Справа № 201/8859/23
Провадження №2-з/201/137/2023
02 серпня 2021 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батманова В.В. розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бартош-Стрєльнікова А.В. про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 31.07.2023 надійшли матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бартош-Стрєльнікова А.В. про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову.
В обґрунтування заяви представник заявника посилався на те, що заявник є фактичним власником будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власником 6/70 вказаного будинку, відтак може безперешкодно розпорядитись своєю часткою майна, зокрема відчужити його на користь третіх осіб, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, який має бути поданий. Заявник має на меті звернутись до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним (нікчемним). За таких підстав просив суд накласти арешт на 6/70 частини в будинку АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_2 .
Ознайомившись із заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Бартош-Стрєльнікова А.В. про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Враховано, що заява не містить обґрунтування необхідності вжиття саме такого виду забезпечення позову і доказів того, що не вжиття вказаного виду забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову чи відмови у задоволенні. Заявником не зазначено які саме права заявника порушено саме ОСОБА_2 та не додано доказів на підтвердження наявності права власності на спірний будинок у ОСОБА_1 . Такий вид забезпечення позову суперечить діючому законодавству та направлений на суттєве обмеження прав власності можливого відповідача.
Підводячи підсумок викладеному, вважаю за можливе в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бартош-Стрєльнікова А.В. про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову відмовити в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149, 150, 260, 353 ЦПК України, суддя,
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бартош-Стрєльнікова А.В. про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В.В. Батманова