08 серпня 2023 року Справа № 160/12662/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час і перерахунку з 01.12.2019 у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 17.09.2021 №33/24/C-4877, виданої Державною установою «Територіальне медичне об єднання МВС України по Дніпропетровській області»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01 грудня 2019 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 17.09.2021 №33/24/С-4877, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахування раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому призначена пенсія на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років, як працівнику органів внутрішніх справ. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі №160/14527/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 в розмірі 82% грошового забезпечення, яке зазначено у довідці Державної установи «Територіальне медичне об єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24/С-4877 від 17.09.2021. Позивач звернувся відповідача із заявою про проведення з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії згідно із рішенням суду від 22.11.2022 у справі №160/14527/22 у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 17.09.2021 №33/24/C-4877, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», без обмеження пенсії максимальним розміром. Відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром у зв'язку з відсутністю законних підстав. Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо обмеження призначеної позивачу пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку з 01.12.2019 у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 17.09.2021 №33/24/С-4877, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив. На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років, як працівнику органів внутрішніх справ, у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Протоколом від 16.12.2009 за пенсійною справою позивача підтверджується, що позивач набув право на призначення пенсії у розмірі 82% грошового забезпечення (вислуга років 29, календарно - 26).
17.09.2021 Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" складено довідку №33/24/С-4877 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яке складається з наступних складових, а саме: посадовий оклад - 3250,00 грн.; оклад за спеціальним званням майор поліції - 2000,00 грн.; надбавка за стаж служби в поліції 50% - 2625,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 74,22% - 5844,83 грн.; премія 55,63% - 7632,34 грн.; всього 21352,17 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11..2022 у справі №160/14627/22 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задоволено:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру ОСОБА_1 пенсії під час її перерахунку з 01.12.2019 з 82 % до 70 % сум грошового забезпечення;
- зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 82 % відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 17.09.2021 № 33/24/С-4877, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням раніше проведених виплат згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі № 160/5216/22.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі №160/14627/22 набрало законної сили.
06.04.2023 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" №33/24/С-4877 від 17.09.2021 у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Листом від 05.05.2023 №20789-15130/Я-01/8-0400/23 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність законних підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" №33/24/С-4877 від 17.09.2021 у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Вважаючи дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).
Закон №2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
На підставі пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічний правий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
За наведених обставин, станом на час розгляду цієї справи обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону № 2262-ХІІ не застосовуються.
Таким чином, відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру, що викладена в листі від 05.05.2023 №20789-15130/Я-01/8-0400/23 є протиправною, а порушене право позивача має бути поновлено шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №115 від 06.06.2023.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час і перерахунку з 01.12.2019 у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 17.09.2021 №33/24/C-4877, виданої Державною установою «Територіальне медичне об єднання МВС України по Дніпропетровській області»;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідці про розмір грошового забезпечення від 17.09.2021 №33/24/С-4877, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахування раніше проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар