Ухвала
08 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 636/2194/20
провадження № 51 - 4658 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 22 березня 2021 року щодо неї,
встановив:
Засуджена ОСОБА_4 звернулася до Верховного суду із касаційною скаргою, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п.п. 4, 5 ч. 2, ч. 5 зазначеної статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: вимоги особи, яка подала касаційну скаргу; обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень; долучаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Проте вказаних приписів закону засуджена належним чином не виконала.
В порушення вимог ч. 5 ст. 427 КПК засуджена ОСОБА_4 не долучила до касаційної скарги копію оскаржуваного судового рішення. Це не лише становить формальне порушення ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Верховний Суд можливості перевірити дотримання суб'єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 КПК та розглянути її касаційну скаргу по суті.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
Однак у касаційній скарзі взагалі не зазначено у чому полягає незаконність судового рішення, відсутнє обґрунтування необхідності його зміни або скасування на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 412-414 цього Кодексу.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Слід зазначити, що відповідно до змісту ч. 1 ст. 424 КПК у касаційному порядку може бути оскаржений вирок суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції, постановлене щодо зазначеного судового рішення суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 436 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак, викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються з вищенаведеними положеннями в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду, оскільки засудженою не враховано, що покарання їй призначене вироком місцевого суду, який залишено без змін ухвалою апеляційного суду, однак вимогу про скасування або зміну ухвали перед судом засуджена не порушує.
Також Верховний Суд звертає увагу скаржниці на тому, що положеннями ч. 1 ст. 29 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Проте засуджена ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, складену російською мовою.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши засудженій строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 22 березня 2021 року щодо неї залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3