Справа №295/10051/23
1-кс/295/4223/23
Іменем України
28.07.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Житомирського ГУНП в Житомирський області ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
про арешт майна,
подане у кримінальному провадженні №12023060400002105 від 09.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, відповідно до змісту якого 08.07.2023 близько 20 хв 22 хв за адресою м. Житомир, вул. Домбровського, 6, невідома особа відкрито заволоділа ланцюжком з підвіскою та грошовими коштами на суму 1000 грн, які належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинила матеріальної шкоди на суму близько 20 тисяч гривень.
26.07.2023 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, що за адресою: м. Житомир, вул. Л. Українки, 17, два мобільних телефони: торгівельної марки «Redmi 9А, іmei 1: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Лайф» НОМЕР_2 , та торгівельної марки «Самсунг» іmei 1: НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Два мобільних телефони: торгівельної марки «Redmi 9А, іmei 1: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Лайф» НОМЕР_2 , та торгівельної марки «Самсунг» іmei 1: НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 , визнано речовими доказами.
Посилаючись на зазначене, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вказане у клопотанні майно.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, до клопотання долучив заяву про проведення судового засідання без участі слідчого.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, від його представника ОСОБА_7 до суду надійшла заява про розгляд клопотання без їх участі, відповідно до змісту якої при вирішенні клопотання представник покладається на розсуд слідчого судді.
З огляду на вищезазначені обставини та у відповідності до приписів ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина перша ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Житомирського РУП ГУНП в Житомирський області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено 09.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060400002105, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
26.07.2023 в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Житомир, вул. Л. Українки, 17, було виявлено та вилучено два мобільних телефони: торгівельної марки «Redmi 9А, іmei 1: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Лайф» № НОМЕР_2 , та торгівельної марки «Самсунг» іmei 1: НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_6 .
Постановою слідчого від 27.07.2023 два мобільних телефони: торгівельної марки «Redmi 9А, іmei 1: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Лайф» № НОМЕР_2 , та торгівельної марки «Самсунг» іmei 1: НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_6 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні№12023060400002105.
Відповідно до ст. 167, 168 КПК України зазначені речі є тимчасово вилученим майном.
Під час вирішення клопотання слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, що вбачаються зі змісту доданих до клопотання копій наступних документів: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; протоколу огляду місця події від 26.07.2023; заяви ОСОБА_6 про добровільну видачу двох мобільних телефонів від 26.07.2023; постанови слідчого про визнання предметів речовими доказами від 27.07.2023, які підтверджують, що зазначене в клопотанні майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; метою застосування даного виду забезпечення кримінального провадження є необхідність збереження речових доказів, недопущення їх втрати.
Враховуючи викладене, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою уникнення можливості його втрати, оцінивши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити подане клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на два мобільних телефони: торгівельної марки «Redmi 9А, іmei 1: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Лайф» № НОМЕР_2 , та торгівельної марки «Самсунг» іmei 1: НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_6 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1