Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 серпня 2023 року Справа№200/1176/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 20551088, м. Івано-Франківськ, в. Січових Стрільців, б. 15), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053, ЄДРПОУ 22869069) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача 2 із заявою від 23.01.2023 року щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проте в призначенні пенсії було відмовлено через недостатність стажу.
Позивач наголошує, що відповідачами порушено право позивача на отримання пенсійних виплат належного розміру та просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 упризначенні пенсії за віком відповідно до Закону, яка викладена у Листі Відділу обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) управління обслуговування Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.02.2023 року за вих. № 2600-0207-8/24368;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_1 ) період її роботи з 12.11.1987 року по 20.03.1990 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2004 році ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво пронародженн від 05.06.2021 НОМЕР_3 виданого повторно) відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення із заявою 23.01.2023 року.
Увалою суду від 27.03.2023 року прийнято до розгляду позовну і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін. Залучено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053, ЄДРПОУ 22869069) до участі у справі в якості співвідповідача.
22.02.2022 року відповідачем 1 було надано відзив, згідно з яким відповідач 1 зазначив, що спірне рішення прийнято іншим суб'єктом владних повноважень, а відтак позовні вимоги, скеровані до нього, не підлягають задоволенню.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України № 2915-IX від 07.02.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 р. № 3057-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).
На підставі викладеного суд вважає за належне продовжити строк розгляду справи.
22.03.2023 року відповідачем 1 надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що невірне виправлення в трудовій книжці може бути свідченням недостовірності записів та ставити під сумнів періоди трудової діяльності позивачки.
Щодо періоду з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року який становить період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до стажу, якщо такий період підтверджується документом про отримання допомоги по догляду за дитиною, проте документи, які підтверджують отримання такої допомоги, позивачем не надавались.
Ухвалою від 17.07.2023 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 30.01.2023 року. Витребувану інформацію ухвалено надати до 28.07.2023 року.
Витребувані документи було надано 25.07.2023 року.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
23.01.2023 року ОСОБА_1 звернулася до відділення ПФУ із заявою № 1236 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно даних трудової книжки НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) позивач з 12.11.1987 року по 20.03.1990 року працювала в міжколхозному відділі капітального будівництва на різних посадах.
Відповідно до свідоцтва про народження дитини від 15.06.2021 року НОМЕР_3 (повторне) ОСОБА_1 народила ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_2 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.01.2023 року № 262440016612 встановлено, що до страхового стажу позивача не було зараховано період роботи з 12.11.1987 року по 20.03.1990 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 оскільки на записі про звільнення відсутній підпис керівника та чи уповноваженої особи та печатка підприємства. Період догляду у 2004 році за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки не надано довідку органів соціального захисту населення про отримання допомоги. У тому числі відповідач 1 у спірному рішення звернув увагу, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка форми ОК-5) наявні місяці зі сплатою страхових внесків, які є меншими ніж мінімальний страховий внесок. На підставі вказаного в призначенні пенсії було відмовлено.
Згідно листа № 01-20/959/0/201-23 від 03.03.2023 року Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації повідомлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Департаменті Маріупольської міської ради (на ОСОБА_2 ), яка призначалася з 01.11.2014 року по 31.12.2016 року. Останній період призначення допомоги: з 01.07.2016 року по 30.11.2016 року в розмірі 1531, 00грн., з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року в розмірі 1689, 00грн. Особовий рахунок закрито з 01.01.2017 року за причиною «вибув в інший район» та перенесено до архіву. Також Центром проведено аналіз архіву бахи даних ПК АСО ПДСОЦ управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті ради (з актуальністю станом на 01.12.2014). За результатами аналізу встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в зазначеному управлінні як отримувач допомоги на дітей одиноким матерям (на ОСОБА_2 ), допомога призначалася з 01.01.2003 року по 31.07.2020 року, останній період призначення допомоги: з 01.12.2013 року по 31.07.2020 року в розмірі 385, 80 грн., останнє нарахування - грудень 2014 року.
В матеріалах справи наявна довідка ОК-5.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Абзацом 1 ч.1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
За приписами 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).
Згідно із п. 10 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, №2464-VI (далі - Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема, ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
За унормуванням ч. 2 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).
Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону № 1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм, вбачається, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати права позивача на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку, внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи (пункт е) та час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку (пункт ж).
Водночас за змістом статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.
Таким чином суд наголошує, що період догляду позивача за дитиною підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 по справі №686/1015/16-а, від 29 липня 2020 року по справі №607/5038/16-а та від 20 січня 2021 року по справі №311/2865/13-а (2а/311/45/2013).
Також суд зауважує, що позивач не повинен бути обмежений у своєму праві на отримання пенсії через несплату страхових внесків у меншому розмірі ніж мінімальний внесок.
Відповідно п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженим Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58) всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Як передбачено п. 2.11 - 2.13 Інструкції № 58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка позивача була заповнена уповноваженою особою роботодавця.
Як встановлено п. 4.7. Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
З аналізу норм пенсійного законодавства вбачається, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії ПФУ зобов'язане перевірити, зокрема, чи має заявник достатній стаж роботи. У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином суд приходить до висновку, що період з 12.11.1987 року по 20.03.1990 року повинен бути зарахованим до страхового стажу позивача.
Обираючи належний та достатній спосіб захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.01.2023 року № 262440016612 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_1 ) період її роботи з 12.11.1987 року по 20.03.1990 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2004 році ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво пронародженн від 05.06.2021 НОМЕР_3 виданого повторно) відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення із заявою 23.01.2023 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись вказаним суд вважає за належне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 20551088, м. Івано-Франківськ, в. Січових Стрільців, б. 15), як з ограну, шо порушив права позивача, на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 20551088, м. Івано-Франківськ, в. Січових Стрільців, б. 15), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053, ЄДРПОУ 22869069) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30.01.2023 року № 262440016612, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_1 ) період її роботи з 12.11.1987 року по 20.03.1990 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2004 році ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво пронародженн від 05.06.2021 НОМЕР_3 виданого повторно) відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення із заявою 23.01.2023 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 20551088, м. Івано-Франківськ, в. Січових Стрільців, б. 15) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Стойка