Ухвала
08 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 159/1389/22
провадження № 51 - 3541 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2023 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 11 травня 2023 року щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вказані судові рішення щодо нього.
Ухвалою Касаційного кримінального суду від 13 червня 2023 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та надано п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків.
У вищезазначеному рішенні суду касаційної інстанції засудженому було вказано на необхідність навести конкретні порушення закону, які передбачені у ст. 438 КПК, що стали б підставою для скасування або зміни судових рішень, обґрунтувати свої доводи, а також викласти вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням положень ст. 436 КПК.
У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду ОСОБА_4 направив нову касаційну скаргу, проте приписів ст. 427 КПК не дотримався та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунув.
Зокрема, з поданої на усунення недоліків касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з вищевказаними судовими рішеннямиу зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати їх та закрити кримінальне провадження. При цьому не наводить таких порушень КПК, які з огляду на положення статей 284, 370, 404, 412, 419 КПК слугували б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Натомість, засуджений ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та не погоджується з оцінкою доказів наданою судами нижчих інстанцій (а саме з показами свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), дає їм власну оцінку, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. Тому, відсутність у ній обґрунтування з підстав передбачених в ст. 438 КПК про, що було наголошено засудженому в ухвалі Верховного Суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до положень КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.
Таким чином, зважаючи на те, що засуджений недоліків касаційної скарги не усунув, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2023 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 11 травня 2023 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути засудженому ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_2 ОСОБА_3