Рішення від 02.08.2023 по справі 510/873/23

Справа № 510/873/23

Провадження № 2/510/918/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2023 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Березенко С.П.

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивача та її і/н; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про одруження між ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; копія будинкової книги прописки громадян; копія листа Ренійської державної нотаріальної контори від 02.11.2022р. № 1064/02-31; копія технічного паспорту на гараж, розташований по АДРЕСА_1 ; копія рішення Виконавчого комітету Ренійської міської ради народних депутатів № 51 від 16.02.1995рю «Про дозвіл на будівництво гаражу по АДРЕСА_1 »; копія технічного звіту ПП «ГЕОІНФОРМСЕРВІС» за результатами обстеження нежитлової будівлі гаражу літ «А» по АДРЕСА_1 ; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.11.2022р.; лист - відповідь Ренійської районної державної нотаріальної контори від 28.07.2023р.; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.07.2023р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 . За життя йому належав гараж, розташований по АДРЕСА_1 , який він за життя побудував на підставі рішення Виконавчого комітету Ренійської міської ради народних депутатів № 51 від 16.02.1995р. «Про дозвіл на будівництво гаражу по АДРЕСА_1 ».

Після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив. Тому, спадкоємство здійснюється за законом. Так, спадкоємцями першої черги після його смерті є сторони по справі: дружина - позивач ОСОБА_1 та донька - відповідач ОСОБА_2 . У встановлений законодавством 6-ти місячний строк ніхто їх спадкоємців першої черги не звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Спадкова справа не заводилась. Відповідач ОСОБА_2 на спадщину не претендує та не заперечує щоб позивач оформила спадщину своє ім'я. Інших спадкоємців які б мали обов'язкову долю у спадщині немає. Так, позивач як спадкоємець за законом прийняла спадщину після смерті чоловіка з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, позивач проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , про що свідчить будинкова книга прописки громадян та помітка в паспорту про місце реєстрації позивача. Таким чином, позивач прийняла спадщину та не заявила про відмову від неї.

Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак їй в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлого чоловіка і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги. Відповідач не заперечує проти того, щоб вказане майно оформила позивач на своє ім'я.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , і/н НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на гараж, який розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков

Попередній документ
112684387
Наступний документ
112684389
Інформація про рішення:
№ рішення: 112684388
№ справи: 510/873/23
Дата рішення: 02.08.2023
Дата публікації: 09.08.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ренійський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.08.2023)
Дата надходження: 19.05.2023
Предмет позову: про визнання права власності на спадкове майно
Розклад засідань:
02.08.2023 09:30 Ренійський районний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОШКОВ ІВАН ДМИТРОВИЧ
суддя-доповідач:
БОШКОВ ІВАН ДМИТРОВИЧ
відповідач:
Лищинська Жанна Йосипівна
позивач:
Попова Олена Іванівна
представник позивача:
Рудніченко Ірина Федорівна