Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
01.08.2023м. ХарківСправа № 922/1668/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Пономар Є. А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", м.Київ (адреса: 03056, м.Київ, вул.Борщагівська, 154)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХДОР", м.Харків (адреса: 61054, м.Харків, вул.Академіка Павлова, 120)
про стягнення 728811,71 грн
за участю представників:
позивача - Сакун А.О. (адвокат, ордер серія КС №611749 від 03.11.2020 року);
відповідача - не з'явився.
26.04.2023 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХДОР" про стягнення 728811,71 грн страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду Харківської області (далі - ухвала суду) від 01.05.2023 року відкрито провадження у справи №922/1668/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.05.2023 року.
16.05.2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх.№12238) про розгляд справи без участі представника позивача.
17.05.2023 року представник відповідача надав до суду заяву (вх.№12469) про вступ у справу як представника.
29.05.2023 року представник відповідача надав до суду клопотання (вх.№13480) про відкладення підготовчого засідання.
Протокольною ухвалою суду від 30.05.2023 року було відкладено підготовче засідання на 20.06.2023 року.
01.06.2023 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№13869), в якому заперечував проти позову в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що 02.03.2019 року між ПП “БУДГАРАНТ-7” (Орендодавець) та ТОВ “ТЕХДОР” (Орендар) було укладено договір оренди транспортних засобів та механізмів №2019.03.02. За актом приймання-передавання від 02.03.2019 ПП “БУДГАРАНТ-7” передало, а ТОВ “ТЕХДОР” отримало техніку згідно переліку, в тому числі і автомобіль ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 . Відповідно до акту приймання-передавання (повернення) від 31.01.2020 вищезазначений автомобіль ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 був повернутий ПП “БУДГАРАНТ-7”.
Таким чином, відповідач стверджує, що автомобіль ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП, а саме 22.04.2020 не був у користуванні ТОВ “ТЕХДОР”.
Крім того, відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП працював на підприємстві ТОВ “ТЕХДОР”, проте, відповідно до наказу (розпорядження) №9-в від 13.04.2020 про надання відпустки, останній знаходився у відпустці з періоду 14.04.2020 по 28.04.2020. У зв'язку з викладеним, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
09.06.2023 року представник позивача надав до суду клопотання (вх.№14737) про проведення засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13.06.2023 року задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
19.06.2023 року представник відповідача надав до суду клопотання (вх.№15705), в якому повідомив про неможливість бути присутнім в судовому засіданні 20.06.2023 року та зазначив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження.
Всі надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 20.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.07.2023 року.
21.06.2023 року до суду надійшло клопотання позивача (вх.№15914) про залучення третіх осіб, в якому просить суд з метою встановлення фактичних обставин справи залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_1 та ПП "Будгарант-7", а також клопотання (вх.№15915) про відкладення судового засідання призначеного на 20.06.2023 року.
Ухвалою суду від 26.06.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб.
26.06.2023 року представник позивача надав до суду клопотання (вх.№16296) про проведення засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 26.06.2023 року задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою суду від 18.07.2023 року відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 01.08.2023 року.
01.08.2023 року представник відповідача надав до суду клопотання (вх.№20259), в якому просив суд розглянути справу без участі представника відповідача та відмовити в позові в повному обсязі.
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 01.08.2023 року позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити в повному обсязі. Крім того, зазначив, що ТОВ “ТЕХДОР” є власником автомобіля ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 .
Представник відповідача у судове засідання 01.08.2023 року не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалася, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши представника позивача, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22.04.2020 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "BMW" д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та транспортного засобу ЗИЛ 433360 д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Краснокутського районного суду Харківської області від 20.07.2020 року по справі №627/369/20 вищевказана ДТП відбулася внаслідок порушення водієм ЗИЛ 433360 д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
28.01.2019 року між ПРАТ СК "Арсенал Страхування" (позивачем) та ТОВ "Енергетична компанія "Армада" був укладений Договір страхування наземного транспорту №1846/19-Т/Зп1, згідно з яким ПРАТ "СК "Арсенал Страхування" взяло на себе зобов'язання компенсувати ТОВ "Енергетична компанія "Армада" будь-яке пошкодження або знищення автомобіля "BMW" д.р.н. НОМЕР_2 .
28.10.2019 року Страхувальник звернувся до ПРАТ СК "Арсенал Страхування" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи (а.с.38).
Відповідно до звіту №178 від 05.05.2020 року, виданого ФОП Макущенко В.М., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "BMW" д.р.н. НОМЕР_2 , склала 925312,73 грн, що перевищує 70% дійсної вартості на момент укладання договору і згідно з п.31.5 договору є конструктивною загибеллю.
Відповідно до п.27.8 договору сума страхового відшкодування в такому випадку дорівнює розміру дійсної вартості ТЗ на момент настання страхового випадку, але не більше страхової суми, за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу та безумовної франшизи. Розмір ринкової вартості - 1348811,71 грн, розмір придатних залишків - 445500,00 грн, розмір франшизи - 45000,00 грн.
07.05.2020 року ПрАТ СК "Арсенал Страхування" на підставі протоколу огляду транспортного засобу, звіту №178, ремонтної калькуляції було складено страховий акт №006.01434220-1 та розрахунок суми страхового відшкодування на суму 858311,71 грн (а.с.10-25).
На підставі вищевказаних документів ПрАТ СК "Арсенал Страхування" відповідно до умов договору здійснило виплату страхового відшкодування ТОВ "Енергетична компанія "Армада" в розмірі 858311,71 грн (1348811,71 - 445500,00 - 45000,00).
Виплату в розмірі 858311,71 грн було здійснено шляхом перерахування 826437,71 грн на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжною інструкцією №24693876 від 13.05.2020 року, та 31874,00 грн зарахування в якості несплаченого страхового платежу по договору №1846/19-Т/Зп1 від 28.01.2019 року (п.27.24 Договору)
До позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 станом на 22.04.2020 року була застрахована в ПРАТ "УТСК" згідно з полісом №АР/4064573, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.
Ліміт відповідальності 130000,00 грн, франшиза 500,00 грн.
ПрАТ "УТСК" здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 129500,00грн.
Відповідно до постанови Краснокутського районного суду Харківської області від 20.07.2020 року по справі № 627/369/20 встановлено, що ОСОБА_1 працює водієм ТОВ "Техдор". Також, відповідно до листа №48-В від 09.02.2021 року Страхувальником за полісом АР/4064573 є ТОВ "Техдор".
Отже позивач вважає, що водій ОСОБА_1 під час ДТП виконував службові обов'язки на належному ТОВ "Техдор" автомобілі ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 .
Оскільки відповідач є роботодавцем водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 , позивач вважає, що має право звертатись з вимогою про відшкодування страхового відшкодування в порядку суброгації до ТОВ "Техдор", як до роботодавця ОСОБА_1 , який перебував на момент ДТП з відповідачем в трудових правовідносинах.
Отже, згідно з розрахунком позивача, сума страхового відшкодування, належного з відповідача до сплати позивачу, складає 728811,71 грн, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Стаття 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч.2 cт.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За приписами ст.1191 ЦК України особа, яка компенсувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, 02.03.2019 року між ПП “БУДГАРАНТ-7” (Орендодавець) та ТОВ “ТЕХДОР” (Орендар) було укладено договір оренди транспортних засобів та механізмів №2019.03.02 (а.с.72).
Згідно з актом приймання-передавання від 02.03.2019 року ПП “БУДГАРАНТ-7” передало, а ТОВ “ТЕХДОР” отримало техніку відповідно до переліку, в тому числі і автомобіль ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 (а.с.73-74).
Відповідно до акту приймання-передавання (повернення) від 31.01.2020 року вищезазначений автомобіль ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 був повернутий відповідачем ПП “БУДГАРАНТ-7” (а.с.74)
Таким чином, автомобіль ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП, а саме 22.04.2020 року не був у користуванні ТОВ “ТЕХДОР”, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, в матеріалах справи міститься наказ (розпорядження) №9-в від 13.04.2020 року про надання відпустки ОСОБА_1 в період з 14.04.2020 по 28.04.2020 року (а.с.75).
Отже на момент вчинення ДТП ОСОБА_1 знаходився у відпустці.
У постанові Краснокутського районного суду Харківської області від 20.07.2020 року по справі № 627/369/20, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, відсутня інформація щодо власника транспортного засобу ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 .
Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач володів або використовував вищевказаний транспортний засіб станом на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому відповідач не заперечує, що ОСОБА_1 дійсно є працівником ТОВ "Техдор", проте зазначає, що 22.04.2020 року, коли сталася зазначена вище дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_1 перебував у відпустці без збереження заробітної плати, про що свідчить наказ (розпорядження) №9-в від 13.04.2020 року про надання відпустки ОСОБА_1 в період з 14.04.2020 по 28.04.2020 року, заява ОСОБА_1 про надання йому відпустки (а.с.75).
З постанови Краснокутського районного суду Харківської області від 20.07.2020 року по справі № 627/369/20 не вбачається, що ОСОБА_1 під час скоєння ДТП, керуючи транспортним засобом ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 , виконував свої трудові, службові обов'язки саме як працівник ТОВ "Техдор".
Будь-яких доказів на підтвердження виконання 22.04.2020 року ОСОБА_1 своїх службових обов'язків як працівником ТОВ "Техдор" позивачем не надано.
З огляду на викладене, застосування ст.1172 ЦК України у даному випадку є неможливим.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що саме ТОВ "Техдор" є належним відповідачем у справі про стягнення страхового відшкодування.
В судовому засіданні представник позивача зазначав, що ТОВ "Техдор" є власником транспортного засобу ЗИЛ 433360, д/н НОМЕР_1 , втім жодних доказів на підтвердження до суду не надав. Також позивач посилався на недійсність договору оренди транспортних засобів та механізмів №2019.03.02., однак, у суду відсутні підстави вважати договір недійсним, оскільки даний договір в судовому порядку недійсним не визнавався.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до чч.1,3,4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких судові витрати покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "08" серпня 2023 р.
Суддя К.В. Аріт