ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8626/20
провадження № 1-кп/753/488/22
"10" листопада 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100020004565 від 18.06.2019 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської обл., громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 16.10.2006 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 304, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; вироком апеляційного суду скасовано вироку Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2006 року у частині призначеного покарання та призначено покарання за ч. 2 ст. 186, ст. 304, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років; 27.03.2008 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років; 24.11.2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців; 19.11.2018 року звільнений з Бучанської ВК № 85 по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
потерпіла ОСОБА_6 ,
законний представник потерпілої ОСОБА_6 ,
перекладач ОСОБА_7 ,
У Дарницькому районному суді м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Прокурор у вказаному провадженні заявив клопотання про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 , посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, оскільки обвинувачений тривалий час не з'являвся до суду та перебував у розшуку, хоча про дати засідань повідомлявся належним чином.
Законний представник потерпілої та потерпіла підтримали прокурора.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, просив змінити запобіжний захід на більш м'який, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний, зокрема прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Практика Європейського суду з прав людини, сформульована в рішенні «Лабіта проти Італії» від 6.04.2000 р., свідчить проте, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Ризиками, які свідчать про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та стверджують наявність конкретного суспільного інтересу з урахуванням встановлених обставин, на думку суду, є можливість ОСОБА_3 переховуватись від суду.
Разом з цим, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, з 2020 року ухиляєвся від суду, про місце свого перебування не повідомляв, знаючи, що кримінальне провадження відносно нього перебуває на розгляді у суді, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..177-178, 372, 376 КПК України,
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 06 січня 2023 року включно.
Копію ухвали направити прокурору, начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала в може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя