Справа №295/8597/23
Категорія 307
3/295/3444/23
08.08.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
20.06.1012 о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме висловлювався в її бік словами нецензурної лайки.
Крім того, 14.07.2023 близько 15 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її бік словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, чим спричинив шкоду психологічному здоров'ю потерпілої.
Крім того, 25.07.2023 близько 12 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її бік словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, чим спричинив шкоду психологічному здоров'ю потерпілої.
Оскільки справи стосуються однієї особи суд вважає за можливе їх об'єднати.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив. ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд їх судом, про що засвідчив власними підписами у протоколах. Крім того, судом направлено смс-повістку на мобільний номер останнього, яку згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 26.07.2023. Однак незважаючи на викладене, у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справ про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП участь особи за даною категорією справ не є обов'язковою, а тому з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 ч.2 КУпАП, підтверджується доказами, зокрема протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАВ №797114 від 21.06.2023, серії ВАД №044820 від 14.07.2023; серії ВАД №045657 від 25.07.2023; рапортами чергового Житомирського РУП, якими зафіксовано надходження на лінію «102» 21.06.2023, 14.07.2023 та 25.07.2023 повідомлень про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства; протоколами прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію у ОСОБА_2 та її письмовими поясненнями; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , де останній підтвердив випадки виникнення конфліктих ситуацій з матір'ю, під час яких ображав її словами нецензурної лайки; копією постанови Богунського районного суду м. Житомира від 02.06.2023, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173-2 ч.2, 283, 284, Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Об'єднати в одне провадження справи №295/8597/23, 295/9875/23, 295/10448/23.
Справі присвоїти № 295/8597/23.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір в розмірі 536, 80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя С.М. Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.