Справа № 196/838/23
№ провадження 2-а/196/17/2023
07.08.2023 смт. Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічева Л.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Дніпровського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 09-ССЗ від 20.01.2023 року,-
19 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Дніпровського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 09-ССЗ від 20.01.2023 року.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів поважності причин пропуску звернення до суду та зазначенні підстав для поновлення строку, оскільки позивач не зазначив поважності причин звернення з позовом саме у липні 2023 року та не надав належних доказів.
02.08.2023 року, на виконання ухвали від 24.07.2023 р. про залишення позову без руху, позивач подав до суду заяву про поновлення строку на подання адміністративного позову.
В обґрунтування підстав для поновлення вказаного строку та поважності пропуску строку на звернення з позовом до суду у період з 14.06.2023 р. по 19.07.2023 р. (день звернення з позовом до суду) позивач зазначив, що з 08.06.2023 по 14.06.2023 його дружина ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні у лікарні м.Дніпро, де їй виконали хірургічну операцію, він перебував поряд з нею. Після виписки зі стаціонару дружині призначено лікування ще на 10-30 днів. У період з 14.06.2023 р. по 18.07.2023 р. він здійснював піклування за дружиною у післяопераційний період. Також зауважив, що він у період з 06.02.2023 р. по 20.02.2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні у ДЗ «Спеціалізована багатопрофільна лікарня №1 МОЗ», потребує лікування у зв'язку з кардіосклерозом атеросклеротичним, екстрасісстологією, гіпертонічною хворобою 2 ступеня, ризик 3, кризовим перебігом.
На підставі викладеного позивач просить поновити строк звернення до суду.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач згідно позовної заяви оскаржує постанову по справі про адміністративне правопорушення від 20.01.2023 року, яка не відноситься до категорії справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Оскаржувана постанова прийнята 20.01.2023 року.
Позивач зазначив, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 29.03.2023 року згідно поданої ним 28.03.2023 р. заяви до відділу ДВС, про що надав копію відповідної заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень.
До суду з даним позовом позивач звернувся 19 липня 2023 року.
Отже, позивач звернувся до суду з порушенням встановленого КАС України строку.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є:
1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною);
2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 жовтня 2019 року по справі № 140/721/19, від 24 лютого 2021 року по справі №540/2097/18 та від 18 березня 2021 року у справі №200/11827/19-а.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас, суд зазначає, що невмотивоване задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних осіб.
Суд враховує перебування на стаціонарному лікуванні дружини позивача у період з 06.04.2023 р. по 10.04.20203 р., що підтверджується копією виписки № 354, та з 12.06.2023 р. по 14.06.2023 р., що підтверджується копією виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 0123623.
Водночас, об'єктивні обставини, які унеможливили звернення до суду в період часу з 29 березня 2023 року по 05 квітня 2023 року включно, з 11 квітня 2023 року по 11 червня 2023 року та з 15 червня 2023 року по 19 липня 2023 року позивач не навів.
Суд не бере до уваги зазначені позивачем підстави на підтвердження неможливості звернення до суду у вищевказані періоди, як здійснення піклування за дружиною у післяопераційний період та потреба самого позивача у лікуванні у зв'язку з кардіосклерозом атеросклеротичним, екстрасісстологією, гіпертонічною хворобою 2 ступеня, ризик 3, кризовим перебігом, оскільки такі обставини не є об'єктивно непереборними і останнім не обґрунтовано жодним належним доказом неможливість звернення до суду у зазначені періоди.
Тому суд доходить висновку, що вищезазначені позивачем причини пропуску строку звернення до судуне дають підстав для визнання їх поважними, а тому дані підстави суд визнає неповажними.
При цьому суд зазначає, що згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що вищезазначені позивачем у заявах про поновлення строку підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнані судом неповажними, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно запропонувати вказати інші підстави для поновлення строку, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку, та надати докази на підтвердження таких обставин.
Відповідно до положень ст. 161, 123 КАС України позивач повинен подати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду та вказатиінші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Дніпровського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 09-ССЗ від 20.01.2023 року, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Бабічева