Справа №766/690/23
н/п 1-кс/766/1105/23
07.08.2023 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_4 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023231080001265 від 09.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий СВ Відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023231080001265 від 09.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Мотивуючи клопотання, слідчий вказує, що слідчим відділом Відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023231080001265 від 09.05.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Херсонською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_6 проходить військову службу майстра - номера обслуги зенітного взводу 2 зенітної ракетної батареї 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старший солдат.
Проходячи військову службу у вказаній посаді, старший солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Разом з цим, старший солдат ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, всупереч зазначених вимогам законодавства та суспільних норм моралі вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.
Відтак, військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Херсонської області.
Близько 19.00 годин 08.05.23, на території біля військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , між ОСОБА_6 та військовослужбовцем цієї ж військової частини ОСОБА_7 виник конфлікт у зв'язку з порушенням дисципліни з боку ОСОБА_7 , який цього ж дня самовільно, без попередження, залишив місце їхнього розташування.
Під час спілкування між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6 , невдоволений поведінкою ОСОБА_7 , перебуваючи на подвір'ї колишньої пересувної механізованої колони, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи прямий умисел, направлений на протиправне позбавлення життя, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків ї свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_7 наніс декілька (не менше трьох) ударів ножем в область тулубу ОСОБА_7 , в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді «проникаючого поранення черевної порожнини», таким чином виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, при цьому ОСОБА_6 не закінчив його з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілому було вчасно надано медичну допомогу.
Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - закінчений замах на вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України підозрюється: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець - Одеської області, м. Одеса, має середню освіту, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , майстер - номер обслуги зенітного взводу 2 зенітної ракетної батареї 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , старший солдат.
09.05.2023 ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України.
09.05.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
11.05.2023 слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.07.2023 включно.
04.07.2023 керівником Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , на підставі ст.ст. 2, 28, 36, 110, 219, 294, 295 КПК України продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 09.08.2023.
04.07.2023 слідчим суддею Херсонського міського суду м. Херсон продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до 09.08.2023 включно.
До Херсонського міського суду Херсонської області подано клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023231080001265 до п'яти місяців, тобто до 09.10.2023 включно.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , вищевказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні належними та допустимими доказами, а саме:
- повідомленням фельдшера ЕМД 1\52 від 08.05.2023 на лінію «102» про те, що до Херсонської обласної клінічної лікарні 08.05.2023 був госпіталізований військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_7 , 1984 р.н., житель смт. Білозерка з діагнозом множинні проникаючі поранення в живіт, які йому спричинив під час конфлікту ОСОБА_6 , який теж є військовослужбовцем ЗСУ.
- протоколом огляду місця події, а саме огородженої території, де розташована двоповерхова будівля, та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , під час проведення огляду було виявлено та вилучено чоловічі брюки - джинси з нашаруванням речовини червоно-бурого кольору схожої на кров, шорти чоловічі з нашаруванням речовини червоного бурого кольору, розкладний ніж. Неподалік від вказаної території біля домоволодіння АДРЕСА_3 були виявлені плями червоно-бурого кольору схожих на кров.
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що 08.05.2023 коли він повернувся на локацію, що розташовувалася за адресою: АДРЕСА_2 , йому хвіртку відчинив ОСОБА_6 , та почав пред'являти претензії з приводу того що він покинув без його дозволу локацію, а потім почав словесно ображати в результаті чого він долонею руки вдарив по щоці ОСОБА_6 , а останній в свою чергу наніс йому три удари ножем в передню частину тулуба в область живота.
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що 08.05.2023, знаходячись за територією домоволодіння по АДРЕСА_3 вони побачили, хлопця, який був стурбований та тримався руками за живіт та важко дихав. З місця за яке він тримався капала кров. На питання, що трапилося відповів, що виник конфлікт з іншим військовослужбовцем і той наніс йому удари ножем в область живота.
- аналогічні показання надав свідок ОСОБА_10 .
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що 08.05.2023 він у вечері від свого знайомого дізнався про те, що на їх локації сталася надзвичайна подія, коли повернувся додому бо був на пробіжці, біля двору, що за розташований адресою АДРЕСА_2 побачив, що стоїть швидка медична допомога, потерпілого ОСОБА_7 , кладуть до машини швидкої, він сідає та їде з ним у лікарню, останній був без свідомості. Потім він повернувся до вищезазначеного місця проживання, там вже були працівники поліції, які почали проводити слідчі дії під час яких в будинку виявили ОСОБА_6 , який сказав, що він наніс ножем удари в область живота ОСОБА_7 під час сварки.
- показаннями свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що 08.05.2023 у вечірній час йому зателефонував старший солдат ЗСУ ОСОБА_6 та повідомив, про те, що у нього відбувся конфлікт з іншим солдатом ЗСУ, а саме ОСОБА_7 під час якого ОСОБА_7 вдарив його кулаком в обличчя, а він в свою чергу наніс ОСОБА_7 , декілька ударів ножем в область грудної клітки та живота.
- іншими зібраними матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Для закінчення досудового розслідування у справі необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, завершення яких потребують додаткового часу, а саме:
- отримати висновок судово-медичної експертизи потерпілого
ОСОБА_7 , яка проводиться Херсонським обласним бюро судово-медичних експертиз;
- отримати висновок судово-психіатричної експертизи, яка проводиться Херсонською філією судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи, моніторингу наркотиків» МОЗ України;
- отримати два висновки судово-імунологічних експертиз, які проводяться Херсонським обласним бюро судово-медичних експертиз;
- отримати два висновки судово-цитологічних експертиз які проводяться Херсонським обласним бюро судово-медичних експертиз;
- провести слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_7 ,
- за результатами проведеного слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 призначити додаткову судово-медичну експертизу;
- провести слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_6 ;
- за результатами проведеного слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 призначити додаткову судово-медичну експертизу;
- оголосити остаточне повідомлення про підозру ОСОБА_6 ;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України та надати сторонам кримінального провадження, достатній час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до яких їм буде надано доступ;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
- провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведені яких виникне під час досудового розслідування кримінального провадження.
Із висновків вказаних експертиз можуть бути отримані відомості, без яких прийняти остаточне законне процесуальне рішення по кримінальному провадженню неможливо, а здобути їх іншим шляхом, а ніж отримання результатів експертиз, не представляється можливим, при цьому висновки експертів будуть доказом факту і обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення яких є завданням досудового розслідування та мають важливе значення для всебічності і повноти як досудового розслідування, так і судового розгляду.
Також, раніше виконати зазначені слідчі (процесуальні) дії неможливо було до отримання висновків експертів, а також у зв'язку із тривалим лікуванням потерпілого, територіальною віддаленістю місцезнаходження органу досудового розслідування, органу прокуратури, місця проведення слідчих дій одне від одного, що впливає на час прийняття процесуальних рішень, а також їх погодження у відповідності до вимог КПК України; у зв'язку з наявністю повітряних тривог та зупинення роботи органів державної влади, правоохоронних органів, експертних установ у період їх дії для забезпечення безпеки осіб, що зриває проведення процесуальних дій та проведення експертиз; наявність інших запланованих слідчих (розшукових) дій; інші обставини, які впливають на забезпечення дотримання строків досудового розслідування у кримінальному процесі.
За викладених обставин, звершити досудове розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На даний час виникла необхідність у продовженні застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені раніше ризики, визначені ст. 177 КПК України (п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), не перестали існувати, не зменшилися та вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності шляхом: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, першим ризиком, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України наявність ризику переховування підозрюваного від суду задля уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, під час дії на території України воєнного стану, підозрюваний може виїхати на місцевість, що перебуває на території громади яка перебуває в тимчасовій окупації, відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) станом на 27 квітня 2023 року, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2023 року № 75, у зв'язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.
Слід зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Другим ризиком, зазначеним у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є можливість незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, у зв'язку з тим, що він обізнаний про місце перебування останніх. Потерпілий та свідки кримінального правопорушення знайомі з ОСОБА_6 , що вказує на те, що залишаючись на свободі, він матиме змогу незаконно впливати на потерпілого та свідків, з якими він проходить військову службу.
Тобто, перебуваючи на волі ОСОБА_6 може узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, у тому числі, які визнані свідками у справі та потерпілим, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході судового розгляду.
Третім ризиком, передбаченим зазначеним у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення з огляду на спосіб спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Вказане свідчить, також, про наявність соціальної небезпеки підозрюваного для оточуючих.
Крім того, підозрюваний, в разі обрання будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу, зобов'язаний повернутися до військової частини, яка тимчасово перебуває на території Херсонської області та буде мати доступ до зброї.
Отже, існує ризик повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що він зареєстрований та мешкає за межами Херсонської та Миколаївської областей у Одеській області.
Таким чином, він може спробувати переховуватися у Одеській чи іншій області, або взагалі за межами території України, від органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Крім того, підозрюваний є військовослужбовцем та несе службу в районі, де тривають бойові дії та місце дислокації військової частини, в якій він несе військову службу, постійно змінюється. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов'язання є те, що підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. У зв'язку з тим, що підозрюваний є військовослужбовцем, це унеможливлює виконання ним особистого зобов'язання.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, пов'язана з тим, що вказаний злочин пов'язаний із застосуванням насильства, тому на думку сторони обвинувачення підстав для визначення розміру застави не має.
Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що він зареєстрований та мешкає за межами Херсонської та Миколаївської областей, проходить військову службу у військовій частині, місце перебування якої змінюється в умовах воєнного стану, що може призвести до невиправданого затягування судового розгляду у зв'язку з неможливістю своєчасної явки підозрюваного до органу досудового розслідування, прокуратури, суду за відсутності коштів.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає позиціям Європейського суду з прав людини, і на даний час при обранні запобіжного заходу існують ризики, які жодним чином не зменшилися і не відпали, сторона обвинувачення вважає необхідним продовжити строк застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає.
Окрім того, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінального правопорушення та провести значний обсяг слідчих дій, направлених на пошук нових доказів скоєного злочину підозрюваним. У разі перебування підозрюваного на волі виникають ризики вчинення ним дій, спрямованих на перешкоджання здійснення досудового розслідування.
Виходячи із вищезазначеного, з метою запобігання протиправній поведінці підозрюваного, уникнення настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, слідчий вважав, що строк застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які знайшли своє підтвердження при обранні підозрюваному запобіжного заходу, на цей час не відпали та продовжують існувати, не зменшились та не зникли. Підозрюваний зареєстрований за межами Миколаївської та Херсонської областей.
Слідчий в судовому засіданні підтримала подане клопотання, просила продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного на 60 днів в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави, з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки від органів досудового розслідування та суду не переховується, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки зазначені ризики є припущенням та надуманими. Доказів на підтвердження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не має. Підозрюваний має двох неповнолітніх дітей, має постійне зареєстроване місце проживання, тому просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, вислухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов до наступного.
Як слідує із роз'яснення ВС, запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про запобіжний захід. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження. При розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує всі наявні документи і матеріали, зокрема й судові рішення у формі, в якій їх внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (роздруківки з Реєстру) (п. 8, 9 Листа ВС від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22).
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
09.05.2023 ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України.
09.05.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
11.05.2023 слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.07.2023 включно. Відповідно до зазначеної ухвали судом встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
04.07.2023 керівником Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 , на підставі ст.ст. 2, 28, 36, 110, 219, 294, 295 КПК України продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 09.08.2023.
04.07.2023 слідчим суддею Херсонського міського суду м. Херсон продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до 09.08.2023 включно.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.08.2023 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023231080001265 від 09.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на п'ять місяців, тобто до 09.10.2023 року.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя приходить до висновку, що процесуальні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати.
Оскільки, ризики продовжують існувати, тому є достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризики переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, є доведеними, з огляду на характер, спосіб та наслідки ймовірно вчиненого ним кримінального правопорушення відносно іншого військовослужбовця, те, що останній підозрюється у закінченому замаху на вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, обізнаний про свідків, які є військовослужбовцями тієї ж військової частини, в якій підозрюваний проходить службу.
Доводи захисника та підозрюваного про недоведеність продовження існування ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Суд, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує, не тільки тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у скоєнні інкримінованих злочинів, та суспільну небезпечність інкримінованого злочину, а і сукупність даних про особу підозрюваного, передбачених ст. 178 КПК України, що в цілому є підставою для висновку про продовження існування встановлених ризиків та прийняття рішення про необхідність продовження стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Твердження захисника про те, що лише тяжкість інкримінованого злочину стала підставою для продовження застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід визнати безпідставними.
Відомості, що характеризують підозрюваного, його соціальні зв'язки були фактично враховані, як видно, як на стадії застосування запобіжного заходу, так і при продовженні строку тримання під вартою.
Відомостей чи доказів того, що у соціальному, сімейному, матеріальному стані підозрюваного сталися істотні зміни, які не були враховані судом і які б давали підстави для висновку про зменшення чи нівелювання існуючих ризиків на день постановлення оскарженої ухвали, стороною захисту під час розгляду не надано.
Наявність у підозрюваного фактичного місця проживання на території Одеської області не може бути визнано таким чинником, який сам по собі нівелює встановлені у кримінальному провадженні ризики, зокрема ризик переховування від суду.
За наведеного, доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, є безпідставними.
Ризик, який був врахований під час обрання підозрюваному запобіжного заходу, не зменшився та продовжує існувати, що є підставою для продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, зважаючи на вказаний ризик, особу підозрюваного та характер злочину, у якому він підозрюється. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявному ризику, забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ними своїх процесуальних обов'язків.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
За таких обставин подальше тримання підозрюваного під вартою є виправданим.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.10.2023 року та задовольнити клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-205 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_4 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023231080001265 від 09.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 05.10.2023 року.
Встановити строк дії ухвали до 05.10.2023 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено в приміщенні суду 08.08.2023 р. о 13 год. 05 хв.
Слідчий суддяОСОБА_1