Справа №766/525/23
н/п 1-кс/766/1186/23
про продовження строку дії запобіжного заходу
08.08.2023 року cлідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання Слідчий СВ відділу поліції № 2 ХРУП ГУНП в Херсонській області капітан ОСОБА_6 , досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2023 під №12023231020000799 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, внесеного до ЄРДР 11.06.2023 під №12023231020000799.
Мотивуючи клопотання, слідчий вказує, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що він в ніч з 10.06.2023 на 11.06.2023 (точний час в ході досудового розслідування не встановлений), перебуваючи в господарському приміщенні біля буд. АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, під час раптово виниклого конфлікту на ґрунті неприязних стосунків, із застосування ножу, позбавив життя ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом завдання останньому множинних ударів ножем, а саме металевою частиною ножа в життєво важливі органи - грудну клітину та живіт, спричинивши такими діями ОСОБА_7 згідно медичної довідки КНП «ХМКЛ ім. О.С. Лучанського» від 11.06.2023, тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-різаних ран лівої половини грудної клітини і передньої брюшної стінки, проникаючих у брюшну порожнину.
В результаті спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 о 00:45 годині 12.06.2023 у приміщенні КНП «ХМКЛ ім. О.С. Лучанського», наступила смерть останнього, що підтверджується довідкою КУ «Бюро судово - медичної експертизи» ХОР від 12.06.2023 року.
У відповідності до ст. ст. 40, 42, 276-278 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
11.06.2023 о 16:33 годин, за вчинення вказаного кримінального правопорушення, в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.06.2023 у відповідності до ст. ст. 40, 42, 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 України, - вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. А саме:
-Допитом потерпілого ОСОБА_7 , де він повідомляє що вночі з 10.06.2023 на 11.06.2023 чоловік на ім'я ОСОБА_8 почав його бити палкою, ногами та ножом.
-Протоколом огляду місця події від 11.06.2023 року в м. Херсон по вул. Благоєва 4Є, в ході якого виявлено та вилучено фрагменти з нашаруванням речовини бурого кольору.
-Протоколом огляду місця події від 11.06.2023 року в м. Херсон, за участю ОСОБА_9 , яка добровільно видала працівникам поліції особисті речі
-ОСОБА_4 , а саме майку білого кольору, джинсові штани та кухонний ніж з нашаруванням бурого кольору.
-Допитом ОСОБА_9 , яка пояснила, що 11.06.2023 року виявила в кімнаті свого сина ОСОБА_4 , речі які знаходилися в крові та надала їх працівникам поліції, разом з ножем.
-Допитом свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що 11.06.2023 року близько 05.00 годин в м. Херсон по вул. Благоєва в «коптерці» двірника на ім'я ОСОБА_8 , побачив останнього який лежав на ліжку накритий ковдрою, в ході розмови з ним встановлено що його побив ломом та порізав ножом чоловік який 10.06.2023 вдень погрожував йому ножом.
-Протоколом впізнання по фото зі свідком ОСОБА_10 , на якому він впізнає чоловіка який 10.06.2023 погрожував ножом двірнику ОСОБА_8 .
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що повертаючись додому 10.06.2023 близько 13.00-14.00 годин в м. Херсон по вул. Благоєва, побачив своїх знайомих ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , та чоловіка на ім'я ОСОБА_8 , випивши з ними горілки пішов додому, ніяких конфліктів не бачив.
-Протоколом впізнання по фото зі свідком ОСОБА_11 , де він впізнає чоловіка на ім'я ОСОБА_8 з яким 10.06.2023 вживав з спиртні напої;
-Довідкою з КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради, яка підтверджує смерть ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 від Проникаючої колото-різаного поранення тулубу з ушкодженнями органів черевної порожнини.
-Висновком судово-медичної експертизи № 583 від 07.07.2023року згідно якого смерть потерпілого настала в результаті проникаючих колото-різаних поранень тулубу з ушкодженнями селезінки та підшлункової залози, які ускладнились гострою крововтратою.
-Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з підстав, в ньому зазначених.
Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що можливо встановити цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний в судовому засіданні повідомив, що підтримає думку свого захисника.
Так встановлено, що 13.06.2023 слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.08.2023 (включно).
Постановою керівника Херсонської окружної прокуратури від 08.08.2023 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, а саме до 11.09.2023, однак завершити розслідування до спливу строку тримання під вартою підозрюваного неможливо, оскільки потрібно виконати необхідні процесуальні та слідчі (розшукові) дії, а саме:
- долучити висновок молекулярно-генетичної експертизи, яку було призначено 14.07.2023 в Миколаївське НДЕКЦ МВС України, і через завантаженість експертної установи, експертиза на даний час не виконана;
- долучити висновок судово-імунологічної експертизи; яку було призначено 14.07.2023 до Херсонського обласного бюро судово-медичної експертизи, і через завантаженість експертної установи, експертиза на даний час не виконана;
- долучити висновок судово-цитологічної експертизи; яку було призначено 14.07.2023 до Херсонського обласного бюро судово-медичної експертизи, і через завантаженість експертної установи, експертиза на даний час не виконана;
- долучити висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи, яку було призначено 13.06.2023 в Херсонську філію судових психіатричних експертиз ДУ «ІПСЕМН МОЗ України», однак через те, що експерту необхідні були додаткові матеріали для проведення експертизи, які були надані 12.07.2023, експертиза на даний час не виконана.
- повідомити про зміну підозри ОСОБА_4 ;
- за результатами судової амбулаторної психіатричної експертизи вирішити питання щодо доцільності обраного запобіжного заходу відносно підозрюваного;
- провести інші слідчі дії, необхідність у проведені яких виникне під час досудового розслідування кримінального провадження;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Виконання запланованих слідчих дій дасть можливість одержати докази, які можуть бути використані під час судового розгляду як для доведення вини особи так і її невинуватості, а також забезпечити дотримання права на захист підозрюваного. Вказані процесуальні дії не могли бути здійснені чи завершені раніше, до завершення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з об'єктивних причин, у зв'язку з проведенням великого обсягу експертиз по кримінальному провадженню.
Строк тримання під вартою підозрюваного закінчується 09.08.2023.
Щодо особи підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець м. Херсон, українець, громадянин України, непрацюючий, освіта середня-технічна, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. Відповідно до відомостей з КНП «Херсонський міський психіатричний центр» ХМР від 12.06.2023 року, ОСОБА_4 перебуває на обліку та має діагноз: органічне ураження центральної нервової системи з емоційно-вольовими розладами.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у зв'язку з вчиненням особи злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте разом з іншими обставинами збільшує ризик втечі особи настільки, що йому неможливо запобігти, не взявши особу під варту.
Так у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Досліджені обставини в достатній мірі підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченого ОСОБА_13 від суду, з огляду на воєнний стан на території України, в тому числі і з урахуванням позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться». КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права особи, відносно якої його обрано, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей (справа «Летельє проти Франції»). Окрім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати на даний час, а саме можливість підозрюваного:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний може переховуватися від органів розслідування та суду, що обґрунтовуються тяжкістю покарання за вчинене кримінальне правопорушення, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі від 7 до 15 років. Крім того, Херсон є зоною бойових дій та знаходиться у безпосередній близькості до непідконтрольної території Херсонської області, де може переховуватись підозрюваний у разі необрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
-незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні з метою спонукати їх змінити показання (оскільки йому відоме дійсне місце проживання свідка який його викрив і будучи на волі підозрюваний може чинити на нього тиск з метою зміни своїх показань);
-вчинити інше кримінальне правопорушення, так як 31.05.2023 до суду направлено клопотання про застосування заходів медичного характеру за матеріалами ЄРДР № 12023231020000177 від 06.02.2023 за ч.4 ст. 185 КК України відносно останнього, непрацевлаштований, постійного джерела доходу не має.
Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, враховуючи те, що у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_4 , загрожує покарання у виді позбавлення волі, відсутність міцних соціальних зв'язків ОСОБА_4 не перешкоджають йому покинути місце свого проживання (реєстрації) та переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню, досудове слідство приходить до переконання в наявності передбачених ст.177 КПК України підстав для застосування запобіжного заходу, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які існували на момент обрання запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати на даний час, а саме можливість підозрюваного:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний може переховуватися від органів розслідування та суду, що обґрунтовуються тяжкістю покарання за вчинене кримінальне правопорушення, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі від 7 до 15 років. Крім того, Херсон є зоною бойових дій та знаходиться у безпосередній близькості до непідконтрольної території Херсонської області, де може переховуватись підозрюваний у разі необрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
-незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні з метою спонукати їх змінити показання (оскільки йому відоме дійсне місце проживання свідка який його викрив і будучи на волі підозрюваний може чинити на нього тиск з метою зміни своїх показань);
-вчинити інше кримінальне правопорушення, так як 31.05.2023 до суду направлено клопотання про застосування заходів медичного характеру за матеріалами ЄРДР № 12023231020000177 від 06.02.2023 року за ч.4 ст. 185 КК України відносно останнього, непрацевлаштований, постійного джерела доходу не має.
Таким ризикам не зможуть запобігти інші передбачені ст.176 КПК України, запобіжні заходи, крім тримання під вартою, оскільки підозрюваний може переховуватися від органів розслідування та суду, що обґрунтовуються тяжкістю покарання за вчинене кримінальне правопорушення, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавлення волі, може змінити місце проживання.
У випадку застосування до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , іншого запобіжного заходу окрім тримання під вартою, він зможе перешкоджати встановленню всіх обставин у кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо застосуванням більш м'яких запобіжних заходів таких як домашній арешт чи особисте зобов'язання.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
Водночас, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Приймаючи до уваги вищенаведене, та зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, відсутність у суду інформації про офіційне працевлаштування, той факт, що обвинувачений підозрюється у вчиненні злочину, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, суд доходить висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст. 177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання підозрюваного під вартою переважає над його особистими інтересами і, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Підстав для задоволення клопотання захисника про застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді цілодобового домашнього арешту не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31,177-178,183,184,194,196,197,369-372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити. В задоволенні клопотання захисника відмовити.
Продовжити строк запобіжного заходу «тримання під вартою» підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України КК України, в межах строку досудового розслідування до 11.09.2023 року включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Слідчий суддяОСОБА_1