Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 серпня 2023 року Справа№200/961/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15, ЄДРПОУ 23243231) про визнання дій неправомірними, скасування рішення,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якій позивач просить суд:
визнати неправомірними дії Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо прийняття рішення від 22 лютого 2023 року про визнання ОСОБА_1 таким, що вчинив проступок та порушення дисциплінарної справи відносно нього;
скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 22 лютого 2023 року про визнання ОСОБА_1 таким, що вчинив дисциплінарний проступок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є адвокатом і здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 19.10.2018 року №7068/10, виданого Київської обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
У січні 2023 року до дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням заняття адвокатською діяльністю та виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. 22.02.2023 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_1 визнано таким, що вчинив дисциплінарний проступок та порушено дисциплінарну справу. Дане рішення отримано 06.03.2023 року на електронну адресу.
Позивач не погоджується із діями КДКА Київської області щодо прийняття рішення від 22.02.2023 року та вважає прийняте рішення протиправним з огляду на те, що відповідачем не було проведено належного аналізу ситуації, а лише здійснено формальний розгляд скарги СБУ. Досліджуючи висновки оскаржуваного рішення КДКА Київської області, позивачем встановлено, що відповідач прийняв рішення, яке непідтверджене належними доказами та винесене з помилковими висновками щодо фактів, викладених у скарзі Начальника Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області Артема Бондаренко. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою від 09.03.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участі, - відмовлено.
Ухвалою суду від 09.03.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення,- відмовлено.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України № 2915-IX від 07.02.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 р. № 3057-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).
На підставі викладеного суд вважає за належне продовжити строк розгляду справи.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
19.04.2023 року позивачем надано клопотання про прискорення розгляду справи, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою суду від 07.08.2023 року.
Ухвалою суду від 03.07.2023 року витребувано у Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Київської області рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 22 лютого 2023 року про визнання ОСОБА_1 таким, що вчинив дисциплінарний проступок.
Спірне рішення було надано 14.07.2023 року.
Ухвалою від 17.07.2023 року витребувано у Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Київської області засвідчені належним чином матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 . Витребувані документи ухвалено надати до 27.07.2023 року.
26.07.2023 року витребувані докази надані до суду.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 є адвокатом і здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 19.10.2018 року №7068/10, виданого Київської обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
У січні 2023 року до дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Начальника Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області Артема Бондаренко, в якій він просив прийняти до розгляду скаргу на дії адвоката Корнієнко Андрія Андрійовича, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №7068/10 від 19.10.2018 року та притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням заняття адвокатською діяльністю та виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Обгрунтовано скаргу тим, що ОСОБА_2 добровільно вступивши на службу до лав терористичної організації “донецька народна республіка”, а також під час шахрайських дій на підконтрольній Уряду території України використавши відомості, що становлять адвокатську таємницю у своїх інтересах, своїми вчинками, систематично та грубо порушує присягу адвоката та правила адвокатської етики в частині дотримання принципів верховенства права і законності, що підриває авторитет адвокатури України. При цьому, умовах військової агресії російської федерації підконтрольних їй терористичних формувань “донецької народної республіки” проти України перебування вказаної особи у статусі адвоката і використання ним передбачених законодавством відповідних цьому прав може створювати загрозу національній безпеці нашої держави.
01.02.2023 року відповідачем було складено лист № 80 із пропозицією ОСОБА_1 ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи та надати з цього приводу письмові пояснення.
10.02.2023 року позивачем надано письмові пояснення з приводу обставин та фактів, викладених у скарзі. В поясненнях позивач просив Голову Дисциплінарної палати КДКА Київської області повернути скаргу заявнику та звернутись до Офісу Генерального прокурора України з заявою відносно Начальника Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області Артема Бондаренко щодо вирішення питання про порушення проти нього кримінальної справи за частиною 2 ст. 387 КК України за розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене співробітником СБУ, та за ч. 2 ст. 197 КК України, вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища.
17.02.2023 року за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі СБУ голова дисциплінарної палати КДКА Київської області Є.В.Степанов склав довідку про результати перевірки відомостей, викладених у скарзі Начальника Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області Артема Бондаренко.
Згідно висновку довідки, певні фізичні особи, інтереси яких на підставі довіреностей представляв позивач в якості адвоката, не могли бути присутніми в м. Києві під час видачі від їхнього імені довіреностей щодо уповноваження адвоката Корнієнка А.А. діяти в їхніх інтересах, а відтак й підписати відповідні довіреності, з огляду на те, що ці особи лінію розмежування (державний кордон) в час, що передує моменту підписання цих довіреностей, не перетинали. За таких обставин, існують підстави вбачати у діях адвоката можливе порушення принципу законності під час здійснення ним адвокатської діяльності, як одного з основних принципів діяльності адвоката, визначених ст. 4 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, ст. 7 Правил адвокатської етики, а також змістом Присяги адвоката України (ст. 11 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”). Таким чином, у діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами другим, третім і п'ятим частини другої статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а сааме: порушення присяги адвоката України, правил адвокатської стики та невиконання своїх професійних обов'язків (в частині дотримання присяги адвоката та правил адвокатської етики).
22.02.2023 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області № 33/2023 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 ; призначено розгляд дисциплінарної справи на 29.03.2023 року; зупинено провадження до 29.03.2023 року. Дане рішення отримано позивачем 06.03.2023 року на електронну адресу.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 2 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон №5076-VI), адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, установленому цим Законом.
Частиною третьою статті 2 Закону №5076-VI установлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
За змістом статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
За правилами частини першої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Положенням статті 36 вказаного Закону визначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Приписами статті 37 Закону №5076-VI установлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно із частиною другою статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Згідно із частиною першої статті 39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
За змістом статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення ураховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Згідно із частинами першою та третьою статті 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється, зокрема, з метою вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів; кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 50 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами частини шостої статті 50 Закону №5076-VI установлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури уважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат.
Частиною сьомою статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.
Відповідно до ч.1 ст.7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Положеннями ст.70 Правил адвокатської етики визначено, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
Адвокат уважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і установлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Згідно із ч.1 ст.38 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Вказані положення Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” кореспондуються з Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення №120).
Так, відповідно до п. 25 Положення №120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта того, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Пунктом 28 Положення №120 передбачено, що під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.
Згідно з п. 32 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності і діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Предметом оскарження у цій справі є прийняте кваліфікаційною комісією адвокатури рішення від 22.02.2023 року про порушення дисциплінарної справи, а не про притягнення позивача як адвоката до дисциплінарної відповідальності, як помилково визначено в позовних вимогах. Як вже було зазначено вище, позивач одержував спірне рішення на електронну адресу та повинен бути обізнаним з приводу його формулювання, а отже визначення спірного рішення як «визнання ОСОБА_1 таким, що вчинив дисциплінарний проступок» є помилковим.
Це рішення комісії оскаржується позивачем, оскільки, на його думку, довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 17.02.2023 року, яка є складовим елементом дисциплінарного провадження, прийнята, на думку позивача, на підставі непідтверджених доказів та винесена з помилковими висновками щодо фактів, викладених у скарзі Начальника Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області Артема Бондаренка.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Київської області виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
Правовий висновок щодо вказаного викладений Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 року по справі № 420/5597/19, від 25.06.2018 року у справі №810/1972/17.
Відтак, оцінюючи спірне рішення у межах дотримання процедури його прийняття, суд зазначає, що воно прийто із дотриманням вимог Закону №5076-VI; жодних аргументів, які вказують на порушення процедури позивачем не зазначено.
Окрім того суд звертає увагу позивача на положення ч. 1 ст. 39 Закону №5076-VI, згідно з якою прийняття рішення за дисциплінарною справою здійснюється більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні. Тобто кожен член палати формує індивідуальну позицію щодо наявності чи відсутності дисциплінарного проступку. Відтак позиція члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який складав довідку від 17.02.2022 року, не може бути єдиним приводом для виникнення сумнівів в правових підставах притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, яке здійснено через голосування більшості.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у спосіб та порядок, передбачений Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15, ЄДРПОУ 23243231) про визнання дій неправомірними, скасування рішення,-відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Стойка