Номер провадження: 11-п/813/376/23
Справа № 947/23443/23
Головуючий у першій інстанції
Доповідач ОСОБА_1
03.08.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання слідчого судді Київського райсуду м. Одеси ОСОБА_5 про вирішення питання про передачу до іншого суду скарги представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого від 26.06.2023 про закриття к/п №12023162480000772, внесеного до ЄРДР 12.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України
установив:
27.07.2023 до апеляційного суду надійшло подання слідчого судді Київського райсуду м. Одеси ОСОБА_5 про вирішення питання про передачу до іншого суду скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого від 26.06.2023 про закриття к/п №12023162480000772, яке обґрунтоване тим, що від представника ОСОБА_6 надійшло клопотання про направлення його скарги до Одеського апеляційного суду для вирішення питання про її передачу до іншого суду, оскільки ОСОБА_7 є потерпілим по цивільній справі, яке знаходиться в провадженні Київського райсуду м. Одеси.
Прокурор Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 та представник ОСОБА_6 направили на адресу апеляційного суду письмові заяви, в якій просили розглядати подання за їх відсутності.
Таким чином, оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилася, відповідно до положень ч. 4 ст. 34 та ч. 4 ст. 107 КПК України розгляд проведено без фіксації за допомогою технічних засобів.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи клопотання захисника, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Частиною 2 ст. 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання.
Так, як вбачається з матеріалів, наданих апеляційному суду, 25.07.2023 до Київського райсуду м. Одеси надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 на постанову про закриття к/п №12023162480000772, внесеного до ЄРДР 12.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України.
В подальшому, 26.07.2023 до Київського райсуду м. Одеси надійшло клопотання, адресоване Одеському апеляційному суду про передачу його скарги на постанову слідчого про закриття к/п №12023162480000772, внесеного до ЄРДР 12.06.2023 до іншого суду м. Одеси для розгляду.
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на положення п. 3) ч. 1 ст. 34 КПК України вказує на те, що ОСОБА_7 є відповідачем по цивільній справі за позовом ОСОБА_9 про стягнення з нього грошових коштів, яка знаходиться у провадженні Київського райсуду м. Одеси. Автоматизованою системою документообігу суду вказана справа була розподілена у провадженні судді ОСОБА_10 , яка імовірно отримала неправомірну вигоду за ухвалення рішення на користь ОСОБА_9 .
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус судів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить із презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади. Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.
Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об'єктивно безстороннім (тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності).
Апеляційний суд враховує скорочені строку розгляду скарг на стадії досудового розслідування та з метою недопущення виникнення сумнівів у неупередженості суддів, апеляційний суд вважає за доцільне задовольнити подання слідчого судді та направити скаргу представника ОСОБА_6 до іншого суду.
Керуючись ст.ст. 32, 34, 405, 419, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Подання слідчого судді Київського райсуду м. Одеси ОСОБА_5 - задовольнити.
Скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на постанову слідчого від 26.06.2023 про закриття к/п №12023162480000772, внесеного до ЄРДР 12.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України - направити до Суворовського райсуду м. Одеси для розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3