ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2023Справа № 910/12099/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (50051, м.Кривий Ріг, пр.. Металургів, 1, ідентифікаційний код 03341397)
до Приватного акціонерного товариства «Електроград» (01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38; ідентифікаційний код 30734728)
про стягнення 90 269,61 грн
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Електроград» про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу №2498 від 30.09.2015 у розмірі 90 269,61 грн, з яких: 80 865,51 грн основного боргу, 1 773,55 грн - 3% річних та 7 630,55 грн інфляційних втрат.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, також суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та надати заявнику час для усунення недоліків, встановлених при подані заяви, виходячи з наступного.
Положеннями ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.
У позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості, за яку має бути сплачено судовий збір у встановленому розмірі 2 684,00 грн.
Натомість, позивачем долучено до матеріалів позовної заяви платіжну інструкцію № 497315284 від 27.07.2023 на суму 2 415,60 грн.
Разом з тим, позивач у позовній заяві зазначає, що 16.05.2023 АТ «Криворіжгаз» було подано заяву про видачу судового наказу до Господарського суду міста Києва.
23.05.2023 Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ №910/7922/23.
06.06.203 ухвалою Господарського суду міста Києва було скасовано судовий наказ від 23.05.2023 у справі №910/7922/23.
Згідно з ст. 151 ГПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Проте, доказів сплати судового збору у розмірі 268, 40 грн позивачем до матеріалів даної позовної заяви не долучено.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до вимог «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
За приписами п.п. 59, 61 зазначених вище Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Таким чином, належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Проте, позивачем до матеріалів справи не подано чеку про відправку позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, а надані ксерокопії фіскального чеку та накладної.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
У відповідності до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).
Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені ст. 164, 172 ГПК України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів є - оригінал опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.
Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист також викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 та від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16, від 24.12.2020 № 916/2110/20.
Однак, всупереч наведеним вище вимогам, у якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви заявником надано, зокрема, оригінал опису вкладення у цінний лист від 28.07.2023, на якому відсутнє зазначення номеру поштового відправлення.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» залишити без руху.
2. Встановити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати належні та допустимі докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, які б підтверджували надання поштових послуг (оригінал опису вкладення у цінний лист, який повинен містити номер поштового відправлення та розрахункового документу (фіскального чеку);
- доказів сплати судового збору у розмірі 268, 40 грн;
- доказів направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
3. Встановити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Дата підписання ухвали 07.08.2023
Суддя І.О. Андреїшина