Справа №592/9817/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1119/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Розбій
07 серпня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у режимі відеоконференції у залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 травня 2023 року, якою ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 07 липня 2023 року,
У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
У рамках даного кримінального провадження прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який закінчується 02 червня 2023 року, мотивуючого його тим, що раніше заявлені ризики, передбачені п. 1, п. 4 ст. 177 КПК України, існують та не зменшилися і більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку останнього.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 травня 2023 року, продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , по 07 липня 2023 року включно.
Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 звернулася до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить вказану ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що на виконання вимог процесуального закону, ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що орендував житлове приміщення у Яготинському районі Київської області, де проживав зі своєю дружиною, неодноразово звертався до суду із заявою про здійснення судового провадження у режимі відеоконференції, а саме: 30 січня 2023 року (засідання 08.02.2023 року), 16 січня 2023 року (засідання 17.01.2023 року), 06 грудня 2022 року (засідання 08.12.2022 року), із приміщення Яготинського районного суду Київської області. Проте обвинуваченого не повідомляли про результати розгляду поданих ним клопотань.
Інші судові засідання не відбувалися з причин, що не залежали від поведінки обвинуваченого, чи то у зв'язку з неявкою всіх учасників провадження, чи з оголошенням повітряних тривог.
Крім того судом не враховано процесуальну поведінку обвинуваченого: активне сприяння розкриттю злочину, співпраця з органами досудового розслідування з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У зв'язку з веденням воєнного стану в Україні, кримінальне провадження здійснюється у режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Сумський слідчий ізолятор», тобто ефективність судового розгляду не може бути досягнута, оскільки обвинувачений надає покази дистанційно.
При прийнятті оскаржуваної ухвали порушено принцип незмінності суду, оскільки оскаржуване судове рішення, ухвалено суддею одноособово, хоча розгляд кримінального провадження здійснюється колегіально.
Заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги - заперечував, просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.
Задовольняючи клопотання прокурора, подане в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, про продовження останньому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та існують з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, а саме, що незважаючи на обов'язок з'явитися до суду, обвинувачений неодноразово подавав заяви про забезпечення його участі у судовому засіданні дистанційно. Через неявку до суду та ігнорування попереджень суду про необхідність виконання процесуальних обов'язків особистої явки до суду, обвинувачений був оголошений у розшук.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи, при цьому КПК не вимагає доказів того, що вона обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів можливості їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Колегія суддів вважає, що судом вірно встановлено, що ОСОБА_7 , починаючи з грудня 2022 року, порушував процесуальні обов'язки та без поважних причини не з'являвся на виклики суду, а тривалість неявки обвинуваченого на виклики суду давала суду підстави вважати, що процесуальна поведінка ОСОБА_7 є неналежною, що доводить ризик переховування обвинуваченого від суду.
Подання обвинуваченим клопотань про здійснення судового провадження у режимі відеоконференції не може підтверджувати належної процесуальної поведінки останнього, оскільки він неодноразово був попереджений судом про обов'язок прибути до суду. Так, віддаленість учасників кримінального провадження від місцезнаходження суду чи перебування їх в іншому населеному пункті не є підставою для підтвердження необхідності участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі через Яготинський районний суд Київської області, та не позбавляє можливості особи - учасника кримінального провадження, який зацікавлений у розгляді кримінального провадження, з'явитись у судове засідання.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 місцевий суд перевірив усі обставини кримінального провадження, з якими закон пов'язує такий винятковий запобіжний захід та наявність достатніх і обґрунтованих підстав для його продовження.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином, з врахуванням практики ЄСПЛ, а також тих обставин, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого корисливого насильницького злочинів, тобто становить небезпеку для суспільства, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав, продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому є виправданим.
Відповідно, висновок суду про те, що неможливо запобігти ризику, який існував на час обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме переховування від суду, шляхом застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, є вмотивованим і з таким висновком погоджується і колегія суддів.
Згідно п. 20-5 Перехідних положень КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
До 30 червня 2023 року включно, на території України діяв карантин встановлений Кабінетом Міністрів України, крім того на даний час оголошено воєнний стан.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, суд під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинуваченого або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченого главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, доводи захисника обвинуваченого про порушення принципу незмінності складу суду, є необґрунтованими, а клопотання прокурора розглянуто відповідно до вимог кримінального процесуального Закону України.
Також є такими, що не заслуговують на увагу суду доводи сторони захисту про те, що такий запобіжний захід як особисте зобов'язання зможе запобігти ризикам, визначеним у ст.177 КПК України, оскільки враховуючи встановлені обставини, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого, вони є непереконливими.
Твердження захисника, що зважаючи на процесуальну поведінку обвинуваченого: активне сприяння розкриттю злочину, співпраця з органами досудового розслідування, то до нього може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не є слушними, оскільки ці обставини суттєво не зменшують наявні ризики.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 травня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4