Справа № 727/3052/23
Провадження № 1-кп/727/257/23
04 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
за участю: прокурора- ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці обвинувальний акт в кримінальному провадженні за № 12022262020003427 від 17.11.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, із вищою освітою, працюючого ФОП, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, В С Т А Н О В И В:
Кримінальне правопорушення судом встановлено, вчинено за таких обставин. Водій ОСОБА_4 біля 10 години 07.11.2022 року, керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Мercedes-Benz» моделі «Vito 122», з реєстраційним номерним знаком України НОМЕР_1 , маючи намір здійснити виїзд із вулиці Д. Загули в м. Чернівці на вул. Героїв Майдану, на ділянку дороги зі смугою руху в напрямку вул. Південно-Кільцевої, не врахувавши в повній мірі дорожню обстановку з тим, щоб мати змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, маючи об'єктивну можливість в момент початку маневру помітити небезпеку для руху - пішохода, який перебував на проїжджій частині дороги та здійснював перехід проїжджої частини дороги по нерегульованому пішохідному переходу, з ліва на право по запланованому напрямку руху автомобіля, здійснивши виїзд на проїжджу частину дороги вул. Героїв Майдану, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя м. Чернівці.
В результаті даної дорожньо-транспортної пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до медичної установи, після чого ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 010 від 24.02.2023, проведеної експертами Чернівецького ОБСМЕ, на тілі ОСОБА_6 станом на 10.11.2022 (дата первинного звернення за медичною допомогою) нижченаведених ушкоджень:
синці: в ділянці правого стегна у верхній третині з переходом на сідничну ділянку; в ділянці правої гомілки у верхній третині, по передній-зовнішній поверхні; в ділянці лівої гомілки у нижній третині, по передній-внутрішній поверхні;
закритий скалковий перелом правої великогомілкової кістки в верхній третині зі зміщенням;
закритий скалковий перелом правої малогомілкової кістки в верхній третині зі зміщенням;
закритий перелом лівої великогомілкової кістки в нижній третині зі зміщенням;
крововиливи в м'які тканини та губчасту речовини кісток по лініям зламів та довкола них.
Вищевказані тілесні ушкодження виникли відносно задовго до моменту настання смерті, від дії твердих тупих предметів чи від співударяння з такими, найбільш ймовірно при дорожньо-транспортній пригоді у вигляді наїзду механічного транспортного засобу (автомобіля) на пішохода, могли виникнути в терміни та за обставин, вказаних у фабулі постанови постанові про призначення експертизи, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі що зазвичай призводять до тривалого розладу здоров'я і не можуть бути віднесені до категорії «небезпечні для життя» під час утворення та в подальшому клінічному перебігу, відповідно, не мають прямого причинного зв'язку з фактом настання смерті.
Відповідно висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України №СЕ19/126-22/8567-ІТ від 06.12.2022 в даній дорожньо-транспортний обстановці вбачається невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Частиною 1 ст. 286 КК України встановлено кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Згідно до ст.ст. 1, 2, абз. З ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання. Законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються ПДР, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно до пунктів 1.1., 1.3., 1.5., 1.9., 2.З., (пп. б,д), 10.1. ПДР, ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що 07.11.2022р. маючи об'єктивну можливість попередньо ознайомитися із вимогами законодавства щодо правил безпеки дорожнього руху, керуючи автомобілем у межах населеного пункту, проявивши неуважність до дорожньої обстановки, допустив наїзд на пішоходам за відсутності обставин, що виключають злочинність діяння, та який перебуває у причинному зв'язку із порушенням ним вимог ПДР, в результаті чого пішоходу спричинено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, чим вчинив діяння, що містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ' середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення , відповідальність за яке передбачене ч.1ст.286КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив, що після події, яка мала місце 07.11.2022 року він вибачився перед потерпілою ОСОБА_7 , та відшкодував завдані матеріальні та моральні збитки. Обставини кримінального провадження ОСОБА_4 не оспорює
Враховуючи викладене, суд, заслухавши пояснення обвинуваченого, в його інтересах захисника, а також доводи потерпілої, викладені в письмових поясненнях та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, при обставинах вищенаведених доведена.
Кримінально протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом,Ю що спричинило потерпілому ОСОБА_6 , 1945 року народження, середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В засіданні інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_5 , заявлено клопотання , повністю підтримане обвинуваченим про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності передбаченої ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.45 КК України у зв'язку із дійовим каяттям. Клопотання обґрунтовано тим,що ОСОБА_4 , вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, в повному обсязі відшкодував завдані збитки потерпілій ОСОБА_7 , про що остання надала письмову розписку; ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння експертизою не встановлено та раніше до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не притягався.
Потерпіла ОСОБА_7 не заперечила проти задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, зазначивши, що у неї немає претензій до обвинуваченого, їй все відшкодовано.
Прокурор ОСОБА_3 , в засіданні не заперечив проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України - у зв'язку із дійовим каяттям, так як він вперше вчинив кримінальне правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодував завдані потерпілій ОСОБА_7 збитки, яка не має до обвиунваченого жодних претензій.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання ґрунтується на законі і підлягає до задоволення, виходячи з наступного: Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У відповідності до частин 1, 2 ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 288 КПК України,суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Положеннями п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» визначено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.
Передбачене у ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Зазначена правова позиція міститься у Постанові ККС ВС від 11.04.2019 ( справа № 308/7582/17, провадження № 51-4104км18 ).
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Кримінальним кодексом України за вчинення протиправного діяння, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, передбачено кримінальне покарання : штраф від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно до ст.12 КК України, залежно від ступеня тяжкості кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, тобто вважається, що вперше вчинив кримінальне правопорушення .
Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони; на обліку в психіатричному та в наркологічному диспансері - не перебуває, працює ФОП, за ступенем тяжкості вчинене ним кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, свою вину ОСОБА_4 визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, висловлює жаль з приводу вчиненого і смерті ОСОБА_6 , добровільно відшкодував збитки матеріального і морального характеру, вибачився перед потерпілою ОСОБА_7 .
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 в процесі досудового розслідування співпрацював з органом досудового розслідування, активно сприяв розкриттю зазначеного кримінального правопорушення, ретельно виклавши всі обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_7 не заперечила та погодилася на закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям.
Таким чином суд приходить до переконання, що наявні всі обов'язкові підстави, передбачені ст. 45 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із дійовим каяттям.
За вказаних обставин, суд вважає, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12022262020003427 від 17.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, слід закрити та звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям.
Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв'язку з дійовим каяттям, судом не встановлено.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
В кримінальному провадженні № 12022262020003427 від 17.11.2022 року понесені витрати на проведення експертиз, залучення експерта, в загальному розмірі 2642,92 грн., які підтверджуються відповідними довідками про витрати на проведення експертиз. А, отже, відповідно до ст. 124 КПК України, вказану суму слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави. Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог статті 100 КПК України.
На підставі ст. 45 КК України , керуючись ст.ст.284-286, 288, 369, 372 КПК України, суд - П О С Т А Н О В И В :
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022262020003427 від 17.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрити, на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати на залучення експерта по проведених експертизах, зокрема: судової авто-технічної (технічного стану транспортного засобу) експертизи № СЕ-19/126-22/8225-ІТ від 20.12.2022, вартістю 1510, 24 грн. Та судової авто-технічної експертизи № СЕ-19/126-22/8567-ІТ від 06.12.2022 вартістю 1132, 68 грн., а всього на загальну суму 2642,92 грн. (довідка про вартість т.2 а.с. 40, 127)
Після набрання ухвали законної сили зняти арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10.11. 2022 року (а.с.36 т.2), з: автомобіля «Mercedes Benz» моделі «Vito 122», державний номерний знак НОМЕР_1 , що визнаний речовим доказом на підставі ухвали слідчого від 07.11. 2022 року і такий, що був прийнятий за квитанцією 508 від 07.11.2022 року на спеціальний майданчик центру забезпечення ГУНП у Чернівецькій оласті та в подальшому, згідно постанови слідчого від 09.01.023 року переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 (т.2 а.с. 29,30)
Речові докази по справі після набрання ухвали законної сили :
-Автомобіль «Mercedes Benz» моделі «Vito 122», державний номерний знак НОМЕР_1 переданий на зберігання власнику - повернути ОСОБА_4 (т.2 а.с. 29,30).
-- ком пакт диск із відеозаписом по факту ДТП, що мало місце 07.11. 2022 року в м. Чернівці 07.11.2022 року - залишити при матеріалах кримінального провадження №12022262020003427 від 17.11.2022 року (т.2 а.с. 116. 117).
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1