Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
01.08.2023м. ХарківСправа № 922/1717/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників учасників справи:
позивача - Ткачук Б.В.
відповідача - Шемаєв В.В.,
Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", відповідач, в якому просив суд визнати незаконними дії ПрАТ "Харківенергозбут" щодо нарахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних з постачання електричної енергії ОСББ "ЖК Гранд" за період дії в Україні воєнного стану, починаючи з 24.02.2022 та зобов'язати ПрАТ "Харківенергозбут" зробити перерахунок заборгованості ОСББ "ЖК "Гранд", виключивши із загальної суми заборгованості нараховані пеню, індекс інфляції та 3% річних, починаючи з 24.02.2022. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на незаконність нарахування ПрАТ "Харківенергозбут" штрафних санкцій, процентів річних та інфляційних втрат за несвоєчасно оплачену заборгованість через запровадження в Україні карантину у зв'язку із гострою респіраторною хворобою COVID-19 з грудня 2020 року та запровадження в Україні правового режиму воєнного стану починаючи з 24.02.2022.
Ухвалою суду від 08.05.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову вказував на те, що позивач помилково вважає що до нього можуть бути застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", враховуючи що побутові споживачі за місцезнаходженням позивача уклали договори безпосередньо з відповідачем, та оскільки позивач є суб'єктом господарювання (юридичною особою), тобто не може вважатися "населенням" у розумінні Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану". Нарахування штрафних санкцій (пені), процентів річних та інфляційних втрат на заборгованість з електричної енергії, що виникла у споживача за період воєнного стану, здійснювалась товариством у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст. 232 ГК України та комерційною пропозицією до договору, яка є його невід'ємною частиною. Посилання позивача на неможливість своєчасного виконання своїх зобов'язань за договором відповідач вважає необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами.
У судовому засіданні 01.08.2023 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.01.2019 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (постачальник за договором, відповідач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд" (споживач за договором, позивач) був укладений договір №737/7817 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір).
Згідно п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 3 комерційної пропозиції №9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення (далі - комерційна пропозиція), розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу” посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Згідно п. 4 комерційної пропозиції, рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Згідно п. 7 комерційної пропозиції, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказував на те, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24.02.2022 та запровадження правового режиму воєнного стану, у позивача з об'єктивних причин (виїзд більшості мешканців будинку, влучання 05.03.2022 у будинок ворожої ракети, залучення великої кількості коштів ОСББ на усунення наслідків ракетного обстрілу, підготовки будинку до зимового періоду, підключення та налаштування генератору, отриманого від волонтерів) виникла заборгованість зі сплати поставленої електричної енергії. В отриманих від відповідача рахунках на оплату, крім основного боргу, ще зазначалось про необхідність сплати пені, процентів річних та інфляційних втрат.
Позивач звернувся до відповідача з листом від 30.01.2023, у якому просив провести перерахунок заборгованості ОСББ "ЖК Гранд" за постачання електричної енергії, виключивши з неї надмірно нараховані пеню, індекс інфляції та 3% річних, починаючи з 24.02.2022.
Відповідач, листом вих. № 01-21/1241 від 14.02.2023 "Про надання роз'яснень" повідомив позивача, що вважає нарахування штрафних санкцій під час дії правового режиму воєнного стану законними та наполягав на їх сплаті.
Позивач також звертався із листом до народного депутата Ірини Фріз, яка, в свою чергу, звернулась із депутатським зверненням від 30.01.2023 № 198д9/15-2023/19202 до Міністерства розвитку громад та територій України із проханням роз'яснити законність нарахування штрафних санкцій під час дії правового режиму воєнного стану за несплачену ОСББ електроенергію.
Міністерство громад та територій України у листі №7/10.2/1295-23 від 08.02.2023 на адресу народного депутата Ірини Фріз посилалось на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", а також на Постанову НКРЕКП від 25.02.2022 №332 щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Пізніше, відповідач надіслав на адресу позивача претензію від 21.02.2023, у якій, незважаючи на вищевказані Постанову Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 та Постанову НКРЕКП №332 від 25.02.2022, наполягав на сплаті не тільки основної заборгованості але й пені, індексу інфляції та 3% річних.
Позивач вважає, що нарахування відповідачем пені, індексу інфляції та 3% річних за несвоєчасно сплачену електроенергію після 24.02.2022 є незаконним через запровадження в Україні карантину у зв'язку із гострою респіраторною хворобою COVID-19, - починаючи з 19 грудня 2020 року та запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, - починаючи з 24 лютого 2022 року.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 ЦК України).
У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до вимог статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У сфері господарювання згідно ч .2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
На час надходження позовної заяви до Господарського суду Харківської області на всій території України діяв як карантин, так і воєнний стан.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.
Згідно ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.
Як свідчать матеріали справи, громадяни, власники квартир багатоквартирного будинку №12А по пров. Отакара Яроша у м. Харкові, створили неприбуткову організацію "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд" з метою забезпечення і захисту співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством. Завданням та предметом діяльності об'єднання, зокрема, є сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.
Отже, позивач у справі виступає у спірних відносинах з відповідачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.
Суд зазначає, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 прямо не забороняють нарахування ОСББ, які є юридичними особами, 3% річних та інфляційних втрат, не зважаючи на ті обставини, що ці неприбуткові організації створені мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення. Проте, зазначене не відповідає засадам справедливості, оскільки безпідставно ставить об'єднання мешканців, які уклали колективний договір на отримання комунальної послуги, у гірше становище порівняно з мешканцями, які мають відповідні індивідуальні договори.
Доказів того, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб'єктами господарювання матеріали справи не містять.
Враховуючи те, що на час надходження позовної заяви до Господарського суду Харківської області та на час прийняття рішення у справі на всій території України діє воєнний стан, приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деяки питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610-612 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати незаконними дії Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" щодо нарахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних з постачання електричної енергії Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд" за період дії в Україні воєнного стану, починаючи з 24.02.2022 та зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" зробити перерахунок заборгованості Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд", виключивши із суми заборгованості нараховані неустойку (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річні, починаючи з 24.02.2022.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Гранд" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 12-А, код ЄДРПОУ 40580075).
Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328).
Повне рішення підписано 08 серпня 2023 року.
Суддя О.В. Погорелова