Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
07 серпня 2023 року Справа №200/4123/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (адреса юридична: вул. Новотрубна, 16, м. Маріуполь, Донецької обл., 87535; Поштова адреса: вул. Поштова, 16, м. Покровськ, Донецької обл., 85302 ЄДРПОУ 08301764) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся, з позовом до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078;
зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078, а саме в розмірі 3883,52 грн./міс.
За приписами ч.1 ст. 171 КАС суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 Цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Разом з тим на забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ч.7 ст. 44 КАС України передбачено право учасників справи подавати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) […] в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
При цьому ч.9 ст.44 КАС України звільняла учасників справи від обов'язку надсилання іншим учасникам справи або подавання до суду копій документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляв суд.
Законом України від 27.04.2021 № 1416-IX ч.9 ст. 44 КАС України викладена в новій редакції, згідно з якою у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Той факт, що зміни в законодавстві не знайшли свого відображення в спеціальній нормі ч.1 ст.161 КАС України, не є підставою для звільнення позивача від обов'язку, передбаченого ч.1 ст.161 КАС України з урахуванням ч.9 ст. 44 КАС України.
Вказаний недолік підлягає усуненню шляхом надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи позовної заяви з копіями поданих до неї документів.
Крім того, згідно з ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Ч.3 ст.122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до ст. 233 КЗпП України.
Приписами ч.1 ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Закон № 2352-ІХ набув чинності 19.07.2022.
Як встановлено судом, позивач оскаржує дії відповідача щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.
З даним позовом до суду представник позивача звернувся лише 31.07.2023, тобто, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, передбачений ст. 233 КЗпП України.
Суд зазначає, що отримання позивачем або його представником відповідей на запити чи листів відповідача, не змінює часу, з якого він повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав.
Дати отримання листів відповідача свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Таким чином, представнику позивачу слід звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ч.1 ст. 161 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (адреса юридична: вул. Новотрубна, 16, м. Маріуполь, Донецької обл., 87535; Поштова адреса: вул. Поштова, 16, м. Покровськ, Донецької обл., 85302 ЄДРПОУ 08301764) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Донецького окружного адміністративного суду доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи позовної заяви з копіями поданих до неї документів, а також заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Роз'яснити позивачеві, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Шинкарьова