07 серпня 2023 року Справа 160/19282/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до управління Державної реєстрації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
01.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Державної реєстрації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса), в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Державної реєстрації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса), оформлене листом від 15.04.2023 року за №187/06.10-38, про повернення справи до Південного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Одеса) та відмову у внесенні змін до актового запису №79 від 22 травня 2019 реєстратором Василівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в частині підстави реєстрації батьком ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-зобов'язати Управління Державної реєстрації відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Одеса) скласти відповідний висновок про внесення змін до актового запису №79 про народження ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 22.05.2019 року реєстратором Василівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, щодо підстави зазначення батьком ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як вимоги статті 133 Сімейного кодексу України, та анулювання відомостей стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька цієї дитини.
За витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/19282/23 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання адміністративного позову з'ясовує, чи: поданий позов особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо адміністративний позов подано представником); відповідає адміністративний позов вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить адміністративний позов розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано адміністративний позов з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення адміністративного позову без руху, повернення адміністративного позову або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі адміністративного позову, якщо відсутні підстави для залишення адміністративного позову без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.
Статтею 160 КАС України викладено вимоги до оформлення позовної заяви та її обов'язкові реквізити.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, в порушення вказаних вимог позивачем в позовній заяві не зазначено свою офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, а також офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти Південного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса), визначеного у позові в якості третьої особи-1, оскільки це обов'язкові реквізити позовної заяви.
За таких обставин, позивачеві необхідно надати відомості щодо своєї офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти третьої особи-1.
Відповідно до ч.1, п.4, п.5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст. 4 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Як слідує з позовних вимог, прохаючи суд визнати протиправною та скасувати відмову у внесенні змін до актового запису №79 від 22.05.2019 реєстратором Василівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, позивачем взагалі не зазначено рішення (реквізити номер, дату) реєстратора, з яким не погоджується та пов'язує протиправну відмову.
Наведене унеможливлює чітко ідентифікувати, якого рішення реєстратора, стосуються заявлені позовні вимоги, що, в свою чергу, свідчить про абстрактність та невизначеність цих позовних вимог, тому є необхідність в їх конкретизації.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
Крім того, не погоджуючись з відмовою реєстратора Василівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у внесенні змін до актового запису №79 від 22.05.2019, позивачем не визначено його у складі відповідачів.
За наведених обставин, позивачу слід подати позовну заяву із уточненням складу відповідачів, який/які мають відповідати за позовом, конкретизувавши позовні вимоги щодо відмови реєстратора (реквізити рішення, дата, тощо), з якою не погоджується позивач, а також копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684,00 грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073,60 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлені декілька позовних вимог немайнового характеру.
Так, позовні вимоги щодо Рішення Управління Державної реєстрації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса), оформлене листом від 15.04.2023 року за №187/06.10-38, є однією позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 1073,60грн.
Позовні вимоги щодо відмови у внесенні змін до актового запису №79 від 22 травня 2019 реєстратором Василівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - є іншою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 1073,60грн.
Отже, судовий збір за подання до суду цієї позовної заяви становить 2147,20грн. (1073,60 х 2).
Позивачем до позовних матеріалів долучено докази сплати судового збору на суму 1073,60грн.
Суд зазначає, що сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
За таких обставин, позивачу слід доплатити судовий збір та надати документ про сплату судового збору за подання до суду цього позову розмірі 1073,60грн., сплаченого в установленому порядку.
Також, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з наказом Державного підприємства Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 01.07.2020 № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів.
Відповідно до пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки Для копій.
Також, у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020, реквізити 21 (відмітка про наявність додатків), 22 (підпис), 23 (відбиток печатки), 24 (віза документа), 25 (гриф погодження (схвалення) документа), 26 (відмітка про засвідчення копії документа), 27 (відомості про виконавця документа) - проставляють після тексту документа (20), а реквізити 29 (відмітка про виконання документа), 30 (відмітка про надходження документа до юридичної особи) на нижньому полі першої сторінки документа.
Проте, в порушення вказаних вимог не всі сторінки копії паспорту, долученої до позовної заяви суду, містять відмітку про засвідчення, а долучені до позовних заяв документи іншим учасникам справи не засвідчені в установленому порядку, оскільки не містять відомостей щодо імені та прізвища особи, яка засвідчує копію.
Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданої в копії документу, повинен відповідати вимогам, викладеним у ст.94 КАС України та Вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинного з 01 вересня 2021 року.
За приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня її подання постановляє ухвалу про залишення позову без руху.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позов без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Державної реєстрації відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- відомостей щодо офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти третьої особи-1;
- позовної заяви із уточненням складу відповідачів, який/які мають відповідати за позовом, конкретизувавши позовні вимоги щодо відмови реєстратора (реквізити рішення, дата, тощо), з якою не погоджується позивач, а також копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 1073,60грн., сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- засвідчених належним чином копії всіх сторінок паспорту громадянина України для долучення до позовної заяви суду;
- засвідчених належним чином копій всіх сторінок доданих до позовних заяв документів відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова