Справа № 588/278/23
Провадження № 1-кс/588/316/23
08 серпня 2023 року м. Тростянець
Слідчий суддя Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність процесуальних керівників у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022202520000277 від 22.11.2022,
ОСОБА_2 звернувся до суду 08.08.2023 в інтересах ОСОБА_3 із вказаною скаргою, яку мотивував тим, що у кримінальному провадженні було прийнято процесуальне рішення щодо визначення підслідності кримінального провадження від 23.11.2022, але фактично не було визначено орган, який буде здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженню. Тому фактично на даний час усі зібрані докази у кримінальному провадженні будуть визнанні недопустимими, так як зібрані неповноважним органом досудового розслідування.
На думку адвоката ОСОБА_2 процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022202520000277 від 22.11.2022 на даний час без діє, чим завдає шкоди кримінальному провадженню.
Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_2 просить: 1) визнати незаконною бездіяльність процесуальних керівників по кримінальному провадженню № 42022202520000277 від 22.11.2022 щодо невизначення підслідності по даному кримінальному провадженню в установлені законом строки; 2) зобов'язати процесуальних керівників по кримінальному провадженню № 42022202520000277 від 22.11.2022 прийняти процесуальне рішення щодо визначення підслідності даного кримінального провадження на підставі ч. 7 ст. 214 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга фактично подана на рішення слідчого, яке не підлягає оскарженню зважаючи на таке.
Статтею 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Згідно частини 2 статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні, згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, вирішує лише ті питання, на розгляд яких його уповноважує закон, в той час як в поданій скарзі її ініціатор виносить на розгляд питання, які не охоплюються ч. 1 ст. 303 КПК України.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» від 12 липня 2001 року).
Відповідно до ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Оскільки вказана заявником скарги адвокатом ОСОБА_2 процесуальна бездіяльність процесуальних керівників у кримінальному провадженні не підлягає оскарженню, тому у відкритті провадження по зазначеній скарзі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 40, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у відкриття провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність процесуальних керівників у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022202520000277 від 22.11.2022.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1