08 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4131/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючий, Банаська О. О., Картере В.І.
перевіривши матеріали касаційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за вх.№ 5023/2023
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023
у складі колегії суддів: Майданевича А.Г. (головуючий), Коротун О.М., Суліма В.В.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022
у складі судді Марченко О.В.
у справі № 910/4131/22
за позовом Фермерського господарства "Дінекс-Агро"
до 1.Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
2. Офісу Генерального прокурора
про стягнення 3 567 767,45 грн,-
Фермерське господарство "Дінекс-Агро" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та Офісу Генерального прокурора про стягнення 3 567 767,45 грн майнової шкоди.
21.10.2022 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4131/22 позовні вимоги Фермерського господарства "Дінекс-Агро" задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Фермерського господарства "Дінекс-Агро" суму майнової шкоди у розмірі 3 567 767,45 грн і судовий збір у розмірі 51 516,51 грн.
15.05.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено та підписано 24.05.2023) рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/4131/22 залишено без змін.
17.07.2023 (згідно з трек-номером на поштовому конверті) Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі №910/4131/22; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Дінекс-Агро". Також скаржник просить Суд поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 910/4131/22.
Крім цього скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 910/4131/22 до закінчення перегляду у касаційному порядку.
19.07.2023 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя - доповідач), суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.
У зв'язку з відпусткою судді Погребняка В.Я. відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.08.2023 для розгляду касаційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у справі № 910/4131/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Банаська О.О., Картере В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 7 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Статтею 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 910/4131/22 підписано 24.05.2023. Таким чином, останнім днем встановленого наведеною вище нормою строку на подання касаційної скарги було 13.06.2023.
Колегією суддів встановлено, що касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/4131/22 Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.07.2023, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, водночас, заявлено клопотання про поновлення цього строку.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів не отримувало копію оскаржуваної постанови апеляційного суду в паперовій формі, а про існування повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 910/4131/22 дізналося з Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому АРМА наголошує, що згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З огляду на це скаржник вважає, що строк на касаційне оскарження пропущений ним з поважних причин.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що наведені Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у клопотанні підстави не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів зареєструвало офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 15.05.2023 у справі № 910/4131/22 (суддя Майданевич А.Г.) надіслано в електронний кабінет одержувача: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та доставлено 25.05.2023 о 20:19, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно з абз. 2 частини шостої цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, датою вручення скаржнику постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 910/4131/22 є 26.05.2023, а відтак, передбачений частиною другою статті 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 15.06.2023, натомість, касаційну скаргу було подано 17.07.2023.
Крім того, перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що 02.06.2023 копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 910/4131/22 також відправлено на офіційну електронну адресу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яка була зазначена останнім, зокрема, і в апеляційній скарзі.
Разом з цим матеріалами справи підтверджується, що представник Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Балабан М.К. (яким зокрема і підписано касаційну скаргу) був присутній в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 15.05.2023 при проголошенні вступної та резолютивної частин постанови суду апеляційної інстанції, тобто скаржник безумовно був обізнаний про прийняття оскаржуваної ним постанови.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі №910/4131/22 була оприлюднена 29.05.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформація з якого вважається загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень".
Поряд з викладеним Верховний Суд зауважує, що звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, №8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine ) від 14.10.2003, заява № 50966/99)).
Проте у цій справі Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду із касаційною скаргою раніше ніж 17.07.2023, зважаючи на отримання скаржником повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 через систему "Електронний суд" 26.05.2023, обізнаність про прийняття оскаржуваної постанови, та можливість з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 ГПК України ознайомитись з повним текстом постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень або у матеріалах справи.
Таким чином, оцінивши наведені Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів доводи в обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/4131/22, Суд визнає їх неповажними та такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується (пункт 2 частина перша статті 163 ГПК України).
Предметом позову у справі № 910/4131/22 є вимога Фермерського господарства "Дінекс-Агро" про стягнення 3 567 767,45 грн.
Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/4131/22 Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів слід було сплатити судовий збір у розмірі 107 033,02 грн (3 567 767,45 * 1,5%) * 200%).
Водночас у порушення зазначених вимог скаржником до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, натомість, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що фінансове забезпечення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. На даний час АРМА не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі, оскільки сума судового збору є значною і потребує залучення додаткових бюджетних асигнувань.
Розглянувши клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
При цьому, Верховний Суд акцентує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).
У даному випадку предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, скаржник не є суб'єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів не наведено підстав, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуальним строку розгляду касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.
За таких обставин, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, касаційна скарга Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі №910/4131/22 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: 1) навести Суду інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/4131/22; 2) подати до Суду документ про сплату судового збору у розмірі 107 033,02 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Визнати неповажними наведені Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/4131/22.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
3. Касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 у справі № 910/4131/22 залишити без руху.
4. Надати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
5. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали визначені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
6. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Картере