про повернення заяви без розгляду
07 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/9598/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Мачульського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем щодо виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.10.2021, яке набрало законної сили, у даній справі позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік) та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.
25.07.2023 до суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надійшла заява позивача (стягувача) ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №140/9598/21 щодо нарахування та виплати з 01.03.2021 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року) згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік, а також неврахування зміни розрахункової величини підвищення до пенсії за 2023 рік.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці, заява вирішується у перший робочий день судді 07.08.2023.
Перевіривши вказану заяву на відповідність вимогам статті 383 КАС України, суд встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина четверта статті 383 КАС України).
Тобто, перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними із примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у статті 383 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 висловив правову позицію, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.
З долученого до заяви рішення про перерахунок пенсії від 15.06.2023 №907080118514 вбачається, що позивачу з 01.03.2021 проведено нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021 (у розмірі 4 540,00 грн. щомісячно).
З урахуванням наведеного суд зазначає, позивач, отримавши пенсійну виплату, повинен був знати, що підвищення до пенсії виплачується не в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Більше того, звичайним математичним обрахунком визначити розмір пенсії, в тому числі чи виплачено таке підвищення до пенсії з розрахункової величини прожиткового мінімуму чи мінімальної заробітної плати, є можливим навіть для необізнаної у тонкощах пенсійного забезпечення особи, зважаючи на те, що у порівнянні їх розміри значно відрізняються.
Крім того, до заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України, позивач долучив його заяву від 26.05.2023, адресовану Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області (направлена відповідачу 26.05.2023), з якої чітко вбачається, що позивач, отримавши у травні 2023 року пенсійну виплату, знав про те, що підвищення до пенсії за рішенням суду виплачено у значно меншому розмірі - з розрахункової величини прожиткового мінімуму, а не з мінімальної заробітної плати, та така величина була взята не за 2023 рік.
Позивач направив поштовим зв'язком на адресу суду вказану заяву - 19.07.2023 (дата на конверті).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду із заявою, поданою в порядку статті 383 КАС України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником подана заява, яка не відповідає вимогам частини четвертої статті 383 КАС України.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Суд звертає увагу на те, що частина п'ята статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2023 у справі № 9901/988/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516542), та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються судом при вирішенні даної справи.
Відтак, оскільки заява, подана у порядку статті 383 КАС України, не відповідає вимогам частини четвертої статті 383 КАС України, тому підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 248, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем щодо виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику разом із заявою, а копію заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Мачульський