Справа № 545/2096/23
№ пров. 2/697/485/2023
07.08.2023 м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Євтушенко Б.В., розглянувши матеріали позовної заяви Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,
До Канівського міськрайонного суду Черкаської області з Полтавського районного суду Полтавської області надійшла за підсудністю дана цивільна справа.
У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни від 10 травня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № 71768578.
В обгрунтування позовної заяви зазначено, що начальником відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніною М.В 10.05.2023 відкрито виконавче провадження № 71768578 за виконавчим листом № 545/4570/22, виданим 14.03.2023 Полтавським районним судом Черкаської області. Вказану постану заявник вважає протиправною та просить її скасувати.
Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження, яку винесено у виконавчому провадженні № 71768578 з примусового виконання виконавчого листа № 545/4570/22, виданого 14.03.2023 Полтавським районним судом Полтавської області, що підтверджується матеріалами позовної заяви.
Спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, є Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За правилами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 74 ЗУ «Про відкриття виконавчого провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Питання юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби розглядалося Великою Палатою Верховного Суду, і з цього приводу зроблено висновок про те, що вказані справи мають розглядатися у порядку того судочинства, у якому ухвалені судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню.
Зокрема, у постанові від 14 березня 2018 року в справі № 213/2012/16 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
Отже, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.
Згідно з ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Оскільки позивач є боржником по даному виконавчому провадженню, то має звертатися до суду у спосіб, передбачений розділом VII Цивільного процесуального кодексу України шляхом подання скарги на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця до суду, який ухвалив рішення по цивільній справі і яке перебуває на виконанні.
Оскільки позивач був відповідачем по цивільній справі №545/4570/22, яка розглядалась Полтавським районним судом Полтавської області, рішення суду не виконано, постанова про відкриття виконавчого провадження відкрита виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду, тому він не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, він має право на оскарження рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України до суду, який видав виконавчий документ.
Такий висновок містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 201/10187/18.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ст. 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, та роз'яснити право на звернення до суду, який розглянув цивільну справу та видав виконавчий лист, зі скаргою на дії державного виконавця, оскільки заявлені позивачем вимоги не можуть розглядатися в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. 260 ЦПК України, суддя
У відкритті провадження у справі за позовом Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця - відмовити.
Роз'яснити позивачу його право на звернення в порядку Розділу VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Цивільного процесуального кодексу України до Полтавського районного суду Полтавської області із скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Б . В . Євтушенко