Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
27.07.2023м. ХарківСправа № 922/1521/18 (922/414/23)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Каравай" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 1А, код ЄДРПОУ 00384414) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького , буд. 17/52, код ЄДРПОУ 35894495); 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106); 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібозавод" (61029, м. Харків, Шосе Салтівське, 129, код ЄДРПОУ 41659690)
про витребування майна у межах справи № 922/1521/18 про банкрутство ПАТ "Каравай"
за участю сторін:
представника позивача - адвоката Шендрика К.О. ( довіреність від 23.03.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5343 від 30.01.2019);
представника 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Златобанк" - адвокатки Коваль Л.Л. (довіреність №296/23 від 30.12.2022 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2378 від 08.12.2006);
представника 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національного банку України - Софіна О.В. ( довіреність №18-0012/85454 від 09.12.2022);
представника 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Шилець А.Р. (довіреність №60-12801/22 від 22.12.2022);
представника відповідача - адвоката Халабурдіна С.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1023 від 05.08.2023, ордер №1131463).
У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство ПАТ "Каравай", яка розглядається суддею Усатим В.О.
До суду від ПАТ" Каравай" надійшла заява, в якій останній просить суд:
- витребувати з незаконного володіння Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" на користь Публічного акціонерного товариства "Каравай" об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Польова, 55, РНОНМ: 545558663101;
- витребувати з незаконного володіння ТДВ "Салтівський хлібозавод" на користь ПАТ "Каравай" рухоме майно, а саме: 1. Лінія ЛПС -6-30231, 1 шт.; 2. Апарат WАТТЕК СОНЕRS - 30360, 1 шт.; 3. Ваги ВПР-200 до (200г) - 20335, 1 шт.; 4. Ксерокс РС-320 - 20404, 1 шт.; 5. Мийка - 30418, 1 шт.; 6. Рефрактометр - 30203, 1 шт.; 7. Стіл робочий - 30417, 1 шт.; 8. Холодильник Днепр - 20309, 1 шт.; 9. Шафа гардеробна - 30416, 1 шт.; 10. Контейнер для сміття - 30374, 4 шт.; 11. Котел травний (пищеварительний) - 30103, 1 шт.; 12. Привід універсальний - 60621,1 шт.; 13. Автодорога внутрізаводська - 30013, 1 шт.; 14. Автопогрузчик "Балканкар" - 30179, 1 шт.; 15. Верстак слюсарний - 80063, 1 шт.; 16. Станок-80023, 1 шт.; 17. Деревооброб. станок - 80036, 1 шт.; 18. Довбежний станок - 80024, 1 шт.; 19. 3абофрезерн станок - 80021, 1 шт.; 20. 3абофрезерн станок - 80020, 1 шт.; 21. Компресор 48У 5/9 -30534, 1 шт.; 22. Компресор ПКС - 30498, 2 шт.; 23. Компресор ПКС5-25 - 80079, 1 шт.; 24. Компресора 4ВУ1/91М - 30331, 4 шт.; 25. Боронопровідний комплекс - 30009, 1 шт.; 26. Насос центробіжний К 45/30 - 30536, 1 шт.; 27. Насос центробіжний К 45/30 - 30535, 1 шт.; 28. Настільно свердлильний станок - 80031, 1 шт.; 29. Редуктор 1Ц2У-355-10-12 -30537, 1 шт.; 30. Зварювальний трансформатор ТДК 375 - 30086, 2 шт.; 31. Свердлильний верстат (свердлильний станок) - 80033, 1 шт.; 32. Верстат заточувальний (станок заточной) - 30038, 1 шт.; 33. Верстат токарний (станок токарний) 1А 62 -30035, 1 шт.; 34. Верстат фрезерний "Универсал" - 30034, 1 шт.; 35. Тістодільник (тестоделитель) ТИПУ "КУЗБАСС"- З0491, 1 шт.; 36. Токар. винтор. верстат - 80018, 1 шт.; 37. Токарний верстат - 80034, 1 шт.; 38. Токарний верстат - 80025, 1 шт.; 39. Фрезерний верстат - 80074, 1 шт.; 40. Бачок АВБ-100 -30121, 1 шт.; 41. Бачок АВБ-100 - 30117, 1 шт.; 42. Бачок АВБ-100 -30122, 1 шт.; 43. Бачок АВБ-200 - 30115;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Каравай" вказує, що відповідач - ТДВ "Салтівський хлібозавод" не може вважатися добросовісним набувачем спірного нерухомого та рухомого майна, а є особою, яка набула спірне майно без достатньої правової підстави, а тому, посилаючись на ст.387 ЦК України, просить витребувати своє майно від особи, яка, на його думку, незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про ПОВЕРНЕННЯ (ВИТРЕБУВАННЯ) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГОСПОДАРСЬКИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про те, що спір про ВИТРЕБУВАННЯ на користь банкрута рухомого та нерухомого майна підлягає розгляду в позовному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх.№ 414/23 від 02.02.2023) передана на розгляд судді Усатому В.О.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 03.02.2023 заяву ліквідатора ПАТ "Каравай" про забезпечення позову (вх.№ 414 від 02.02.2023) повернуто заявнику.
03.02.2023 до суду від позивача надійшла заява (вх.№ 2628) про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову , а саме:
1) накласти арешт на нерухоме майно: Комплекс будівель та споруд літ. “А-4”, “В-1”, “Д-1”, “Е-1”, “Ж-1”, “ 3-1”, “И-1”, “М-2”, “Р-1”, “С-1”, “Т-1”, “У-1”, “Ф-1”, “Х-1”, “ Ч-1”, “Ш”, що знаходиться за адресою Харківська область, м. Харків, вулиця Польова, будинок 55, загальна площа 10 351,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 545558663101;
2) накласти арешт на рухоме майно: 1. Лінія ЛПС -6- 30231, 1 шт.; 2. Апарат WАТТЕК СОНЕRS - 30360, 1 шт.; 3. Ваги ВПР-200 до (200г) - 20335, 1 шт.; 4. Ксерокс РС-320 - 20404, 1 шт.; 5. Мийка - 30418, 1 шт.; 6. Рефрактометр - 30203, 1 шт.; 7. Стіл робочий - 30417, 1 шт.; 8. Холодильник Днепр - 20309, 1 шт.; 9. Шафа гардеробна - 30416, 1 шт.; 10. Контейнер для сміття - 30374, 4 шт.; 11. Котел травний (пищеварительний) - 30103, 1 шт.; 12. Привід універсальний - 60621, 1 шт.; 13. Автодорога внутрізаводська - 30013, 1 шт.; 14. Автопогрузчик "Балканкар" - 30179, 1 шт.; 15. Верстак слюсарний - 80063, 1 шт.; 16. ОСОБА_4. Станок -80023, 1 шт.; 17. Деревооброб. станок - 80036, 1 шт.; 18. Долбежний станок - 80024, 1 шт.; 19. 3абофрезерн станок - 80021, 1 шт.; 20. 3абофрезерн станок - 80020, 1 шт.; 21. Компрессор 48У 5/9 -30534, 1 шт.; 22. Компрессор ПКС - 30498, 2 шт.; 23. Компрессор ПКС5-25 - 80079, 1 шт.; 24. Компрессора 4ВУ1/91М - 30331, 4 шт.; 25. Боронопровідний комплекс - 30009, 1 шт.; 26. Насос центробіжний К 45/30 - 30536, 1 шт.; 27. Насос центробіжний К 45/30 - 30535, 1 шт.; 28. Настільно свердлильний станок - 80031, 1 шт.; 29. Редуктор 1Ц2У-355-10-12 -30537, 1 шт.; 30. Зварювальний трансформатор ТДК 375 - 30086, 2 шт.; 31. Свердлильний верстат (сверлильный станок) - 80033, 1 шт.; 32. Верстат заточувальний (станок заточной) - 30038, 1 шт.; 33. Верстат токарний (станок токарний) 1А 62 -30035, 1 шт.; 34. Верстат фрезерний "Универсал" - 30034, 1 шт.; 35. Тістодільник (тестоделитель) ТИПУ "КУЗБАСС"- З0491, 1 шт.; 36. Токар. винтор. верстат - 80018, 1 шт.; 37. Токарний верстат - 80034, 1 шт.; 38. Токарний верстат - 80025, 1 шт.; 39. Фрезерний верстат - 80074, 1 шт.; 40. Бачок АВБ-100 -30121, 1 шт.; 41. Бачок АВБ-100 - 30117, 1 шт.; 42. Бачок АВБ-100 -30122, 1 шт.; 43. Бачок АВБ-200 - 30115, 1 шт.; 44. Бачок АВБ-200 - 30116, 1 шт.; 45. Бачок РВБ-100 -30119, 1 шт.; 46. Дежепідйомик (дежеподъемник) - 30054, 1 шт.; 47. Дежеприймач (дежеприемник) -30162, 1 шт.; 48. Дежи - 30310, 10 шт.; 49. Дежи з нерж. сталі - 30147, 7 шт.; трансформатор ТДК 375 - 30086, 2 шт.; 31. Свердлильний верстат (свердлильний станок) - 80033, 1 шт.; 32. Верстат заточувальний (станок заточной) - 30038, 1 шт.; 33. Верстат токарний (станок токарний) 1А 62 -30035, 1 шт.; 34. Верстат фрезерний "Универсал" - 30034, 1 шт.; 35. Тістодільник (тестоделитель) ТИПУ "КУЗБАСС"- З0491, 1 шт.; 36. Токар. винтор. верстат - 80018, 1 шт.; 37. Токарний верстат - 80034, 1 шт.; 38. Токарний верстат - 80025, 1 шт.; 39. Фрезерний верстат - 80074, 1 шт.; 40. Бачок АВБ-100 -30121, 1 шт.; 41. Бачок АВБ-100 - 30117, 1 шт.; 42. Бачок АВБ-100 -30122, 1 шт.; 43. Бачок АВБ-200 - 30115;
3) заборонити ТОВАРИСТВУ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “САЛТІВСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД” (Код ЄДРПОУ: 41659690) здійснювати продаж, міну, передання у власність заставо- та іпотекодержателів, внесення у статутний капітал, дарування, передачу в оренду або лізінг, відчуження або передачу у користування арештованого майна будь-яким іншим шляхом;
4) заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам та їх помічникам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, що отримали ідентифікатор доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проводити державну реєстрацію прав, вносити будь-які зміни до прав та відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 545558663101.
- судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 06.02.2023 заяву ліквідатора ПАТ "Каравай" про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №2628 від 03.02.2023) по справі №922/1521/18 (922/414/23) - задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно: Комплекс будівель та споруд літ. «А-4», «В-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», « 3-1», «И-1», «М-2», «Р-1», «С-1», «Т-1», «У-1», «Ф-1», «Х-1», « Ч-1», «Ш», що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вулиця Польова, будинок 55, загальна площа 10 351,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 545558663101. Заборонено ТОВАРИСТВУ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САЛТІВСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД» (Код ЄДРПОУ: 41659690) здійснювати продаж, міну, передання у власність заставо- та іпотекодержателів, внесення у статутний капітал, дарування, передачу в оренду або лізінг, або відчуження, або передачу у користування арештованого майна будь-яким іншим шляхом. Заборонено суб'єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам та їх помічникам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам що отримали ідентифікатор доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проводити державну реєстрацію прав, вносити будь-які зміни до прав та відомостей які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 545558663101. В іншій частині заяви відмовлено.
06.02.2023 до суду від ПАТ "Каравай" в особі ліквідатора надійшло клопотання, в якому арбітражний керуючий Мензаренко Ю.М. просить суд врахувати допущену у заяві технічну помилку в адресі відповідача. До поданого клопотання додано докази направлення копії, зокрема, позовної заяви з доданими до неї документами на належну адресу ТДВ "Салтівський хлібозавод".
Ухвалою суду від 06.02.2023 позовну заяву ПАТ "Каравай" (вх. № 414/23 від 02.02.2023) залишено без руху. Повідомлено позивача про допущені недоліки позовної заяви (вх. № 414/23 від 02.02.2023). Ухвалено позивачу - ПАТ "Каравай" у п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надати суду: зазначення ціни позову (вартості спірного майна); докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (як за вимогу майнового характеру); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
14.02.2023 до суду надійшла заява позивача з додатком (вх. №3569) на виконання вимог ухвали суду від 06.02.2023, в якій останнім зазначено ціну позову у розмірі 393930,30 грн.; надано докази доплати судового збору у розмірі 540,96 грн.; зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи - 5908,96 грн.
Судом встановлено, що заява (вх. №3569 від 14.02.2023) надійшла до суду протягом встановленого строку для усунення недоліків. Позивачем додано докази сплати (доплати) судового збору у встановленому Законом розмірі та порядку, який визначений в ухвалі від 06.02.2023 про залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 17.02.2023 прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Каравай" (вх.№ 414 від 02.02.2023) в межах справи № 922/1521/18 про банкрутство ПАТ "Каравай". Відкрито провадження у справі №922/1521/18 (922/414/23). Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на "07" березня 2023 р. о 14:15.
03.03.2023 до суду від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ( вх. № 5302).
07.03.2023 до суду від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшла заява (вх.№5625), в якій останній просить суд виправити описку в заяві про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (вх. № 5302 від 03.03.2023) та вважати вірним зазначення місцезнаходження останнього - 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького , буд. 17/52.
07.03.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№5525) про відкладення розгляду справи.
Учасники процесу в судове засідання 07.03.2023 не з'явились, ухвала суду від 17.02.2023 про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи за їх місцезнаходженням, зокрема, на адреси, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою суду від 07.03.2023 , крім іншого, заяву АТ "Златобанк" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (вх.№5302 від 03.03.2023) - задоволено. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького , буд. 17/52, код ЄДРПОУ 35894495). Встановлено третій особі п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання пояснень щодо позовної заяви. Звернуто увагу третьої особи, що згідно вимог статті 168 Господарського процесуального кодексу України, до даних пояснень застосовуються процесуальні правила, які встановлені для подання відзиву. Відкладено підготовче засідання на 30.03.23 об 11:40 год.
Крім того, в вищезазначеній ухвалі суду звернуто увагу позивача, що у вступній частині позовної заяви останнім зазначено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод" (код ЄДРПОУ 41659659). Згідно ч. 3 ст. 50 ГПК України визначено, що у заяві про залучення третьої особи зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не було наведено жодного правового обґрунтування або підстав залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод" (код ЄДРПОУ 41659659). Вищезазначеною ухвалою суду від 07.03.2023, крім іншого, запропоновано позивачу, в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України, подати до суду протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали пояснення щодо визначення підстав залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод" (код ЄДРПОУ 41659659). Однак, суд констатує, що позивачем не було подано ані пояснень з приводу правового обґрунтування залучення Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод" (код ЄДРПОУ 41659659) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ані клопотання про залучення зазначеною юридичної особи у справі, ані порушувалось це питання жодного разу під час підготовчого провадження безпосередньо в судовому засіданні. Суд розцінює, що позивачем у даній справі не порушувалось питання залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод" (код ЄДРПОУ 41659659), а, отже, за відсутності клопотання учасника справи, клопотання безпосередньо третьої особи про вступ у справу , та відсутності встановлених правових підстав при відкритті провадження у справі та підготовці справи до розгляду, зокрема, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібзавод" (код ЄДРПОУ 41659659), суд на вбачав підстав для залучення означеної юридичної особи у даній справі з власної ініціативи.
07 березня 2023 року до суду надійшла ухвала Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023, згідно якої вбачається, що від Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 у справі № 922/1521/18 (922/414/23).
Пунктом 1 резолютивної частини вищевказаної ухвали Східного апеляційного господарського суду у Господарського суду Харківської області витребувано справу №922/1521/18 (922/414/23).
Ухвалою суду від 08.03.2023 провадження по справі зупинено № 922/1521/18 (922/414/23). На виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 передано справу № 922/1521/18 (922/414/23) до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 у справі №922/1521/18 (922/414/23) та повернення судового збору задоволено частково. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 у справі №922/1521/18 (922/414/23). Відмовлено у поверненні з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібозавод", код ЄДРПОУ 41659690, сплачений судовий збір у розмірі 2684гривні.
08.05.2023 матеріали справи №922/1521/18 (922/414/23) були повернуті до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою суду від 09.05.2023 провадження у справі № 922/1521/18 (922/414/23) поновлено. Призначено у справі підготовче засідання на "23" травня 2023 р. о 15:15 год.
В судове засідання 23.05.2023 прибув представник відповідача, який просив суд відкласти підготовче засідання та надати можливість останньому скористатись своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства.
23.05.2023 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 08.06.2023 09:45 год.
23.05.2023 до суду після проведення судового засідання від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшли клопотання (вх.№13058 та вх.13048), в яких просить суд залучити до участі у справі Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки останніх.
Ухвалою суду від 24.05.2023 клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (вх.№13058 від 23.05.2023 та вх.13048 від 23.05.2023) задоволено. Залучено до участі у справі 922/1521/18 (922/414/23) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національний банк України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106). Залучено до участі у справі 922/1521/18 (922/414/23) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вулиця Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016). Зобов'язано позивача направити позовну заяву Національному банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вулиця Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016). Докази направлення позовної заяви ухвалено надати до суду (з описом вкладення). Встановлено третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача строк у п'ять днів з дня отримання даної ухвали для надання пояснень щодо суті спору. Пояснення ухвалено надати з урахуванням вимог ст. 168 ГПК України.
26.05.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив з додатком (вх № 13343), в якому останній заперечує проти задоволення позовної заяви в повному обсязі. Окрім того, просить застосувати строк позовної давності.
29.05.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява (вх № 13436) з додатком у вигляді доказів відправлення відзиву сторонам у справі.
В судове засідання 08.06.2023 прибув представник відповідача.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою суду від 08.06.2023 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на "22" червня 2023 р. о 14:30 год.
13.06.2023 до суду від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення (вх.№15049), в яких останній викладає свою правову позиції щодо позовних вимог та вважає, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
21.06.2023 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 16001) з додатком, в якій останній заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві.
22.06.2023 до суду від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшли пояснення (вх. №16091), в яких останній викладає свою правову позиції щодо предмета позовних вимог та просить суд приєднати до справи зазначені пояснення та врахувати їх при розгляді справи.
Разом із поясненнями, 22.06.2023 до суду від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшло клопотання (вх. №16133), в якому просить суд витребувати у відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» (код 41659690, адреса : 61029, м. Харків, шосе Салтівське, буд. 129) належним чином засвідчені копії документів (договорів, актів, розрахункових та інших документів), на підставі яких останнім набуто право власності на рухоме та нерухоме майно, що є предметом спору у справі № 922/414/23.
В судовому засіданні 22.06.2023 ліквідатор позивача вважав клопотання Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про витребування доказів таким, що підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 22.06.2023 представник Публічного акціонерного товариства "Златобанк" підтримала клопотання про витребування доказів подане до суду, просила суд задовольнити.
В судовому засіданні 22.06.2023 представник Національного банку України вважав клопотання Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про витребування доказів таким, що підлягає задоволенню. Окремо, представник Національного банку України зазначив про бажання скористатись своїм процесуальним правом та подати пояснення по суті спору, у зв'язку з чим просив відкласти підготовче засідання.
В судовому засіданні 22.06.2023 представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про витребування доказів.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не направив свого уповноваженого представника в судове засідання 22.06.2023, був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином згідно вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 22.06.2023 клопотання 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (вх.№16133 від 22.06.2023) про витребування доказів задоволено. Витребувано у відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібозавод" (61029, м. Харків, Шосе Салтівське, буд. 129, код ЄДРПОУ 41659690) належним чином засвідчені копії документів (договорів, актів, розрахункових та інших документів), на підставі яких останнім набуто право власності на рухоме та нерухоме майно, що є предметом спору у справі № 922/414/23. Підготовче засідання відкладено на "27" червня 2023 р. об 11:50 год. Зобов'язано відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський Хлібозавод" (61029, м. Харків, Шосе Салтівське, буд. 129, код ЄДРПОУ 41659690) надати зазначені вище документи на наступну дату підготовчого засідання, яке відбудеться "27" червня 2023 р. об 11:50 год. У разі неможливості надання цих документів, повідомити про це суд із зазначенням причин.
26.06.2023 до суду від відповідача на виконання ухвали суду від 22.06.2023 надійшла заява (вх.№16444) з додатком у вигляді посвідчених копій документів, що підтверджують придбання відповідачем нерухомого та рухомого майна, що є предметом спору.
В судовому засіданні 27.06.2023 ліквідатор позивача позовні вимоги підтримав, вважав можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні 27.06.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні 27.06.2023 представник Публічного акціонерного товариства "Златобанк" вважала позов таким, що підлягає задоволенню, не заперечувала проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
В судовому засіданні 27.06.2023 представник Національного банку України вважав позов таким, що підлягає задоволенню, не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Окремо, представник Національного банку України зазначив, що останнім реалізоване процесуальне право на подачу пояснень по суті спору, які надіслані на адресу суду та учасникам процесу.
В судовому засіданні 27.06.2023 представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вважав позов таким, що підлягає задоволенню , не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
В судовому засіданні 27.06.2023 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві, вважав позов таким, що задоволенню не підлягає, не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 27.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "18" липня 2023 р. о 16:00 год.
До початку відкриття судового засідання та розгляду справи по суті, від Національного банку України надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог (вх. №16564 від 27.07.2023), в яких останній просив суд поновити строк на надання означених пояснень щодо суті спору, врахувати їх при ухваленні рішення, задовольнити у повному обсязі позовні вимоги позивача.
В судовому засіданні 18.07.2023 учасники справи не заперечували проти поновлення строку та долучення до матеріалів справи письмових пояснень Національного банку України (вх. №16564 від 27.07.2023).
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частинами першою, четвертою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Суд зазначає, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип - провадження має бути змагальним. У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі. Згідно з ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Відповідно до ч. 1 ст. 196 ГПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. У відповідності до ч. 1-3 ст. 201 ГПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому цим Кодексом. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. Отже, розгляд справи по суті не розпочинається з дати закриття підготовчого засідання у випадку призначення справи до розгляду по суті на іншу дату та постановлення відповідної ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 29 листопада 2018 року у справі № 910/22824/17.
Розглянувши в судовому засіданні питання про поновлення строку та долучення пояснень Національного банку України (вх. №16564 від 27.07.2023) до матеріалів справи, заслухавши позиції представників сторін присутніх в судовому засіданні, які не заперечували проти поновлення строку та долучення означених пояснень до матеріалів справи, враховуючи, що письмові пояснення були подані до оголошення головуючим судового засідання відкритим та до початку розгляду справи по суті, для надання можливості Національному банку України скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу, керуючись ст. 119 ГПК України, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання Національного банку України, яке викладено у пункті 1 прохальної частини пояснень (вх. №16564 від 27.07.2023), поновлення строку та долучення письмових пояснень Національного банку України (вх. №16564 від 27.07.2023) до матеріалів справи, про що було оголошено в судовому засіданні та зафіксовано в протоколі судового засідання. Окрім того, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 розгляд справи по суті було відкладено на 27.07.2023 о 14:30 год.
Представник позивача у судовому засіданні 27.07.2023 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Публічного акціонерного товариства "Златобанк" у судовому засіданні 27.07.2023 підтримав надані суду пояснення, вважав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Представника Національного банку України у судовому засіданні 27.07.2023 підтримав надані суду пояснення, вважав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судовому засіданні 27.07.2023 підтримав надані суду пояснення, вважав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.07.2023 підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
12.06.2012 року між ПАТ «Каравай» та ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант» був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого ПАТ «Каравай» продав два об'єкти нерухомості та рухоме майно, загальною вартістю 9 487 000 грн., а саме:
1) нежитлові будівлі під літ. «А-2», «Б-1», «В-1», «Г-1» загальною площею 3731,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, площа Повстання, буд. 2-А, вартістю 2 000 000 грн. (далі: Будівлі № 1);
2) нежитлові будівлі під літ. «А-4», «В-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», «З-1», «И-1», «М-2», «Р-1», «С-1», «Т-1», «У-1», «Ф-1», «Х-1», «Ч-1», «Ш», загальною площею 10351,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Польова, буд. 55, вартістю 5 500 000 грн. (далі: Будівлі № 2);
3) обладнання, яке належить продавцю на підставі довідки з балансового рахунку № 10.4 «Машини та обладнання» та № 10.6 «Інструменти, прилади, інвентар», вартістю 1 987 000 грн. (далі: Обладнання), перелік якого наведено у таблиці.
Однак, як встановлено судом, право власності на майно не було зареєстровано за покупцем - ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант».
У той же час, 09.07.2012 для забезпечення Кредитного договору № 165/12-KLMV від 09.07.2012, укладеного між ПАТ «Златобанк» (кредитодавець) та ПрАТ «Хлібзавод «Салтівський» (боржник), між позивачем та ПАТ «Златобанк» було укладено, зокрема договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О., за реєстровим №989, за умовами якого в іпотеку ПАТ «Златобанк» позивач передав нежитлові будівлі літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "3-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв.м, розташовані за адресою: місто Харків, вулиця Польова, будинок номер 55 (п'ятдесят п'ять); договір застави № 165/12-KLMV/S-1 від 09.07.2012, за умовами якого в заставу ПАТ «Златобанк» позивач передав обладнання згідно переліку, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Польова 55.
Тобто, менше, ніж через один місяць після укладення позивачем договору купівлі-продажу спірного майна, позивач передає спірне майно в іпотеку та заставу ПАТ «Златобанк», фактично приховуючи інформацію щодо наявності укладеного договору купівлі-продажу з ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант».
В подальшому, ПАТ «Каравай» звернулося до Хустського районного суду Закарпатської області (справа №309/4563/14-ц) з позовом до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Агрогарант», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: публічне акціонерне товариство «Златобанк»» про визнання договору купівлі-продажу та договору поруки недійсними, зазначивши на обґрунтування, що договір купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна, укладений між позивачем та СК «Агрогарант» був підписаний, проте фактично не виконаний, майно, що передавалось за договором купівлі-продажу відповідачу не передалось, а було передано в якості застави (іпотеки) іншій особі (третій особі по справі).
У межах вказаної справи Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Агрогарант» було подано зустрічний позов до публічного акціонерного товариства «Каравай», публічного акціонерного товариства «Златобанк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки дійсним, визнання права власності на майно за договором купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння, усунення перешкод у здійсненні права власності, припинення державної реєстрації права власності, визнання договорів іпотеки недійсними та виключення записів з державних реєстрів іпотеки, заборон відчуження нерухомого майна, речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування зустрічного позову позивач послався на договір купівлі-продажу від 12.06.2012 р. та зазначив, що за цим договором він придбав у ПАТ «Каравай» майно, однак реєстрації права власності на таке майно не відбулось через недбалість останнього, майно 09.07.2012 р. було неправомірно передано відповідачем-1 за зустрічним позовом ПАТ «Златобанк» в іпотеку та заставу, що порушує його права власності.
01 грудня 2014 року рішенням Хустського районного суду Закарпатської області в справі №309/4563/14-ц у задоволенні первісного позову ПАТ «Каравай» відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, зокрема визнано за приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АГРОГАРАНТ» право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. «А-4», «В-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», «З-1», «И-1», «М-2», «Р-1», «С-1», «Т-1», «У-1», «Ф-1», «Х-1», «Ч-1», «Ш» загальною площею 10351,7 кв.м., розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Польова, 55, визнано за приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АГРОГАРАНТ» право власності на рухоме майно - основні засоби, а саме, обладнання (надалі майно), яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Польова, 55, витребувано з чужого незаконного володіння акціонерного товариства «КАРАВАЙ» об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. «А-4», «В-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», «З-1», «И-1», «М-2», «Р-1», «С-1», «Т-1», «У-1», «Ф-1», «Х-1», «Ч-1», «Ш» загальною площею 10351,7 кв.м., розташоване за адресою: місто Харків, вулиця Польова, 55, витребувано з чужого незаконного володіння акціонерного товариства «КАРАВАЙ» рухоме майно - основні засоби, а саме, обладнання (надалі майно), яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Польова, 55, визнано недійсними договір іпотеки від 09.07.2012 за реєстровим №989 та договір застави № 165/12-KLMV/S-1 від 09.07.2012.
Як вбачається з зазначеного рішення Хустського районного суду Закарпатської області, судом було встановлено, що пунктами 7.1 та 7.2 Договору купівлі-продажу передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 7.1. цього Договору. Договір укладається на 2 роки та діє до 12.06.2014р. Пунктом 2.1. Договору купівлі-продажу передбачено, що передання майна Продавцем і прийняття майна Покупцем посвідчуються відповідним актом, який сторони підписують у день нотаріального посвідчення цього договору і який оформлюється у відповідності до чинного в Україні законодавства та згідно із вимогами, що звичайно ставляться. 12.06.2012р. Продавець, на виконання змісту договору купівлі-продажу, передав майно Покупцю, що підтверджується актом приймання передачі. Покупець та Продавець 14.06.2012 р. уклали Угоду, яку суд дослідив в судовому засіданні, про зарахування зустрічних вимог на загальну суму 9 487 000,00 (дев'ять мільйонів чотириста вісімдесят см тисяч гривень 00 копійок) грн. На день підписання цієї угоди у ПрАТ «СК «АГРОГАРАНТ» було непогашене грошове зобов'язання у сумі 9 487 000,00 (дев'ять мільйонів чотириста вісімсот сім тисяч) гривень перед ПАТ «КАРАВАЙ», яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу майна № б/н від 12.06.2012 року укладеного між Позивачем за зустрічним позовом та Відповідачем-1 за зустрічним позовом. Шляхом підписання угоди від 14.06.2012 р. про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 9 487 000,00 (дев'ять мільйонів чотириста вісімдесят сім тисяч гривень 00 копійок) грн., позивач за зустрічним позовом та відповідач-1 за зустрічним позовом фактично в двосторонньому порядку змінили умови Договору купівлі-продажу щодо порядку розрахунків та підтвердили факт повного відшкодування відповідачу-1 за зустрічним позовом вартості означеного вище нерухомого та рухомого майна. Суд дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом виконав свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу в повному обсязі, проте відповідач-1 за зустрічним позовом до теперішнього часу ухиляється від виконання Договору купівлі-продажу, що фактично є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача за зустрічним позовом.
Отже, за вказаним судовим рішенням від 01 грудня 2014 року власником спірного майна визнано Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АГРОГАРАНТ».
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Каравай» було присутнє під час проголошення судового рішення, однак вказане рішення Хустського районного суду Закарпатської області в справі №309/4563/14-ц у встановлений строк не оскаржило.
Тобто, ПАТ «Каравай» погодилося з рішенням Хустського районного суду Закарпатської області в справі №309/4563/14-ц та було обізнане, що власником майна визнано ПрАТ «СК «АГРОГАРАНТ».
Однак, незважаючи на вищезазначене, «02» січня 2015 року позивач (продавець) укладає з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Білдінг Менеджмент» (покупець) договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "З-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш" загальною площею 10351,7 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Польова, буд. 55, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М. за реєстровим №2. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на відповідні об'єкти за ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент», номер запису про право власності - 8331901, індексний номер витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: від «02» січня 2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 545558663101, а «23» січня 2015 року Позивач (продавець) укладає з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Білдінг Менеджмент» (покупець) укладено договір купівлі-продажу рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М. за реєстровим №122, відповідно до якого позивач продав, а ТОВ «СБМ» купило рухоме майно у кількості 150 одиниць, які складаються з 93 найменувань.
Таким чином, судом встановлено, що позивач, будучи власником спірного майна, спочатку укладає щодо цього майна договір купівлі-продажу з приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АГРОГАРАНТ», потім, незважаючи на вказане, через короткий проміжок часу передає спірне майно в іпотеку та заставу, приховуючи від іпотекодержателя/заставодержателя інформацію про вказаний договір купівлі-продажу.
У подальшому, на підставі рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 01 грудня 2014 року в справі №309/4563/14-ц, власником майна визнано приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АГРОГАРАНТ», договори іпотеки та застави визнано недійсними, та при цьому позивачем вказане судове рішення не оскаржено.
Позивач, незважаючи на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 01 грудня 2014 року в справі №309/4563/14-ц, відповідно до якого власником майна визнано приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АГРОГАРАНТ», укладає договори купівлі-продажу спірного майно і продає майно на користь ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент».
При цьому, в матеріалах справи відсутня інформація, що на час розгляду справи Хустським районним судом Закарпатської області ПАТ «Златобанк» було обізнане про наявність справи, яка стосується його прав та інтересів.
Тобто, позивач своїми діями створив ситуацію, в результаті якої порушено права та інтереси ПАТ «Златобанк», як іпотекодержателя/заставодержателя.
Крім того, позивач не надав пояснень щодо того, з яких мотивів та з якою метою, стверджуючи при розгляді Хустським районним судом Закарпатської області справи №309/4563/14-ц, що спірне майно передано ним в іпотеку/заставу ПАТ «Златобанк», він не оскаржив відповідне рішення суду, а замість цього менше, ніж через місяць після набрання рішенням законної сили відчужив майно на користь ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент».
Зазначене свідчить про наміри позивача ухилитися від подальшого звернення стягнення на спірне майно.
Після цього, 29.05.2015 рішенням апеляційного суду Закарпатської області за апеляційною скаргою ПАТ «Златобанк» рішення Хустського районного суду від 01 грудня 2014 року в справі №309/4563/14-ц в частині задоволення зустрічного позову скасовано.
Як вбачається із зазначеного рішення апеляційного суду Закарпатської області в справі №309/4563/14-ц, яке наявне в матеріалах цієї справи, апеляційним судом Закарпатської області встановлено, що в матеріалах справи наявна копія договору купівлі-продажу від 12.06.2012 року, за яким ПАТ «Каравай» продало ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант» Будівлі № 1, Будівлі № 2 та Обладнання, загальною вартістю 9487 000 грн. Із даної копії правочину видно, що договір купівлі - продажу виконано на 8-ми аркушах, із яких 6-ть аркушів - не на спеціальних бланках; в договорі не вказано запису нотаріуса про реєстрацію нотаріальної дії; також відсутня інформація про внесення запису до Державного реєстру правочинів, як це передбачено у пункті 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 671, який був чинний станом на червень 2012 року. До того ж, згідно глави 1. п. 1. (Місце посвідчення правочину) Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року № 296/5 посвідчення правочинів щодо відчуження нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину. Усупереч наведеній нормі з приєднаної до справи копії договору купівлі-продажу видно, що місцем начебто його посвідчення вказано м. Южне, Одеської області, а не місцезнаходження нерухомого майна (м. Харків) чи сторін правочину (м. Харків та м. Донецьк).
В ході апеляційного розгляду справи №309/4563/14-ц встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2012 року, на який посилаються сторони, як на підставу переходу права власності від ПАТ «Каравай» до ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант», не посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації. Так, згідно відповіді Одеського державного нотаріального архіву за інформацією, яка міститься у матеріалах архівного фонду № 111 приватного нотаріуса Южненського міського нотаріального округу Чебана М.І, який трагічно загинув та документи якого знаходяться на державному зберіганні в архіві - відсутні будь-які відомості, документи, записи в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій щодо посвідчення ним 12.06.2012 року договору купівлі-продажу майна між ПАТ «Каравай» та ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант».
Крім того, апеляційним судом Закарпатської області в справі №309/4563/14-ц прийнято окрему ухвалу від 29.05.2015 , в якій зазначено, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції судом, в порядку ст. 137 ЦПК України, було витребувано від Одеського державного нотаріального архіву належно завірену копію договору купівлі-продажу та інформацію про наявність запису про даний договір в реєстрі нотаріальних дій цього нотаріуса. З відповіді Одеського державного нотаріального архіву від 12.05.2015 року за № 505/01-20 видно, що за інформацією, яка міститься в матеріалах архівного фонду № 111 приватного нотаріуса Южненського міського нотаріального округу Одеської області Чебана М.І., документи якого знаходяться на державному зберіганні в Одеському державному нотаріальному архіві, відсутні будь-які відомості, документи, запис в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій щодо посвідчення 12.06.2012 року договору купівлі - продажу майна між ПАТ «Каравай» та ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант» приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Чебана М.І. Дана обставина дає підстави колегії суддів вважати, що в діях осіб, які звернулися до суду з первісним та зустрічним позовами є ознаки кримінально караних діянь направлених на уникнення цивільно-правової відповідальності за договорами забезпечення (підробка документів та замах на шахрайство). Оскільки місцезнаходження сторін є м. Харків, м. Донецьк та м. Київ, колегія суддів вважає за необхідне про вищенаведене довести до відома Генерального прокурора України.
В позовній заяві, що розглядається, позивач визнає фраудаторний характер вчинених ним правочинів з відчуження спірного майна та зазначає, що на момент укладення між позивачем та ТОВ «СБМ» договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна від 05.01.2015 та від 23.01.2015 року, розмір кредитної заборгованості перед ПАТ «Златобанк» за основним боргом складав сукупно 143 677 177,06 грн.; нерухоме майно позивачем було відчужено за 393 930,30 грн., в той час як заставна вартість становила 72 301 963,00 грн.; договори купівлі-продажу нерухомого майна між ПАТ «Каравай» та ТОВ «СБМ» «були укладені майже миттєво (протягом місяця) після набрання законної сили рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 01.12.2014 по справі № 309/4563/14-ц».
Проте суд вважає, що позивач, посилаючись на правовий висновок Великої палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом надає йому не вірне тлумачення.
Так, у справі № 369/11268/16-ц, по-перше, був поданий позов про визнання недійсним договору, а не витребування майна та, по-друге, позивачем, який на думку Великої палати Верховного Суду мав право звернутися з позовом, був ПАТ «Банк Фамільний» (кредитор), а не особа, яка вчинила фраудаторний правочин та зловживала правами.
Суд звертає увагу, що ані в заявах по суті справи, ані в судових засіданнях представник позивача не надав пояснень з приводу підписання позивачем договору купівлі-продажу спірного майна від 12.06.2012 року з ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант» та можливих неправомірних дій використання спеціальних бланків нотаріальних документів.
Також позивач не надав пояснень щодо того, за яких обставин та на якій підставі ПАТ «Каравай» для вирішення спору щодо нерухомого майна, яке знаходиться в Харківській області, тобто за встановленої виключної територіальної підсудності, звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області.
Крім того, суд бере до уваги те, що після ухвалення 29.05.2015 рішення апеляційного суду Закарпатської області за апеляційною скаргою ПАТ «Златобанк» про скасування рішення Хустського районного суду від 01 грудня 2014 року в справі №309/4563/14-ц в частині задоволення зустрічного позову, позивач, як учасник відповідної справи, мав знати про дійсність договорів іпотеки та застави, укладених ним з ПАТ «Златобанк» щодо спірного майна, а також про те, що спірне майно вважається таким, що відчужено позивачем на користь ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент» за наявності дійсної іпотеки/застави.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів купівлі-продажу з ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент») правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Тобто, суд зазначає, що укладений позивачем з ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент» договір купівлі-продажу нерухомого майна є недійсним в силу закону.
29.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сістем Білдінг Менеджмент» продало нежитлові будівлі літ. "А-4", "В-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "З-1", "И-1", "М-2", "Р-1", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", "Х-1", "Ч-1", "Ш", загальною площею 10351,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Польова, буд. 55, Товариству з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д., за реєстровим №592, а також продало Товариству з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» на підставі договору купівлі-продажу 29/06-2018 спірне рухоме майно.
Як встановлено судом, Товариство з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» є останнім набувачем майна.
Із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 23.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сістем Білдінг Менеджмент» припинено.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою
Суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що після ухвалення рішення апеляційним судом Закарпатської області у справі №309/4563/14-ц, враховуючи недійсність укладеного позивачем договору купівлі-продажу спірного майна, і до 29.06.2018 позивач не вчиняв дії з метою повернення майна, яке було відчужене ним на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Білдінг Менеджмент».
Лише у 2023 році після скасування рішення Хустського районного суду від 01 грудня 2014 року в справі №309/4563/14-ц позивач звернувся до суду для повернення майна з позовом до останнього набувача - Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» про витребування майна.
Також суд звертає увагу, що позов у цій справі подано лише після припинення ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент», тобто особи, якій позивач продав спірне майно, та яка в подальшому продала це ж майно відповідачу ТДВ «Салтівський хлібозавод». Зазначене, у разі задоволення позову про витребування майна від відповідача, унеможливлює звернення ТДВ «Салтівський хлібозавод» з позовом до ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент» про стягнення грошових коштів, отриманих за відчуження спірного майна.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.
Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Суд зазначає, що межі є невід'ємною рисою будь-якого суб'єктивного права. Суб'єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, мають певні межі за змістом і за характером здійснення.
Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.
З конструкції частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.
За одним із сучасних визначень, під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб'єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб'єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом. Тобто, уповноважена особа, маючи суб'єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово «зловживання» за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.
Суд наголошує, що правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
У судовій практиці набуває актуальності концепція «вживання права на зло».
«Вживанням права на зло» є очевидне використання приватно правового інструментарію всупереч його призначенню, а саме реалізація особою належного їй суб'єктивного права не для захисту легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов'язань перед ними.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 07 грудня 2018 року в справі №910/7547/17, у постанові від 27 травня 2020 року в справі №641/9904/16-ц зробив висновок, що вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи-стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.
Крім того, у постанові від 27 травня 2020 року в справі №641/9904/16-ц Верховним Судом зроблено висновок, що позов про витребування майна, яке відчужене стороною недійсного правочину, що за його твердженням було вчинено з метою уникнення звернення стягнення на майно, не підлягає задоволенню, оскільки зазначений позов спрямований на одержання судового захисту права, яким особа зловживала.
Враховуючи положення законодавства, правові висновки Верховного Суду та встановлені обставини у цій справі, суд приходить до висновку, що позивач вчинив зловживання правом власності, здійснив «вживання права на зло».
Так, як було зазначено вище, позивач передав спірне майно в іпотеку/заставу ПАТ «Златобанк», попередньо уклавши договір купівлі-продажу, відповідно до якого відчужив майно на користь ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант». При цьому позивач приховав від іпотекодержателя/заставодержателя інформацію про договір купівлі-продажу.
У подальшому вказані дії позивача призвели до судового спору, в процесі якого, позивач, скориставшись тим, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області в справі №309/4563/14-ц від 01 грудня 2014 року визнано недійсними договори іпотеки/застави, відчужив спірне майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Білдінг Менеджмент».
Дії позивача свідчать про його наміри уникнути звернення ПАТ «Златобанк» стягнення на спірне майно.
Тобто, зазначені дії позивача були спрямовані на заподіяння шкоди ПАТ «Златобанк».
Крім того, важливо врахувати, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області в справі №309/4563/14-ц від 01 грудня 2014 року власником майна визнано ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант», а позивач, не оскаржуючи відповідне рішення, під час його чинності здійснює відчуження майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Білдінг Менеджмент».
Також судом враховуються обставини встановлені апеляційним судом Закарпатської області в справі №309/4563/14-ц, які не спростовані позивачем під час розгляду цієї справи, зокрема, ті обставини, що договір купівлі-продажу від 12.06.2012 року, за яким ПАТ «Каравай» продало ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант» спірне майно, виконано на 8-ми аркушах, із яких 6-ть аркушів - не на спеціальних бланках; в договорі не вказано запису нотаріуса про реєстрацію нотаріальної дії; відсутня інформація про внесення запису до Державного реєстру правочинів, в матеріалах архівного фонду № 111 приватного нотаріуса Южненського міського нотаріального округу Одеської області Чебана М.І. відсутні будь-які відомості, документи, запис в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій щодо посвідчення 12.06.2012 року договору купівлі - продажу майна між ПАТ «Каравай» та ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант» приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Чебанам М.І., а також ту обставину, що місцезнаходженням майна є місто Харків, місцезнаходженням сторін є м. Харків, м. Донецьк та м. Київ, а позовну заяву позивачем було подано до Хустського районного суду Закарпатської області.
Таким чином, судом встановлено, що позивач з власної волі, діючи на шкоду іпотекодержателю/заставодержателю ПАТ «Златобанк», вчинив дії, в результаті, яких майно вибуло з його власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Враховуючи обставини справи, оскільки позивач з власної волі здійснив відчуження спірного майна, суд констатує, що позивачем не доведено обставин порушення відповідачем його прав.
Також позивачем ані в заявах по суті справи, ані в своїх поясненнях не зазначено хто конкретно, за встановлених обставин, порушив права позивача.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Як встановлено зі системного аналізу матеріалів справи, положень законодавства та правових висновків Верховного Суду, позивачем порушено ч.2 та ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України.
Отже, першопричиною виникнення цього спору є не порушення прав позивача іншою особою, а дії та поведінка самого позивача, зловживання ним наданими йому правами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов про витребування майна, яке відчужене стороною недійсного правочину, який, як вбачається з матеріалів справи, було вчинено з метою уникнення звернення стягнення на майно, не підлягає задоволенню, оскільки зазначений позов спрямований на одержання судового захисту права, яким позивач зловживав.
При цьому, суд зазначає, що враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що станом на час придбання відповідачем майна «29» червня 2018 р. Державний реєстр речових прав та Державний реєстр обтяжень рухомого майна не містили відомостей про наявність іпотеки/застави, а в Єдиному реєстрі судових рішень опубліковано судове рішення (рішення Господарського суду Харківської області від «13» листопада 2017 р. у справі № 922/2869/17 за позовом Публічного АТ «Златобанк» до Публічного АТ «Каравай» про визнання кредитором, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від «16» січня 2018 р.), з якого вбачається інформація про припинення іпотеки та застави щодо спірного майна, відповідач є добросовісним набувачем, який законним шляхом набув своє майно, покладаючись на добросовісність дій продавця та відомості державних реєстрів, тому у нього не може бути витребувано майно на підставі статей 378, 388 Цивільного кодексу України.
З приводу застосування строку позовної давності, заявленого відповідачем у відзиві, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У постанові від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09, постанові від 07.02.2019 у справі №910/2966/18, постанові від 26 липня 2022 року в справі № 44/459-б (910/12841/20) Верховний Суд виклав висновок, що для суб'єкта підприємницької діяльності, як сторони правочину (договору), днем початку перебігу позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Отже, початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.
На віндикаційні позови поширюється загальна позовна давність. При визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки ні Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ні чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником). Отже, до усіх матеріально-правових вимог в процедурі провадження у справі про банкрутство позовна давність застосовується на загальних підставах, визначених нормами цивільного законодавства (статті 256-268 ЦК України). Жодної особливості для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами, заявленими у процедурі банкрутства (як за кредиторськими вимогами, так і за вимогами у спорах, стороною в яких є боржник і які вирішує відповідний господарський суд в межах справи про банкрутство) законом не визначено. Тому такий момент встановлюється на загальних підставах, закріплених у статті 261 ЦК України. (постанова Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21)).
У постанові від 26 липня 2022 року в справі № 44/459-б (910/12841/20) Верховний Суд зробив висновок, що у випадку пред'явлення позову у межах справи про банкрутство як особою, право якої порушене (боржником), так і в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (арбітражним керуючим) перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила; оскільки в протилежному випадку має місце безпідставне наділення арбітражного керуючого як особи, що у справі про банкрутство діє від імені боржника, особливим статусом з наданням тим самим боржнику як носію права у спорі не передбаченої нормами закону переваги перед іншими учасниками цього спору у захисті своїх прав та інтересів, зокрема, обмежує протилежну сторону спору у захисті своїх прав та інтересів щодо предмета спору, і, відповідно, ставить її у нерівне становище перед суб'єктом звернення - боржником/арбітражним керуючим. Отже, оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення якого були дійсні на момент порушення провадження у справі про банкрутство та втратили чинність, та чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про витребування майна із чужого незаконного володіння), при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство, так і дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Тому до цих правовідносин застосовуються загальні положення щодо позовної давності (такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постановах від 11.02.2020 та від 17.03.2022 у справі № 10/5026/995/2012)».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 листопада 2019 року у справі №914/3224/16 (провадження № 12-128гс18) вказала, що «для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо».
Отже, враховуючи вищезазначене та встановлені судом обставини, позивач повинен був знати про безпідставне вибуття майна з його власності ще на момент укладення ним договорів купівлі-продажу - «02» січня 2015 року щодо нерухомого майна та «23» січня 2015 року щодо рухомого майна.
Крім того, суд враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11 листопада 2021 року в справі №910/8482/18 (910/4866/21) звернув увагу, що суд має право надати особі (визнати право на) судовий захист порушеного права за сукупності умов:
- по-перше, особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об'єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, та надасть суду докази, що підтверджують існування цих обставин (стаття 74 ГПК України);
- по-друге, суд за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об'єктивний характер, і, відповідно, про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права.
За відсутності будь-якої з наведених умов, суд не має права визнавати існування поважних причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, надавати у зв'язку з цим особі (позивачу) судовий захист порушеного права та задовольняти відповідні вимоги (аналогічна позиція викладена також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 910/9158/16 та від 05.03.2020 у справі №14/325«б»).
Отже, судом встановлено пропуск позивачем строку позовної давності, однак, суд не застосовує заявлену позовну давність, оскільки дійшов до висновку про відмову в задоволення позову через його безпідставність.
Частинами 9, 10 статті 145 ГПК України встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що за результатами розгляду даної справи у задоволенні позову ПАТ " Каравай" відмовлено в повному обсязі, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 по справі №922/1521/18 (922/414/23).
Виконуючи імперативні вимоги статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що через відмову в позову, судові витрати не покладаються на відповідача, а відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 по справі №922/1521/18 (922/414/23).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2023.
Суддя В.О. Усатий