ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.08.2023Справа № 910/6821/23
Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу № 910/6821/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА"
до проФізичної особи Кузьміка Олександра Павловича стягнення 69 992,97 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи Кузьміка Олександра Павловича про стягнення 69 992,97 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди № 219 від 12.05.2021, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 45637,62 грн, за прострочення сплати якої нараховані штраф у сумі 22 818,81 грн, інфляційні втрати - 1011,39 грн та 3% річних у сумі 525,15 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
19.05.2023 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 року відкрито провадження у справі №910/6821/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.05.2023 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення уповноваженій особі позивача та поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв'язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу відповідача.
При цьому, суд зазначає, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державного демографічного реєстру, а саме: вул. Райдужна, буд. 21-А, смт Саврань, Савранський район, Одеська область, 66200.
За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою" вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.
Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
12.05.2021 між Фізичною особою-підприємцем Кузьміком Олександром Павловичем (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" (орендодавець) було укладено договір оренди №219, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати у строкове, платне користування орендарю приміщення, а орендар зобов'язаний прийняти приміщення в строкове користування, сплачувати орендодавцеві обумовлені в цьому договорі оренди платежі та виконувати інші умови цього договору оренди (п. 2.1. договору).
Приміщення - 5 кв.м. на 1 поверсі торгового центру, лот 219. (п.4 Додатку №1)
Згідно з п.3.2 договору строк оренди вказано в Додатку №1 (пункт 7). Строк оренди починає обчислюватися з передачі Орендодавцем Орендареві Приміщення в орендне користування відповідно до цього Договору оренди або в день, коли Орендар зобов'язаний прийняти Приміщення. Строк оренди достроково закінчується в тому випадку, якщо Договір оренди достроково припинить свою дію у відповідності з положеннями цього Договору оренди або законодавства України.
У відповідності до умов пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору орендар набуває право використовувати приміщення за цільовим призначення в день початку строку оренди. Якщо інше не погоджено сторонами, орендодавець передає орендареві приміщення після закінчення робіт орендаря у стані, що враховує роботи орендаря. Орендар бере на себе зобов'язання розпочати ведення своєї господарської діяльності у приміщенні (використовувати приміщення за цільовим призначенням) з моменту передачі орендодавцем приміщення, якщо при цьому закінчився строк виконання робіт орендаря. Будь-яка передача приміщень між сторонами (в орендне користування та з орендного користування) повинна оформлюватися відповідним Актом приймання-передачі приміщення. Акт приймання-передачі приміщення в орендне користування орендареві підписується не пізніше наступного дня після закінчення строку виконання робіт орендаря.
Відповідно до п.10.1. та п.10.2. договору, з моменту передачі орендареві приміщення, орендар зобов'язаний сплачувати на користь орендодавця орендну плату та інші платежі, які передбачені цим договором. Орендна плата, яку орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати орендодавцеві складається з таких частин:
а) Основна орендна плата;
b) Експлуатаційна орендна плата;
с) Маркетингова орендна плата;
d) Плата з обороту.
Орендар сплачує окремими платежами кожну із частин орендної плати (окремо основну орендну плату, експлуатаційну орендну плату, маркетингову орендну плату, плату з обороту).
Згідно із пунктом 13.1. договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю основну орендну плату, експлуатаційну орендну плату, маркетингову орендну плату щомісячно різними платежами в строки, визначені Додатку № 1 (пункт 15). Орендодавець має право встановити різні банківські рахунки для окремих частин орендної плати. Орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати орендодавцю плату з обороту в строки, визначені Додатку № 1 (пункт 16).
У разі наявності у орендаря на день здійснення платежів заборгованості за будь-якими платежами за і цим договором за попередні періоди, орендодавець має право зарахувати здійснену оплату в рахунок існуючої заборгованості (повністю або частково) (п. 13.11. договору).
Пунктом 20.6 договору передбачено, що в тому випадку, якщо орендар прострочить сплату орендодавцеві будь-яких платежів орендар сплачує на користь орендодавця наступні штрафні санкції в розмірі, визначеному в додатку №1 (п.34).
У пункті 28.1. договору сторони погодили, що на вимогу орендодавця орендар зобов'язаний щомісячно підписувати акти приймання-передачі послуг щодо оренди приміщення. Якщо протягом 5 календарних днів з дати отримання актів орендар не підпише їх та не надасть обґрунтовані заперечення проти підписання актів, останні вважаються підписаними, а послуги - прийнятими орендарем. Незалежно від підписання таких актів, факт сплати будь-яких платежів орендарем у поточному місяці свідчить про використання ним приміщення.
У Додатку №1 до договору оренди сторони погодили, що строк оренди (стаття 3, пункт 3.2) - 12 місяців, ставка основної орендної плати (стаття 10, пункт 10.4) - 6365,11 грн, що еквівалентно 230,00 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ); ставка експлуатаційної орендної плати (стаття 10, пункт 10.5) - 221,40 грн, що еквівалентно 8,00 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ); ставка маркетингової орендної плати (стаття 10, пункт 10.6) - 110,70 грн, що еквівалентно 4,00 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ); відсоток з товарообігу (для розрахунку плати з обороту) (стаття 11, пункт 11.2) - 15%; строк сплати основної орендної плати, експлуатаційної орендної плати, маркетингової орендної плати (стаття 13, пункт 13.1) - до 15 (п'ятнадцятого) числа відповідного місяця, який передує оплачуваному; строки сплати плати з обороту (стаття 13, пункт 13.1) - до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за оплачуваним; строки компенсації комунальних послуг (стаття 17, пункт 17.6) - до 10 (десятого) числа наступного місяця за оплачуваний місяць (попередній) на підставі рахунку орендодавця, який надається орендареві протягом п'яти робочих днів з початку наступного місяця; в тому випадку, якщо орендар прострочить сплату орендодавцеві будь-яких платежів (ст.20 п.20.6) - у випадку прострочення більш, ніж на 3 (три) календарних дні - договірні штрафні санкції у розмірі 10% (десять відсотків) від суми прострочення; - у випадку прострочення більш, ніж на 5 (п?ять) календарних днів - договірні штрафні санкції у розмірі 25% (двадцять п?ять відсотків) від суми прострочення; - у випадку прострочення більш, ніж на 10 (десять) календарних днів - договірні штрафні санкції у розмірі 50% (п?ятдесят відсотків) від суми прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди №219 від 12.05.2021 орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв у строкове, платне користування орендарю приміщення лот №219 на 1 поверсі торгово-розважального комплексу за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д, що підтверджується Актом приймання - передачі від 15.05.2021 року.
Додатковим договором від 03.01.2022 року до договору оренди №219 від 12.05.2021 Сторони вирішили з 01.02.2022 року змінити місце розташування Орендаря з Приміщення лот №219 на Приміщення лот №410. Не пізніше 31.01.2022 року Орендар зобов?язаний повернути Приміщення лот №219, загальною площею 5,00 м.кв. Орендодавцю в порядку, передбаченому статтею 9 Договору оренди. 01.02.2022 року Сторони зобов?язані підписати Акт приймання-передачі лот №410. У зв?язку з цим орендна плата за Приміщення лот №410 буде нараховуватися з 01.02.2022 року згідно з умовами Договору оренди. Сторони дійшли взаємної згоди, що з 01.02.2022 року та до кінця строку оренди місцем розташування Орендаря вважати лот «№410», у зв'язку з чим по всьому тексту Договору оренди лот «№219» читати як лот «№410». Сторони вирішили внести зміни та доповнити новим абзацом п.8 Додатку №1 до договору та викласти його в наступній редакції: з 01.02.2022 до закінчення строку оренди - 7748,83 грн., що еквівалентно 280 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ».
За актом приймання - передачі від 31.01.2022 року орендар передав, а орендодавець прийняв частину нерухомого майна - приміщення лот №219 на 1 поверсі торгово - розважального комплексу за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д.
На виконання умов договору оренди №219 від 12.05.2021 орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв у строкове, платне користування орендарю приміщення лот №410 на 1 поверсі торгово-розважального комплексу за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д, що підтверджується Актом приймання - передачі від 01.02.2022 року.
Додатковим договором від 10.05.2022 року до договору оренди №219 від 12.05.2021 Сторони вирішили викласти в новій редакції пункт 7 Додатку №1 (Основні умови Договору оренди) до Договору оренди: 7. Строк оренди (стаття 3, пункт 3.2) 24 місяці. Сторони вирішили доповнити новими абзацами пункт 8 (Ставка Основної Орендної Плати) Додатку № 1 (Основні умови Договору оренди) до Договору оренди та викласти їх в наступній редакції: «В період з 24.02.2022 року по 09.05.2022 року включно не застосовується. В період з 10.05.2022 по 30.06.2022 року включно - 1383,72 грн., що еквівалентно 50,00 доларам США згідно з Офіційним курсом на дату укладення Договору (без ПДВ).». Сторони вирішили доповнити новим абзацом пункт 10 (Ставка Експлуатаційної орендної плати) Додатку №1 (Основні умови Договору оренди) до Договору оренди та викласти його в наступній редакції: «В період з 24.02.2022 року по 09.05.2022 року включно - 55,35 грн., що еквівалентно 2,00 доларам США згідно з Офіційним курсом на дату укладення Договору (без ПДВ)». Сторони вирішили доповнити новим абзацом пункт 11 (Показник Індексу Е (індексація Експлуатаційної Орендної Плати)) Додатку №1 (Основні умови Договору оренди) до Договору оренди та викласти його в наступній редакції: «В період з 24.02.2022 року по 09.05.2022 року включно - не застосовується». Сторони вирішили доповнити новим абзацом пункт 12 (Ставка Маркетингової орендної плати) Додатку №1 (Основні умови Договору оренди) до Договору оренди та викласти його в наступній редакції «В період з 24.02.2022 року по 09.05.2022 року включно не застосовується».
Додатковим договором від 09.09.2022 року до договору оренди №219 від 12.05.2021 Сторони вирішили доповнити новим абзацом пункт 8 (Ставка Основної Орендної Плати) Додатку № 1 (Основні умови Договору оренди) до Договору оренди та викласти його в наступній редакції: «В період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року включно 4261,86 грн. що еквівалентно 154 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору. В період з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року включно 5424,18 грн. що еквівалентно 196 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору.».
Листом №2912/22/1 від 29.12.2022 позивач вимагав у відповідача сплати заборгованості за договором у розмірі 45637,62 грн., що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень, накладної від 04.01.2023р, фіскального чеку, опису вкладення у цінний лист.
Листом №27/01/23/1 від 27.01.2023 позивач повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку договору з 07.02.2023 та просив підписати акт приймання приміщення з оренди, що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень, накладної від 27.01.2023р, фіскального чеку, опису вкладення у цінний лист.
Листом №08/03/23/1 від 08.03.2023 позивач повторно надіслав на адресу відповідача акт приймання - повернення приміщення з оренди, що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень, накладної від 08.03.2023р, фіскального чеку, опису вкладення у цінний лист.
Листом №09/02/23/1 від 09.02.2023 позивач повідомив відповідача про підписання акту приймання - повернення приміщення за участю третіх осіб, копія якого надіслана на адресу відповідача, що підтверджується копіями списку згрупованих поштових відправлень, накладної від 17.02.2023р, фіскального чеку, опису вкладення у цінний лист.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди №219 від 12.05.2021 орендодавець надав у грудні 2022 послуги з оренди приміщення лот №410 на 1 поверсі торгово-розважального комплексу за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д, що підтверджується актом надання послуг №10011 від 31.12.2022 на суму 45 637,62 грн., який підписаний в односторонньому порядку позивачем та надісланий на адресу відповідача, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 17.03.2023, списку згрупованих поштових відправлень, накладної, фіскального чеку.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за грудень 2022. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 45 637,62 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Фізичної особи Кузьміка Олександра Павловича 3% річних у розмірі 525,15 грн., інфляційні у розмірі 1011,39 грн., штраф у розмірі 22818,81 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення договору оренди №219 від 12.05.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди №219 від 12.05.2021 орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв у строкове, платне користування орендарю приміщення лот №410 на 1 поверсі торгово-розважального комплексу за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д, що підтверджується Актом приймання - передачі від 01.02.2022 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
У Додатку №1 до договору оренди сторони погодили, що строк оренди (стаття 3, пункт 3.2) - 12 місяців, ставка основної орендної плати (стаття 10, пункт 10.4) - 6365,11 грн, що еквівалентно 230,00 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ); ставка експлуатаційної орендної плати (стаття 10, пункт 10.5) - 221,40 грн, що еквівалентно 8,00 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ); ставка маркетингової орендної плати (стаття 10, пункт 10.6) - 110,70 грн, що еквівалентно 4,00 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору (без ПДВ); відсоток з товарообігу (для розрахунку плати з обороту) (стаття 11, пункт 11.2) - 15%; строк сплати основної орендної плати, експлуатаційної орендної плати, маркетингової орендної плати (стаття 13, пункт 13.1) - до 15 (п'ятнадцятого) числа відповідного місяця, який передує оплачуваному; строки сплати плати з обороту (стаття 13, пункт 13.1) - до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за оплачуваним; строки компенсації комунальних послуг (стаття 17, пункт 17.6) - до 10 (десятого) числа наступного місяця за оплачуваний місяць (попередній) на підставі рахунку орендодавця, який надається орендареві протягом п'яти робочих днів з початку наступного місяця.
Додатковим договором від 09.09.2022 року до договору оренди №219 від 12.05.2021 Сторони вирішили доповнити новим абзацом пункт 8 (Ставка Основної Орендної Плати) Додатку № 1 (Основні умови Договору оренди) до Договору оренди та викласти його в наступній редакції: «В період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року включно 4261,86 грн. що еквівалентно 154 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору. В період з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року включно 5424,18 грн. що еквівалентно 196 доларам США згідно з офіційним курсом на дату укладення договору.».
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди №219 від 12.05.2021 орендодавець надав у грудні 2022 послуги з оренди приміщення лот №410 на 1 поверсі торгово - розважального комплексу за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д, що підтверджується актом надання послуг №10011 від 31.12.2022 на суму 45 637,62 грн., який підписаний в односторонньому порядку позивачем та надісланий на адресу відповідача, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 17.03.2023, списку згрупованих поштових відправлень, накладної, фіскального чеку.
У пункті 28.1. договору сторони погодили, що на вимогу орендодавця орендар зобов'язаний щомісячно підписувати акти приймання-передачі послуг щодо оренди приміщення. Якщо протягом 5 календарних днів з дати отримання актів орендар не підпише їх та не надасть обґрунтовані заперечення проти підписання актів, останні вважаються підписаними, а послуги - прийнятими орендарем. Незалежно від підписання таких актів, факт сплати будь-яких платежів орендарем у поточному місяці свідчить про використання ним приміщення.
Проте, матеріали справи не містять, а відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання обґрунтованих заперечень проти підписання вказаного акту, а тому вказаний акт вважається підписаним, а послуги - прийнятими орендарем.
Таким чином, заборгованість Кузьміка Олександра Павловича перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" по орендній платі за договором оренди №219 від 12.05.2021 за грудень 2022 становить 45 637,62 грн., строк оплати за яким настав до 15.11.2022.
Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" по орендній платі у розмірі 45 637,62 грн.
Отже, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 45 637,62 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 16.11.2022 р. по 04.04.2023 р. у розмірі 525,15 грн. та інфляційні у розмірі 1011,39 грн.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період з 16.11.2022 р. по 04.04.2023 р. у розмірі 525,15 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 16.11.2022 р. по 04.04.2023 р. у розмірі 1011,39 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь штраф у розмірі 22 818,81 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 20.6 договору передбачено, що в тому випадку, якщо орендар прострочить сплату орендодавцеві будь-яких платежів орендар сплачує на користь орендодавця наступні штрафні санкції в розмірі, визначеному в додатку №1 (п.34).
У Додатку №1 до договору оренди сторони погодили, що в тому випадку, якщо орендар прострочить сплату орендодавцеві будь-яких платежів (ст.20 п.20.6) - у випадку прострочення більш, ніж на 3 (три) календарних дні - договірні штрафні санкції у розмірі 10% (десять відсотків) від суми прострочення; - у випадку прострочення більш, ніж на 5 (п?ять) календарних днів - договірні штрафні санкції у розмірі 25% (двадцять п?ять відсотків) від суми прострочення; - у випадку прострочення більш, ніж на 10 (десять) календарних днів - договірні штрафні санкції у розмірі 50% (п?ятдесят відсотків) від суми прострочення.
Суд, перевіривши розрахунок 50% штрафу у розмірі 22 818 грн. 81 коп. на підставі п.20.6 Договору, Додатку №1 до договору оренди, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи Кузьміка Олександра Павловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" (вул. Берковецька, 6Д, м. Київ, 04128, ідентифікаційний код юридичної особи 38537759) заборгованість у розмірі 45 637 грн. 62 коп., 3% річних - 515 грн. 15 коп., інфляційні втрати - 1011 грн. 39 коп., штраф - 22 818 грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано: 08.08.2023.
Суддя А.І. Привалов