справа № 753/8754/23
провадження № 2/753/4992/23
07 липня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Ковальська-Житлосервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 39 370,42 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 34 684,97 грн., 3% річних у розмірі 1 051,26 грн. та 3 634,19 грн. - інфляційної складової боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу на свій баланс здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 (Розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (ДРДА) №1543 від 28.12.2006).
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , споживає житлово-комунальні послуги, при цьому не повноцінно виконує зобов'язання по їх оплаті, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.
06.06.2023 до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», Департаменту з питань реєстрації КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.06.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, а саме за адресою: АДРЕСА_3 направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також, ухвала суду про відкриття провадження направлялась відповідачу за місцем нерухомого майна, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , яка також повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу на свій баланс здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (ДРДА) №1543 від 28.12.2006, копія якого наявна в матеріалах справи.
Згідно свідоцтва про право власності від 05.11.2007, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1
26.11.2007 між позивачем та відповідачем укладено комплексний договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг, предметом якого є, забезпечення позивачем обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , де на 20-му поверсі знаходиться квартира АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу.
Будь-яких зауважень чи заперечень стосовно викладених пунктів у вищевказаному договорі у відповідача не було, що підтверджується його власноручним підписом в графі «реквізити сторін».
З матеріалів справи вбачається, що позивач безперебійно надавав та надає житлово-комунальні послуги, а відповідач в свою чергу споживає їх, однак не належним чином виконує умови комплексного договору.
Так, в матеріалах справи міститься заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01.07.2021, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 19 929,24 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 19 211,11 грн., 3% річних у розмірі 437,01 грн. та 281,12 грн. - інфляційної складової боргу, за період з квітня 2019 року по 01 жовтня 2020 року.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах даної справи, вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані житлово - комунальні послуги у розмірі 39 370,42 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 34 684,97 грн., 3% річних у розмірі 1 051,26 грн. та 3 634,19 грн. - інфляційної складової боргу, за період з жовтня 2020 року по квітень 2023 року.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які звернення відповідача до позивача з приводу неналежного надання йому житлово-комунальних послуг.
Статтею 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту - ЗУ «Про житлово-комунальні послуги») визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
За змістом ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно з частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Як зазначено вище, 26.11.2007 між позивачем та відповідачем укладено комплексний договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг.
Отже, за змістом наведених норм закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користується ними.
Крім того, порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог «Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями», які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивач надає мешканцям житлово-комунальні послуги, відповідач в свою чергу отримує їх, при цьому не повноцінно виконує зобов'язання по їх оплаті. У зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги з жовтня 2020 року по квітень 2023 року у розмірі 34 684,97 грн., що підтверджується наявним рахунком в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Згідно зі стст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України за період з жовтня 2020 по лютий 2022 року, яка підлягає стягненню становить 4 685,45 грн., що складається з 3% річних у розмірі 1 051,26 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 3 634,19 грн.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 5, 7, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (код ЄДРПОУ 32912720) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 39 370,42 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 34 684,97 грн., 3% річних у розмірі 1 051,26 грн. та 3 634,19 грн. - інфляційної складової боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.