18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
01 серпня 2023 року Черкаси справа №925/211/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Приватного підприємства «Лавіта» (вулиця Українська, 7, село Поташ, Уманський район, Черкаська область, 20109, ідентифікаційний код 32151592), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» (вулиця Прахових Сім'ї, 58/10, місто Київ, 01033, ідентифікаційний код 40001502)
про скасування рішення приватного нотаріуса,
представники сторін у судове засідання не з'явилися,
14.02.2023 Приватне підприємство «Лавіта» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», у якому просить суд скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сальваровської Ніни Ігорівни №60331273 від 13.09.2021 про проведення державної реєстрації обтяження (зміна іпотекодержателя) на комплекс з реєстраційним номером 1099533971231, що розташований за адресою вулиця Українська, 7, село Поташ, Маньківський район, Черкаська область, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» та відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставами здійснення державної реєстрації обтяження визначено договір іпотеки №МІУ-92-08, серія та номер 1489, виданий 11.04.2008, видавник: Старосвітська О.Г., приватний нотаріус Маньківського районного нотаріального округу; договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави, серія та номер: 1262, виданий 09.10.2020, видавник: Чайка І.Г., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. За доводами позивача, у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишилася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя. Тому, відповідач повинен був звернутись до суду із вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, а не реєструвати право іпотеки на підставі іпотечного договору та договору про відступлення права вимоги, тому рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сальваровської Ніни Ігорівни №60331273 про проведення державної реєстрації обтяження у вигляді іпотеки на нерухоме майно за відповідачем є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
У своїй відповіді на відзив, яка надійшла до суду 05.04.2023 та письмових поясненнях, які надійшли до суду 31.05.2023, позивач посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, зазначив, що якщо в Державному реєстрі є відомості про первинну державну реєстрацію права іпотеки на підставі відповідного договору та про припинення такого права, то повторна державна реєстрація права іпотеки на підставі такого договору суперечить зазначеним відомостям. Така суперечність наявна і тоді, коли кредитор (іпотекодержатель) уклав договір про відступлення права вимоги та прав за іпотечним договором. Отже, державний реєстратор за таких умов повинен відмовити у повторній державній реєстрації права іпотеки. Верховний Суд відмовляючи у задоволенні позову про визнання права іпотеки не пов'язував свої висновки до наявності факту зміни власника предмета іпотеки або іпотекодержателя, тому на думку позивача, право іпотеки на спірне майно за відповідачем було зареєстровано незаконно, тому рішення №60331273 від 13.09.2021 про проведення державної реєстрації обтяження (зміна іпотекодержателя) на комплекс з реєстраційним номером 1099533971231 повинно бути скасованим.
У зв'язку з тим, що 10.09.2021 державний реєстратор виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Дем'яненко І.А. без належних підстав провела реєстраційну дію щодо припинення погашення запису про іпотеку у Державному реєстрі іпотек, який є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №7003164, що дало змогу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сальваровській Н.І. здійснити дії щодо перенесення відомостей з Державного реєстру іпотек до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер запису про іпотеку 43928371), тобто фактично нотаріусом було повторно зареєстровано іпотеку, яка відповідно до рішення Маньківського районного суду Черкаської області у справі №701/868/20 була припинена, що свідчить про неправомірність дій державного реєстратора виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області Дем'яненко І.А. та приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сальваровської Н.І.
20.03.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач з доводами позивача, які викладені у позові, не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив мотивований тим, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач не наводить жодного порушення норм законодавства, які могли б стати підставою для відмови у проведенні державної реєстрації обтяження або слугувати підставою для скасування такого рішення судом, позивач не зазначає в чому конкретно відбулось порушення його прав та який їх характер. Відповідач не погоджується з доводами позивача щодо застосування до обставин справи, що розглядається, висновків, які викладені у постанові Верховного суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, оскільки у наведеній справі, предмет іпотеки після виключення запису про іпотеку неодноразово відчужувався, внаслідок чого змінювався і власник іпотечного майна. Саме в такий спосіб шляхом звернення до суду з вимогою про визнання прав іпотекодержателя можливо встановити всі фактичні обставини переходу права власності та з'ясувати наявність чи відсутність добросовісності набувача майна. У справі, що розглядається, власник майна, який є первісним іпотекодавцем не змінювався, предмет іпотеки не відчужувався на користь будь-яких третіх осіб, в іпотеку третім особам також не передавався. Отже, обсяг прав та обов'язків сторін за договором іпотеки, який є дійсним для сторін правочину після внесення відомостей про іпотекодержателя - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» не збільшився та жодним чином не створює будь-яких негативних наслідків для іпотекодавця, що повністю спростовує порушення права позивача. Враховуючи, що жодної зміни власника предмета іпотеки не відбулось, відповідач є належним іпотекодержателем за договором іпотеки, тому жодного порушення при вчиненні реєстраційних дій приватним нотаріусом допущено не було. На думку відповідача, подання цього позову, при наявності судових рішень про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, а також рішень про відмову у позові про припинення договору іпотеки свідчить лише про очевидну недобросовісність позивача, яка полягає у штучному ініціюванні судових процесів без належного обґрунтування позовних вимог та відсутності порушеного права. У своєму відзиві відповідач також просить суд стягнути з позивача витрати на правову допомогу у сумі 37500,00 грн.
У своїх запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначив, що обставини та предмет спору, у справі що розглядається, не є тотожними з обставинами справи №910/12525/20, на яку посилається позивач, а правові висновки Верховного суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а поширюються саме на подібні (аналогічні) правовідносини. Відповідач також зазначив, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором не погашена. Ні Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», як первинний стягувач та іпотекодержатель, ні відповідач, як його правонаступник, не видавали довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором та не звертались до державного реєстратора з листом про виключення з Державного реєстру запису про обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Відповідач також зазначив, що судове рішення, на підставі якого було виключено з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку та з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону нерухомого майна, у подальшому було скасовано Черкаським апеляційним судом. Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сальваровською Н.І. прийнято законне рішення №60331273 про проведення державної реєстрації обтяження нерухомого майна, у відповідності до вимог до пунктів 1, 2, 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.02.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі об 10 год 15 хв 15.03.2023 та встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.03.2023 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання у справі до 11 год 15 хв 05.04.2023.
Протокольною ухвалою від 05.04.2023 суд відклав підготовче засідання до 12 год 15 хв 19.04.2023 та встановив строк для надання відповідачем заперечення на відповідь на відзив позивача.
Протокольною ухвалою від 19.04.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 00 хв 09.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 суд повернувся до розгляду справи у підготовчому провадженні, залучив до справи, як третю особу без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 , витребував у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» копію кредитного договору №МКЛУ-92-08 від 11.04.2008 укладений між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 та усі додаткові угоди до нього, підготовче засідання у справі призначив о 12 год 00 хв 31.05.2023.
Судове засідання призначене на 31.05.2023 не відбулося, у зв'язку із відсутністю електроенергії у приміщенні Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.06.2023 підготовче засідання призначено о 11 год 30 хв 14.06.2023.
Протокольною ухвалою від 14.06.2023 суд оголосив перерву до 12 год 30 хв 21.06.2023.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.06.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 00 хв 01.08.2023.
У судове засідання 01.08.2023 учасники позивач та відповідач (їх представники) не з'явились.
Представник позивача надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
11.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №МКЛУ-92-08, за умовами якого банк надав, а ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, які надаються у межах поновлювальної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 83160,00 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами процентів згідно з умовами цього договору до 10.04.2023 (Т.1 а.с.236-238).
Цього ж дня, між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та «Лавіта» укладений договір іпотеки №МІУ-92-08 відповідно до якого приватним підприємством «Лавіта» передало ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» комплекс будівель реєстраційний номер 5485229. Згідно тексту договору зазначений комплекс нежитлових будівель складається з адмінбудинку з прибудовою (літера А,а) - 73,6 кв. м; кімнати зразків (літера 3) - 28,2 кв. м; споруд (№ 1, 2); замощення (№ 11); криниці (літера К); магазину (літера Б) - 192,5 кв. м; складу сипучих товарів з підвалом (літера В пд В) - 1113,6 кв. м; матеріального складу (літера Д) - 567,6 кв. м; нежитлової будівлі (літера Г) 58,4 кв. м; майстерні (літера М) 25,1 кв. м; сторожки з ганком (літера - Н) - 7,2 кв. м; складу (літера Є) - 6,8 кв. м; вбиральні (літера Е), що розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Сторони погодили, що вищевказаний комплекс нежитлових будівель передається в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором №МКЛУ-9208 від 11.04.2008 на суму 83160,00 доларів США, а також процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи з процентної ставки 18% річних, а також комісійної винагороди за основним зобов'язанням, неустойки за цим договором або основним зобов'язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за основним зобов'язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог (Т.1 а.с.88-89).
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Лавіта» про стягнення заборгованості по кредиту.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.02.2014 у справі №705/4368/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та приватного підприємства «Лавіта» заборгованість за кредитним договором у сумі 1 256 495,98 грн.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12.05.2014 у справі №705/4368/13-ц рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.02.2014 було змінено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Лавіта» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 950 522,21 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порівну на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати у справі в сумі 3441,00 грн, по 114,007 грн з кожного.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.02.2017 у справі №705/4368/13-ц було розстрочене виконання рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12.05.2014 рівними частинами строком на 24 місяці зі сплатою заборгованості за рішенням суду у розмірі 39605,09 грн щомісячно.
Згідно з наданих позивачем платіжних доручень №20 від 15.03.2017, №23 від 04.04.2017, №43 від 11.05. 2017, №60 від 16.06.2017, №67 від 03.07.2017, №82 від 01.08.2017, №93 від 04.09.2017, №100 від 25.09.2017, №115 від 02.11.2017, №126 від 27.12.2017, №135 від 30.01.2018, №140 від 08.02.2018, №142 від 13.02.2018, №146 від 16.02.2018, №147 від 19.02.2018, приватним підприємством «Лавіта» сплачено на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11.04.2008 №МКЛУ-92-08 та згідно з рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12.05.2014 грошові кошти в сумі 696 595,99 грн.
ОСОБА_1 сплачено на користь Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11.04.2008 №МКЛУ-92-08 та згідно з рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12.05.2014 грошові кошти в сумі 254 000,00 грн, що підтверджується квитанціями №73 від 16.02.2018, №7 від 19.02.2018, №44 від 19.02.2018.
Отже, приватним підприємством «Лавіта» та ОСОБА_1 сплачено на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11.04.2008 №МКЛУ-92-08 грошові кошти в сумі 950 595,99 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі №925/1049/13, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.06.2018, позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до приватного підприємства «Лавіта» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» за договором №МКЛУ-92-08 від 11.04.2008 у розмірі 48819,77 доларів США боргу зі сплати кредиту, (що в гривневому еквіваленті станом на 26.04.2016 становить 1 237 039,27 грн); 2650,83 доларів США заборгованості за простроченим кредитом, (що в гривневому еквіваленті станом на 26.04.2016 становить 67169,12 грн); 15493,51 доларів США простроченої заборгованості по відсотках за кредитом (що в гривневому еквіваленті станом на 26.04.2016 становить 392 588,50 грн); 401 905,94 грн пені, звернуто стягнення на предмет іпотеки: комплекс нежитлових будівель, який складається з адмінбудинку з прибудовою (літера А,а) - 73,6 кв. м; кімнати зразків (літера З) - 28,2 кв. м.; споруд (№ 1, 2); замощення (№ 11), криниці (літера К); магазину (літера Б) - 192,5 кв. м; складу сипучих товарів з підвалом (літера В пд. В) - 1113,6 кв. м; матеріального складу (літера Д) - 567,6 кв. м; нежитлові будівлі (літера Г) - 58,4 кв. м; майстерні (літера М) - 25,1 кв. м, сторожки з ґанком (літера - Н) - 7,2 кв. м, складу (літера Є) - 6,8 кв. м, вбиральні (літера Е), що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г. 13.02.2008 і зареєстрованого у реєстрі за №560 шляхом надання права Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та кредит» продажу вказаного предмету іпотеки з початковою ціною реалізації у розмірі 4 949 580,00 грн.
Встановлюючи розмір заборгованості за кредитним договором від 11.04.2008, Київський апеляційний господарський суд вказав, що з огляду на визначення в кредитному договорі виконання зобов'язання у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті та наявність у банка відповідно ліцензії на використання іноземної валюти на території України, визначення місцевим господарським судом заборгованості в іноземній валюті та у гривневому еквіваленті станом на дату прийняття рішення є обґрунтованим. При цьому встановлено, що така сума заборгованості не є більшою за суму, яка встановлена рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12.05.2014 у справі №793/4368/13-ц.
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 02.04.2021 у справі №701/868/20 задоволено позов Приватного підприємства «Лавіта» та визнано припиненими зобов'язання за договором іпотеки №МІУ-92-08 від 11.04.2008, зареєстрованого в реєстрі за №1489, виключено з державного реєстру іпотек обтяження іпотекою, яке зареєстроване 11.04.2008 15:48:22 реєстратором: Маньківський районний нотаріальний округ, реєстраційний номер 7003164 та виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону нерухомого майна реєстраційний номер 17708013 зареєстрований 11.04.2008 15:41:46 за №7003008.
21.05.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Іванківської сільської ради Маньківського району Черкаської області Брітан Ю.Д. прийнято рішення №58299840 про державну реєстрацію припинення обтяження у вигляді іпотеки, згідно з рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 02.04.2021 у справі №701/868/20,
Постановою Черкаського апеляційного суду від 15.07.2021, яка залишена без змін постановою Верховного суду від 29.06.2022, рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 02.04.2021 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Лавіта» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про припинення зобов'язання за договором іпотеки, виключення з державного реєстру іпотек обтяження, виключення з державного реєстру запису про заборону нерухомого майна відмовлено.
09.10.2020 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги та договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави.
За умовами договорів банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників та/або поручителів, зазначених у додатках №1, 2 до цього договору, а також банк відступив новому кредитору належні банку права вимоги банку до іпотекодавців (заставодавців), зазначених у додатку №1 до цього договору .
Згідно з даними, які містяться у Реєстрі боржників, права вимоги за якими відступаються, який є додатком №1 до договору про відступлення права вимоги, банк передав, а новий кредитор прийняв право вимоги за договором №МКЛУ-92-08 від 11.04.2008 та згідно з даними, які містять у Реєстрі договорів, поруки, права вимоги за якими відступаються, який є додатком №1 до договору про відступлення права вимоги, банк передав, а новий кредитор прийняв право вимоги за договором №МІУ-92/1-08 від 11.04.2008.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.11.2021 у справі №925/1049/13 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» про заміну сторони виконавчого провадження. У наказах Господарського суду Черкаської області від 23.03.2018 та від 05.09.2018 у справі №925/1049/13 замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг».
13.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сальваровською Ніною Ігорівною на підставі договору іпотеки №МІУ-92-08, серія та номер 1489 та договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави від 09.10.2020, серія та номер 1262 прийнято рішення №60331273 від 13.09.2021 про проведення державної реєстрації обтяження (зміна іпотекодержателя) на комплекс з реєстраційним номером 1099533971231, що розташований за адресою вулиця Українська, 7, село Поташ, Маньківський район, Черкаська область, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг», що підтверджується довідкою №322047747 з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів майна щодо об'єкта нерухомого майна (Т.1 а.с.17-20)
За твердженнями позивача, вказане рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» цієї глави «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (стаття 1054 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України в редакції, що діяла на момент укладення договору іпотеки).
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 598, стаття 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (абзац 2 частина перша стаття 1 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її, з інших підстав, передбачених цим Законом (стаття 17 Закону України «Про іпотеку»).
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №925/1049/13 встановлено, що зобов'язання позичальника та приватного підприємства «Лавіта» за кредитним договором №МКЛУ-92-08 від 11.04.2008 не виконані. З огляду на визначення в кредитному договорі виконання зобов'язання у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті та наявність у позивача ліцензії на використання іноземної валюти на території України, визначення господарськими судами заборгованості в іноземній валюті та у гривневому еквіваленті станом на дату прийняття рішення є правильним.
Наявність заборгованості за кредитним договором №МКЛУ-92-08 від 11.04.2008 встановлено також судовими рішеннями у справі №701/868/20, у яких суд дійшов висновку, що у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 та/або Приватним підприємством «Лавіта» було виконано зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, а саме у розмірі, визначеному постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018, тому основне зобов'язання не є виконаним та припиненим, а відтак відсутні підстави для припинення й забезпечувального зобов'язання іпотеки.
Наведені вище рішення набрали законної сили та залишені без змін Верховним Судом. Відповідно до частини четвертої статті 263 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сальваровської Ніни Ігорівни №60331273 від 13.09.2021 про проведення державної реєстрації обтяження (зміна іпотекодержателя) на комплекс з реєстраційним номером 1099533971231, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг».
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (далі - Порядок №1127).
Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
13.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сальваровської Ніни Ігорівни прийнято рішення про проведення державної реєстрації обтяження (зміна іпотекодержателя) на комплекс з реєстраційним номером 1099533971231 на підставі договору іпотеки №МІУ-92-08, серія та номер 1489 та договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави від 09.10.2020, серія та номер 1262.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач у позові посилається на постанову Великої Палати Верховного суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, у якій сформовано правовий висновок, що у випадку якщо іпотекодержатель вважає, що іпотека є та залишилися чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.
Суд не погоджується з доводами позивача та можливістю застосування висновків, які викладені у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 при розгляді цієї справи, виходячи з наступного.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.04.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій чи аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Разом з тим, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц (провадження №14-737цс19) та від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20)
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
У справі №922/2416/17, на яку посилається позивач, як на подібну до справи, що розглядається судом, позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок невиконання позичальницею зобов'язань за кредитним договором у неї існує заборгованість у розмірі 2 176 801,21 доларів США. Виконання зобов'язань за наведеним кредитним договором забезпечено шляхом укладення іпотеки спірного майна між банком та позичальницею. Спірне майно неодноразово відчужувалось на користь інших осіб, внаслідок чого було зареєстровано право приватної власності відповідача на не майно, яке передано останнім в іпотеку Особі 2. Банк не надавав згоди на передачу спірного майна в наступну іпотеку, тому попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними, тобто позивач має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором у судовому порядку (Постанова Великої Палати ВС від 15.06.2021 у справі №№922/2416/17).
Тобто, формуючи правовий висновок про належний спосіб захисту («шляхом визнання права іпотекодержателя» замість «звернення стягнення на предмет іпотеки»), суд виходив з того, що предмет іпотеки після виключення запису про іпотеку неодноразово відчужувався, внаслідок чого змінювався власник іпотечного майна. Саме в такий спосіб (шляхом звернення до суду з вимогою про визнання прав іпотекодержателя) можливо встановити всі фактичні обставини переходу права власності та з'ясувати наявність чи відсутність добросовісності набувача майна.
Водночас, у справі що розглядається, власник майна, який є первісним іпотекодавцем не змінювався, предмет іпотеки не відчужувався жодним способом на користь будь-яких третіх осіб, в іпотеку третім особам також не передавалось. Обсяг прав та обов'язків сторін за договором іпотеки МІУ-92-08 від 11.04.2008, який посвідчений приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г., та зареєстрований в реєстрі за №1489, який є дійсним для сторін правочину після внесення відомостей про іпотекодержателя Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» не збільшився та жодним чином не створює будь-яких негативних наслідків для іпотекодавця, що повністю спростовує порушення прав позивача.
Також у цій же постанові Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 593 Цивільного Кодексу України застава (іпотека) припиняється у разі реалізації предмета застави (іпотеки), а не у зв'язку зі скасуванням обтяження, зокрема, обмеження щодо розпорядження майном боржника. При цьому виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку не є підставою для припинення іпотеки, оскільки така підстава не передбачена законом (пункт 7.3).
Виключення запису про обтяження, зокрема, на підставі судового рішення саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною. Відповідно скасування такого судового рішення не спричиняє відновлення дії іпотеки. Якщо предмет іпотеки не був реалізований та відсутні інші підстави для припинення іпотеки, встановлені законом, то іпотека є чинною з моменту внесення про неї первинного запису до відповідного реєстру незалежно від того, чи було скасоване судове рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження. У такому разі запис про іпотеку підлягає відновленню (пункт 7.11).
Отже, посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного суду від 15.06.2021 у справі 922/2416/17 є безпідставними, оскільки, у цій постанові зроблено правовий висновок щодо обрання способу захисту позивача, яким є іпотекодержателем та на момент звернення з позовом до суду до відповідача (який є новим власником предмету іпотеки) та який набув у власність предмет іпотеки за відсутності у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження майна іпотекою.
Така ж правова позиція викладена у наведеній позивачем у відповіді на відзив постанові Великої Палати Верховного суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20.
За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
При цьому, розглядаючи відповідний спір, суд має установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб, які звертаються з позовом, та чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним, тобто таким, що забезпечить поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Позивач, звернувшись з цим позовом про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сальваровської Ніни Ігорівни №60331273 від 13.09.2021 про проведення державної реєстрації обтяження (зміна іпотекодержателя) на комплекс з реєстраційним номером 1099533971231, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізинг» взагалі не зазначив яким чином спірним рішенням порушені його права та яким чином скасування цього рішення призведе до відновлення його порушених прав.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що на підставі рішення суду у справі №701/868/20, яким було визнано припиненими зобов'язання за договором іпотеки №МІУ-92-08 від 11.04.2008, виключено з державного реєстру іпотек обтяження іпотекою майна, яке належить відповідачу.
У зв'язку із скасуванням цього рішення приватним нотаріусом було прийняте рішення про проведення державної реєстрації обтяження (зміна іпотекодержателя) на комплекс з реєстраційним номером 1099533971231 на підставі договору іпотеки №МІУ-92-08, серія та номер 1489 та договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та застави від 09.10.2020, серія та номер 1262. При цьому майно, яке є предметом іпотеки не вибувало із власності іпотекодавця і не було реалізовано з метою виконання зобов'язань за кредитним договором.
Водночас, оскільки позивачем у справі не наведено чим саме спірне рішення порушує його права, а скасування спірного рішення не вплине на чинність іпотеки, яка була встановлена рішеннями судів у зв'язку з наявними у позичальника невиконаними зобов'язаннями, суд вважає, що скасування цього рішення у подальшому може призвести до необхідності вже відповідача звертатися за захистом своїх прав.
Так, особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)). Тому, за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (провадження №12-127гс19) (пункти 7.15, 7.16 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №№922/2416/17).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені позивачем у зв'язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 07.08.2023.
Суддя О.І.Кучеренко