ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.07.2023Справа № 910/1799/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІР-Тепло" (Львівська обл., м. Трускавець)
до: 1. Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (м. Київ)
2. Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (м. Київ)
про визнання вимоги за банківською гарантією такою, що не підлягає виконанню,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Старовойтов Є.А.
Представники сторін:
Від позивача: Діль О.І.
Від відповідача-1: Оніщук В.М.
Від відповідача-2: Мартиненко О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІР-Тепло" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" про визнання письмової вимоги від 11.08.2022 та від 12.10.2022 за банківською гарантією №16898/21-ГВ від 06.09.2021 (зі змінами) такою, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю форс-мажорних обставин, що унеможливлю виконання вимоги за банківською гарантією.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.
02.03.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.04.2023.
22.03.2023 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, яким АТ "Укртрансгаз" заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості.
24.03.2023 від АТ "Банк інвестицій та заощаджень" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 підтримує позовну заяву та просить суд її задовольнити.
27.03.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.
03.04.2023 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
03.04.2023 від позивача та від відповідача-2 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
04.04.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 18.04.2023.
17.04.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
18.04.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 16.05.2023
16.05.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.06.2023.
У судовому засіданні 06.06.2023 оголошувалася перерва до 06.07.2023.
06.07.2023 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано хворобою керівника позивача та важливістю для нього цієї справи. Однак, до цього клопотання не додано жодних підтверджуючих доказів.
Означене клопотання судом залишено без задоволення з огляду на його необґрунтованість, безпідставність та невідповідність положенням ст. 202 ГПК України, про що 06.07.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив відповідну ухвалу.
У судовому засіданні 06.07.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Представник відповідача-2 підтримав позицію, викладену в поданому відзиві, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 06.07.2023 по виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.09.2021 між АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "ВІР-Тепло" було укладено Договір підряду (капітальне будівництво) №2109000125 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в повному обсязі на умовах цього Договору відповідно до проектно-кошторисної документації роботи (далі - Роботи) за об'єктом "Реконструкція системи теплопостачання адміністративного корпусу по вул. Сколівська, 3 Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу" (Будівельні роботи та поточний ремонт) (45000000-7) (далі - Об'єкт), а Замовник - зобов'язується прийняти Роботи та оплатити їх.
Згідно з п. 1.2. Договору склад, обсяги Робіт, етапність, характеристики та технічні вимоги до виконання таких робіт, визначається відповідно до вимог затвердженої Замовником Проектно-кошторисної документації.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором згідно із Договірною ціною (Додаток №1 до цього Договору) становить 21.120.000,00 грн з ПДВ.
За умовами пунктів 5.3.1., 5.3.6., 5.3.13., 5.3.20., п. 5.3. Договору Підрядник зобов'язався виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт строки Роботи відповідно до Проектно - кошторисної документації, ДБН та іншої нормативної документації; передати Замовнику у передбаченому законодавством та цим Договором порядку завершений Об'єкт; інформувати в установленому порядку Замовника про хід виконання зобов'язань за цим Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення; належним чином виконувати інші обов'язки, передбачені цим Договором та усіма іншими діючими договорами, укладеними з Замовником.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє по 19.07.2022, в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 10.1. в редакції Додаткової угоди №1 від 30.12.2021 до Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору Підрядник зобов'язується виконати Роботи протягом 180 (ста вісімдесяти) днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання Робіт та виконати Роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання Робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №2).
Виконання Договору забезпечено банківською гарантією №16898/21-ГВ, зі змінами №1 від 28.12.2021 (№1001ВИХ-ВС-22-2601 від 11.08.2022), виданою відповідачем-2 (далі - Гарантія).
На виконання п. 4.1. Договору АТ "Укртрансгаз" листом від 07.10.2021 №1004ВИХ-21-259 надало Підряднику дозвіл на початок виконання Робіт по Договору.
З акту приймання-передачі проектної документації від 05.10.2023 слідує, що на виконання п. 4.2. Договору відповідачем-1 передано Підряднику проектно-кошторисну документацію по Об'єкту.
Отже, враховуючи п. 4.1. Договору, Роботи по Договору мали бути виконані Підрядником у строк до 06.04.2022 включно.
Однак, Підрядник частково виконав взяті на себе зобов'язання по Договору в частині обсягів Робіт, що підтверджується актами (форма № КБ - 2в) приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 1.1. від 22.11.2021, № 2 та № 3 від 01.12.2021, № 4 від 16.12.2021, № 5 від 04.01.2022 та актами № б/н від 24.01.2022 (з актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем, від 24.01.2022) на загальну суму 4.817.768,42 грн.
Тобто, вартість невиконаних Підрядником робіт становить 16.302.231,58 грн.
У зв'язку з цим відповідач-1 направив на адресу відповідача-2 письмову вимогу за Гарантією у зв'язку із настанням гарантійного випадку, та перерахування коштів за Гарантією, яка наразі Банком не задоволена.
Позивач вважає таку вимогу про сплату коштів за Гарантією безпідставною та такою, що не відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить визнати цю вимогу такою, що не підлягає виконанню.
Відповідач-1 повністю заперечує проти позову та не погоджується з наведеними позивачем обставинами; зазначає, що позивач (Підрядник) всупереч умовам Договору та взятим на себе зобов'язанням, Роботи, передбачені Договором, не виконав в повному обсязі, що є порушенням прав і законних інтересів відповідача-1, як Замовника, що в свою чергу надає останньому право на стягнення суми забезпечення виконання зобов'язання за Договором; посилання позивача на форс-мажорні обставини як на підставу для визнання письмової вимоги такою, що не підлягає виконанню, є безпідставними та не відповідають нормам чинного законодавств; позовна заява не містить обґрунтування порушення прав тчи законних інтересів позивача.
Відповідач-2 вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, зазначає про відсутність підстав для виплати позивачу коштів за Гарантією.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт (ч. 1 ст. 877 ЦК України).
За ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідно до Гарантії №16922/21-ГВ від 31.08.2021 (зі змінами), Гарант (Банк) надав Бенефіціару (відповідач-1) безвідкличну та безумовну гарантію, та прийняв на себе безвідкличне і безумовне зобов'язання сплатити Бенефіціару будь-яку суму, в розмірі 1.056.000,00 грн, протягом п'яти банківських днів після одержання письмової вимоги Бенефіціара, без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою Вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім Вимоги, або виконання будь-яких інших умов.
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 560 ЦК України).
Стаття 561 ЦК України передбачає, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання (ст. 562 ЦК України).
За статтею 563 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії (ст. 564 ЦК України).
Статтею 565 ЦК України передбачено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 568 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:
1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;
2) закінчення строку дії гарантії;
3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2022 Банк отримав від відповідача-1 вимогу за вих. № 1001Вих-ВС-22-2601 від 11.08.2022 про сплату грошових коштів у сумі 1.056.000,00 грн. відповідно до Гарантії № 16898/21-ГВ від 06.09.2021, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором підряду ТОВ "ВІР-Тепло" та порушення ним умов договору, а саме, порушення терміну виконання робіт, визначених у Додатку № 2 до договору підряду.
11.08.2022 Банк направив позивачу копію даного листа з доданими до нього документами.
Листом від 25.08.2022 позивач повідомив Банк про відсутність гарантійного випадку та просив не сплачувати відполвідачу-1 суму банківської гарантії .
У цьому листі позивач повідомив Банк, що відповідно до п. 4.12. Договору Підрядник, у письмовій формі, за 5 (п'ять) робочих днів повинен інформувати Замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання Робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов'язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.
Відповідно до п. п. 6.1,. 6.2. Договору жодна з сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання наступних обставин: повінь, пожежа, землетрус, катастрофи або інших, незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт або імпорт, якщо вони виникнуть після вступу даного Договору в силу, прийняття нормативного акту, який унеможливлює виконання умов даного Договору.
Сторони протягом 20 (двадцяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що має бути підтверджено відповідними компетентними органами.
06.03.2022 Принципалом було отримано повідомлення від AT "Укртрансгаз" про настання форс-мажорних обставин, пов'язаних з військовою агресією РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні, які унеможливлюють виконання зобов'язань за договором.
03.03.2022 ТОВ "ВІР-Тепло" направило листа на адресу AT "Укртрансгаз" про настання форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання нами зобов'язань за договором.
Дія зазначених обставин для позивача полягала у невиході на роботу більшості працівників ТОВ "ВІР-Тепло" після початку воєнних дій, призову на військову службу з 01.03.2022 року сертифікованого електрогазозварника Полиняка Сергія Степановича, який безпосередньо повинен був виконувати роботи на об'єкті, неможливістю знайти сертифікованого електрогазозварника для продовження робіт, знищенням в ході обстрілів матеріалів та обладнання, закуплених для виконання робіт.
Зазначені обставини не залежать від волі товариства та носять невідворотний характер, безпосередньо пов'язані з російською агресією проти України.
Крім того, позивач у цьому листі зобов'язався надати відповідний висновок Торгово-промислової палати в строк до 02.09.2022.
У зв'язку з цим Банк листом вих. № 05-1/02/1985 від 29.08.2022 повідомив відповідача -1 про те, що неможливість задоволення вимоги Бенефіціара пов'язана із незгодою Принципала щодо Вимоги АТ "Укртрансгаз" та форс-мажорними обставинами, тож Гарант відмовив у задоволенні вимоги вих. №1001Вих-ВС-22-2601 від 11.08.2022.
14.10.2022 Банк отримав Лист-Вимогу AT "Укртрансгаз" за вих. №1001Вих-ВС-22-35855 від 12.10.2022 щодо сплати 1.056.000,00 грн за результатами розгляду Відповіді (відмови) Банку від 29.08.2022 на вимогу щодо сплати коштів по Гарантії, у зв'язку із тим, що Принципал не належно виконав свої зобов'язання за договором Підряду, порушив умови договору, а саме порушив термін виконання робіт, визначений у Додатку № 2 (Графік робіт) до Договору від 28.09.2021 № 2109000125.
У Листі-Вимозі відповідач-1 вказав, що не погоджується із відмовою банку щодо залишення без задоволення платіжної вимоги бенефіціара та зазначив про відсутність будь-яких обставин, що перешкоджають Гаранту виконати зобов'язання. До Листа додано копії Договору, додаткової угоди та копію Сертифіката ТПП, наданого Принципалом.
14.10.2022 Банком направлено ТОВ "ВІР-Тепло" Повідомлення-Вимогу про отримання письмової вимоги Бенефіціара по Гарантії та про сплату Гаранту гарантійної суми.
21.10.2022 від ТОВ "ВІР-Тепло" на офіційну електронну пошту Банку надійшов Лист щодо форс-мажорних обставин від 21.10.2022, яким товариство повідомило, що у зв'язку із технічною помилкою надсилає Банку виправлений Сертифікат № 4600-22-0945 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 27.09.2022 за Договором № 2109000125 від 28.09.2021 по об'єкту "Реконструкція системи теплопостачання адміністративного корпусу по вул. Сколівська, З, Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу" (Будівельні роботи та поточний ремонт) (45000000-7).
Принципал надав виправлений сертифікат Львівської регіональної торгово-промислової палати з Періодом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: з 1 березня 2022 року; дата закінчення: по 27 вересня 2022 року.
Таким чином, наданий Принципалом виправлений сертифікат Львівської регіональної торгової промислової палати дає підстави вважати, що гарантійний випадок відсутній.
У зв'язку з цим 31.10.2022 року Банк своєю відповіддю № 05-1/02/1985 повторно повідомив AT "Укртрансгаз" про неможливість задоволення вимоги Бенефіціара, яка пов'язана із незгодою Принципала щодо Вимоги та форс-мажорними обставинами, та відмовив у задоволенні Листа №1001Вих-ВС-22-3585 від 12.10.2022 та Вимоги № 1001Вих- ВС-22-2601 від 11.08.2022.
Також Банк зазначив, що відповідно до п. 4.1. Договору строк виконання робіт має бути 180 днів з дати отримання Підрядником письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт. Додатковою угодою внесено зміни до п. 10.1 Договору та викладено в редакції: Договір діє по 19.07.2022, в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, в частині розрахунків - до повного їх виконання. Проте, Бенефіціар не надав копії дозволу на початок робіт, з якого вбачається дата початку виконання та відповідно не можливо встановити дату закінчення 180-ти денного строку для виконання підрядних робіт, а отже, бенефіціар не надав докази невиконання принципалом зобов'язань за Договором про підряду.
Крім того, Банк направляв лист №05-1/02/2921 від 29.12.2022 до AT "Укртрансгаз" щодо відкликання Вимоги № 1001Вих-ВС-22-2601 від 11.08.2022 щодо настання гарантійного випадку та перерахування коштів у розмірі 1. 056.000,00 грн за Гарантією.
Таким чином, відповідач-2 вважає, що він діяв виключно в межах діючого законодавства та правомірно відмовив Бенефіціару у його вимозі та листі. За доводами Банку, з огляду на наявність у позивача сертифікату Львівської регіональної торгово-промислової палати, Договір підряду не міг бути виконаний ТОВ "Вір-Тепло" у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, та у даному випадку банківська гарантія не спрацювала та відповідно й відсутній гарантійний випадок, за наслідком чого банківська гарантія не підлягає виконанню, тому позов має бути задоволений.
Суд наголошує, що Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України.
Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних.
Порядок судового захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів визначається законом.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ГПК України).
Положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Положеннями ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.18. у справі № 338/180/17 та від 07.11.18. у справі № 488/5027/14-ц.
Суд встановив, що позовні вимоги зводяться до незгоди позивача з вимогою відповідача-1, пред'явленою до відповідача-2, про сплату коштів за Гарантією.
Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що Банк своїми листами вже відмовив у виплаті коштів відповідачу-1.
Отже, у разі незгоди відповідача-1 з прийнятими відповідачем-2 рішеннями про відмову в сплаті коштів за Гарантією, АТ "Укртрансгаз" не позбавлене права звернутися до суду з відповідними позовними вимогами про стягнення коштів у примусовому порядку.
Відповідно, наявність підстав для виконання Банком вимоги за Гарантією має встановлюватися судом під час вирішення спору про стягнення коштів.
Натомість, такі вимоги не є предметом розгляду даної справи.
Суд встановив, що задоволення позову про визнання вимоги за Гарантією такою, що не підлягає виконанню, не призведе до відновлення прав чи законних інтересів позивача. Фактично в даному випадку позивач просить суд оцінити та встановити факт наявності форс-мажорних обставин, які безпосередньо вплинули на виконання договору підряду, в тому числі в частині строків проведення робіт, як підставу для звільнення Банку від обов'язку зі сплати коштів по Гарантії.
Водночас, вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Встановлення судом такого факту може мати місце лише при розгляді іншого господарського спору, в якому будуть встановлюватись дані обставини.
Більше того, задоволення позову та визнання такою, що не підлягає виконанню, вимоги від 11.08.2022 та від 12.10.2022, жодним чином не перешкоджає відповідачу-1 звернутися до Банку з іншими вимогами про виконання чинної Гарантії, тож ні право, ні законний інтерес позивача не можуть бути захищеними в обраний ним спосіб.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).
Також суд звертає увагу позивача на те, що гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.16. у справі №800/301/16).
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
У той же час позивачем не доведено реального порушення будь-яких його прав чи охоронюваних законом інтересів відповідачами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позовні вимоги задоволенню судом не підлягають.
Інші доводи і твердження сторін судом відхилено як такі, що не спростовують встановлених судом обставин та не можуть вплинути на результат вирішення даного спору.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 04.08.2023.
Суддя Т.М. Ващенко