Справа № 544/1134/23 Номер провадження 11-кп/814/2242/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
02 серпня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
з участю: захисника ОСОБА_6 ( відеоконференція)
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського апеляційного суду матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04.07. 2023 року ,-
Цією ухвалою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рибачє Киргизької Респуьліки , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньогю освітою, військовосліжбовця ВЧ НОМЕР_1 , не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України,-
продовжено строк тримання під вартою на два місяці до 04 вересня 2023 року включно.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
На ухвалу слідчого судді захисник подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової, якою просить обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту .
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що хвала суду не містить достатніх обґрунтувань на підставі яких суд дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора.
Крім того, зі змісту Ухвали не вбачається результат розгляду клопотання захисника та норми КПК, які було застосовано при прийнятті процесуального рішення.
Суд обмежився лише загальним реченням про вплив обвинуваченого на свідків та потерпілу, не зазначивши яким чином цей вплив може мати місце про обранні відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Судом не враховано міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, його постійне місце проживання, несудимість в силу ст. 89 КК України та воєнний стан в країні, що унеможливлює вільне пересування та вплив на будь-кого.
Суд залишив поза увагою і те, що прокурор не надав доказів того, що під час досудового розслідування чи на стадії судового розгляду обвинувачений застосовував до будь-кого із свідків чи потерпілої психологічне чи фізичне насильство.
Суд не врахував, що за рядом інкримінованих ОСОБА_7 епізодів, прокурором не конкретизовано, які саме дії обвинуваченого свідчать про його причетність до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. і ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.
Разом з тим, суд не застосував закону, який підлягав застосуванню.
Жоден з наведених в клопотанні ризиків не підтверджується, а поведінка ОСОБА_7 під час затримання та допиту свідчить про відсутність у нього намірів невиконання зобов'язань, покладених на нього обов'язків під час досудового розслідування.
Позиція учасників судового провадження.
Захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її з підстав наведених у ній.
Прокурор , будучи належним чином повідомлений про час дату і місце апеляційного розгляду в судове засідання не з'явився.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону судом дотримані в повному обсязі.
Так, під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою суд з'ясував, що ОСОБА_7 висунуто обґрунтовану підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України, а також з урахуванням того, що під час досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України, при наявності яких приймалося рішення про застосування запобіжного заходу, не змінились, дійшов до правильного висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні , зокрема, і особливо тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного із застосуванням насильства, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який схильний до девіантної поведінки, міцність соціальних зав'язків, а також те, що потерпіла , свідки по справі судом не допитані, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що по справі продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ухилення від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, а застосування більш м'яких заходів за таких обставин, не зможе запобігти ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
А тому колегія суддів вважає, що висновок суду про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 є умотивованим.
Посилання захисника ОСОБА_7 на те, що останній має міцні соціальні зв'язки- позитивно характеризує обвинуваченого, однак, оцінюючи ці дані про особу в сукупності із іншими обставинами, як того вимагає закон, вони вочевидь не є такими, що істотно знижують ризики, які суд визнав доведеними, а тому не можуть бути безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути безумовними підставами для скасування законного рішення, тому апеляційний суд до уваги їх не бере.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді судом клопотання слідчого щодо ОСОБА_7 , які б слугували підставою для скасування ухвали суду, колегією суддів не встановлено, а тому підстав для скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а хвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 липня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ОСОБА_4 .