про залишення позовної заяви без руху
07 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/21412/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Лозовський О.А., одержавши скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного виконавця Рожищенського ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мельничука В'ячеслава Анатолійовича про скасування постанов та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до державного виконавця Рожищенського ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мельничука В'ячеслава Анатолійовича про скасування постанов від 06.12.2022 про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №70475818 про стягнення виконавчого збору на загальну суму 278457,38 грн та зобов'язання вчинити дії щодо зняття арештів з рахунків майна та розшуку майна ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Згідно частини другої статті 9 КАС України суд розглядає справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Частинами першою, другою статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
З викладеного слідує, що формою звернення до адміністративного суду є подання позовної заяви. В той же час позивач звернувся до суду зі скаргою, що не відповідає вищевказаним нормам КАС України.
Відповідно до пункту одинадцятого частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Між тим, вказаної заяви позивачем до суду не надано.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, оскаржувані постанови прийняті відповідачем 06.12.2022, тоді як позовну заяву направлено до суду поштовим зв'язком 30.06.2023, тобто з порушенням десятиденного строку звернення до суду щодо оскарження постанови від 06.12.2022 ВП №70475818 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.
Проте, в порушення вимог частини шостої статті 161 КАС України, позивач не виконав процесуального обов'язку подати до позовної заяви окремо заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску. При цьому, позивач не вказує, коли саме дізнався про порушення свого права та не наводить жодних обставин на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду та не надав суду заяви про поновлення пропущеного строку.
Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зокрема суд звертає увагу, що у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Статтею 123 КАС України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, згідно із частинами першою і другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, а саме: суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Оскільки позивач не є суб'єктом владних повноважень, тому він у відповідності до норм частини першої статті 161 КАС України повинен подати копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для вручення відповідачу.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: позовної заяви за формою та змістом згідно вимог ст.ст.160, 161, 287 КАС України; заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску разом з їх копіями для відповідача; копії позовної заяви з належним чином завіреними документами для вручення відповідачу; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного виконавця Рожищенського ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мельничука В'ячеслава Анатолійовича про скасування постанов та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків скарги - десять днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк скаргу і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя О.А. Лозовський