08 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/1429/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1036Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/1429/19 (повний текст ухвали складено та підписано 22.05.2023 суддею Кухар Н.М. у приміщенні господарського суду Харківської області)
за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м.Київ,
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", смт.Васищеве Харківського району Харківської області,
2)фізичної особи ОСОБА_2 , м.Харків,
3)фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,
4)фізичної особи ОСОБА_3 , м.Харків,
про стягнення коштів, -
У травні 2019 року Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", фізичної особи ОСОБА_2 , фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення з 1-го відповідача як позичальника та боржника 2-го, 3-го та 4-го відповідачів як поручителів та солідарних боржників за кредитним договором №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW202.672 від 08.07.2016, заборгованість у розмірі 466717,96 грн (у тому числі: капітал у розмірі 451444,26 грн, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 6902,91 грн, пеню у розмірі 8370,79 грн), а також заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016, у розмірі 2466755,30 грн (у тому числі: капітал у розмірі 2242674,37 грн, проценти у розмірі 45125,20 грн, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 62151,39 грн, пеню у розмірі 116804,34 грн). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 1-й відповідач, у порушення умов кредитних договорів та вимог законодавства, не забезпечив своєчасного погашення кредиту та відсотків.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1429/19. Ухвалено розглядати у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2019 підготовче провадження у справі № 922/1429/19 закрито та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2020 у справі №022/1429/19 повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 .
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2021 у даній справі повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 , яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2021 у даній справі повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2022 повернуто зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", залишеною без змін постановою від 08.08.2021 Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.2022 повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , яка залишена без змін постановою від 11.01.2023 Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2023 повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 , залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2023.
Ухвалою господарського суду від 21.03.2023 провадження у справі №922/1429/19 зупинено; справу №922/1429/19 передано до Східного апеляційного господарського суду на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023.
10.05.2023 до господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про визнання недійсним договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди №FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015. Позивач за зустрічним позовом також просив господарський суд повернутись на стадію підготовчого судового засідання та відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору за подання зустрічного позову на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/1429/19 повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 .
Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд зазначив, що станом на даний час підготовче провадження у справі закінчено та триває розгляд справи по суті. Отже, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 порушено процесуальний строк, встановлений чинним законодавством для пред'явлення зустрічного позову. Щодо клопотання заявника про повернення до стадії підготовчого провадження у справі господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено поважності причин неподання доказів щодо недійсності спірного договору поруки у встановлений законом строк, тому суд визнав безпідставним клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження у справі, та зазначив, що позивач має право звернутися до господарського суду з окремим позовом про визнання договору поруки недійсним в порядку, встановленому законом. Також господарський суд залишив без розгляду клопотання позивача про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову.
ОСОБА_1 з вказаною ухвалою господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/1429/19 щодо повернення зустрічної позовної заяви, ухвалити нове рішення, яким прийняти до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ "ПроКредит Банк". Витребувати у господарського суду Харківської області справу №922/1429/19, повторно дослідити усі обставини, які мають значення для справи, а також дослідити та оцінити усі докази, вказані за текстом апеляційної скарги та наявні у матеріалах справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що предметом первісних позовних вимог є вимога Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про стягнення з позичальника ТОВ "МЛК Трейд" та солідарно з трьох поручителів, зокрема, і з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід'ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016 та заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід'ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 08.07.2016. Проте заявник категорично не погоджується з сумою нарахованих штрафів, процентів та пені. Апелянт стверджує, що у нього відсутній оригінал примірника договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди №FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015. Договір поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди №FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015 підписано ОСОБА_1 під психологічним вливом попереднього керівництва третіх осіб, внаслідок чого договір поруки є недійсним. Оскільки договір поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди №FW 202.677 від 17.04.2015 та №FW 202.672 від 17.04.2015 підписано ОСОБА_1 під психологічним впливом, апелянт вважає, що договір поруки є фіктивним.
Викладені в апеляційній скарзі обставини, як стверджує скаржник, можуть бути підтверджені свідками та іншими доказами. Проте, на думку апелянта, наявних у нього доказів недостатньо, а при поданні інших доказів виникли складнощі через законодавчі обмеження у наданні особистої інформації відносно інших осіб, внаслідок чого буде додатково заявлені клопотання про витребування доказів. На думку апелянта, необхідно встановити усі обставини щодо дійсності договору поруки №798555-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди №FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015, та, відповідно, повернутись до стадії підготовчого засідання з метою долучення до справи нових доказів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз'яснено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України. Витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1429/19.
09.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№1036Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/1429/19 та вирішено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Ухвалено заявнику апеляційної скарги невідкладно надати до суду оригінал зустрічного позову (вх.№11715 від 10.05.2023) з додатками, який повернуто ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/1429/19. Встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу чи інших письмових заяв та клопотань протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження. Відзив, письмові заяви та клопотання можуть бути надіслані на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.
На підставі витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 у зв'язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для здійснення розгляду справи №922/1429/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Фоміної В.О.
Як свідчать матеріали справи, про розгляд справи у письмовому провадженні сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом відповідно до пункту 4 частини 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Виходячи з приписів ст.55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та у порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, звертаючись з зустрічною позовною заявою, заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику.
Відповідно до частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно з частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2019, якою відкрито провадження у справі №922/1429/19, відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позовну заяву.
Копії ухвали про відкриття провадження у справі №922/1429/19 двічі (20.05.2019 та 11.07.2019) направлялися на адресу ОСОБА_1 , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
При цьому копія ухвали господарського суду Харківської області від 20.05.2019 отримана ОСОБА_1 особисто 24.05.2019 (а.с.84, том 1); копія ухвали від 11.07.2019 повернута до господарського суду Харківської області з позначкою АТ «Укрпошта» «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом та усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала господарського суду Харківської області від 20.05.2019 про відкриття провадження у даній справі від 20.05.2019 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 22.05.2019, відомості якого є загальнодоступними.
Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ураховуючи положення статей 165, 242 Господарського процесуального кодексу України, обчислення процесуального строку для надання зустрічного позову відповідачем почалося з дня отримання ухвали суду - 24.05.2019, а тому мав право подати відзив, а відтак і зустрічну позовну заяву, не пізніше 10.06.2019, тобто, до спливу строку, встановленого судом.
Зустрічна позовна заява надійшла до господарського суду Харківської області 10.05.2023, тобто, майже через чотири роки після спливу встановленого судом строку.
Як свідчать матеріали справи, на даний час підготовче провадження у справі закінчено та триває розгляд справи по суті.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За вимогами частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Проте клопотання про поновлення або продовження строку для подання зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 не заявляв.
Щодо клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі колегія суддів зазначає таке.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5 частини 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Згідно з частинами 1, 2 ст.169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Відповідно до частини 1 ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Обґрунтовуючи необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, позивач за зустрічним позовом посилався на необхідність встановити усі обставини щодо дійсності договору поруки № 79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015, оскільки цей договір підписаний ОСОБА_1 під психологічним впливом попереднього керівництва третіх осіб, що може бути підтверджено свідками та іншими доказами у справі.
Колегія суддів ураховує, що ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про розірвання (припинення) Рамкової угоди №FW 202.672 від 17.04.2015 та договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.672, укладених позивачем за зустрічним позовом з ПАТ "ПроКредитБанк" у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для її подання. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що після укладення договору істотно змінилися обставини, що існували на момент його укладення. При цьому питання щодо дійсності договору поруки № 79855-ДП1 від 17.04.2015 у вищевказаному зустрічному позову заявником не ставилося (а.с.232-237, том 4).
Таким чином, ОСОБА_1 вже звертався до господарського суду з зустрічною позовною заяву у вересні 2021 року, яку повернуто господарським судом саме у зв'язку з порушенням строку, встановленого для його подання.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява №36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року) (п.п. 32-33 рішення ЄСПЛ у справі «ТОВ Фріда» проти України» від 08.12.2016, заява № 24003/07).
Виходячи з вищевстановленого, суд апеляційної інстанції констатує, що обмеження, пов'язані із встановленням строків подачі зустрічного позову, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі, у такому випадку, не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку.
Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Ураховуючи, що позивачем не доведено поважності причин неподання доказів щодо недійсності спірного договору поруки у встановлений законом строк, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження у справі, що розглядається. Відтак, господарський суд правомірно залишив без розгляду клопотання позивача про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову.
Також господарський суд правильно зазначив, що позивач має право звернутися до господарського суду з окремим позовом про визнання договору поруки недійсним в порядку, встановленому законом.
З огляду на те, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 подана після закінчення строку, встановленого для подання відзиву, клопотання про поновлення або продовження цього строку позивач не заявляв, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо наявності правових підстав для повернення цієї зустрічної позовної заяви як такої, що подана з порушенням вимог частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Також колегія суддів у спірних правовідносинах звертає увагу на застосування принципу процесуальної економії господарського судочинства - загального керівного положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, що б під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16).
З огляду на наведене, аргументи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження, а апелянт не довів суду наявність поважних причин пропуску строку, встановленого для подання зустрічної позовної заяви, отже, зустрічна позовна заява подана з порушенням строків, передбачених відповідно до приписів та вимог частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Визначених Господарським процесуальним кодексом України підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційним господарським судом за результатами перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.
Відповідно до частини 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.2023 року по справі №922/1429/19 - без змін.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.2023 у справі №922/1429/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 08.08.2023.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.О. Фоміна