вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"04" серпня 2023 р. Справа№ 910/12452/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Алданової С.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування"
на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2023 (дата складання та підписання повного тексту рішення 27.02.2023)
та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2023
у справі № 910/12452/22 (суддя Щербаков С.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування"
про стягнення 47 951, 50 грн
В листопаді 2023 року Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» про стягнення 47 951, 50 грн, з яких: 36 151, 49 грн - страхове відшкодування; 8 240, 56 грн - пеня; 3 559, 45 грн - інфляційне збільшення; 567, 53 грн - 3 % річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у справі № 910/12452/22 позов задоволено та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 36 151 грн 49 коп. - страхового відшкодування, 8 240 грн 56 коп. - пені, 3 559 грн 45 коп. - інфляційних втрат, 567 грн 53 коп. - 3 % річних, 2 481 грн 00 коп. - судового збору та 7 000 грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2023 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 3 000 грн 00 коп. - витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката з підготовки відповіді на відзив.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2023 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі №910/12452/22 залишено без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування".
19.06.2023 на електронну адресу суду від Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12452/22, в якій заявник просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" на свою користь судові витрати, пов'язані з правничою допомогою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 3 000 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 19.06.2023 для розгляду заяви визначено колегію суддів у складі головуючого - Ходаківська І.П., суддів: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
У зв'язку з відпусткою судді Владимиренко С.В. за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2270/23 від 26.06.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи №910/12452/22.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 заяву у справі № 910/12452/22 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 прийнято до свого розгляду заяву Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12452/22; розгляд заяви постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 244 ГПК України).
Розглянувши заяву про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції вважає, що заяву необхідно задовольнити з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (близька за змістом правова позиція, викладена у пункті 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Колегія суддів зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн та повідомив суд, що відповідні докази будуть надані додатково.
Заява про розподіл судових витрат подана позивачем у порядку та у строки, визначені частиною 8 статті 129 ГПК України, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Із змісту поданої позивачем заяви вбачається, що на підтвердження понесення витрат надано акт про надання правової допомоги № 186 від 09.05.2023 до договору №1/05 про надання правової допомоги від 21.05.2019, за яким клієнт прийняв правничі послуги у вигляді підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/12452/22, витрата часу - 3 години. Загальна вартість послуг за цим актом складає 3 000, 00 грн, а також що платіжне інструкція від 09.05.2023 № 162222472 на суму 3 000, 00 грн, за яким здійснено оплату наданої адвокатом послуги.
Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
До заяви додано акт про надання правової допомоги № 186 від 09.05.2023 до договору про надання правової допомоги № 01/05 від 21.05.2019, підписаний заявником та АБ «Юхименко та Партнери», та платіжну інструкцію від 09.05.2023 № 162222472 про сплату 3000, 00 грн згідно із цим актом.
Зазначені докази направлені іншому учаснику справи (відповідачу), що підтверджується долученим до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком Укрпошти.
Матеріали справи містять договір про надання правової допомоги № 01/05 від 21.05.2019, додаткову угоду № 3 до цього договору, а також ордер на надання правничої (правової) допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Юхименком С.Ю.
Заперечень щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.
Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним з обсягом наданих послуг та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 244, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Заяву Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/12452/22 задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код - 30968986) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код - 20602681) 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
Матеріали справи № 910/12452/22 повернути до господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови підписано 04.08.2023 (у зв'язку з перебуванням суддів Ходаківської І.П. та Демидової А.М. у відпустках з 03.07.2023 по 21.07.2023).
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.О. Алданова