07 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/9158/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, відповідач-2) в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у перерахунку пенсії, що полягала у не нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 06.12.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
Зазначає, що у березні 2023 року звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про виплату грошової допомоги, як педагогічному працівнику, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-ІV. За наслідками розгляду даної заяви ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення від 20.03.2023 №032850004056 про відмову у призначенні грошової допомоги.
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та зазначає, що право особи на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десятимісячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного, у її випадку 30-ти річного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788-XII, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Вказує на те, що згідно записів трудової книжки та довідок з місця роботи вона працювала у закладах освіти: на посаді вчителя англійської мови Берестечківської середньої школи з 15.08.1985; з 01.09.2004 переведена на посаду вчителя англійської мови Сенкавичівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня та з 01.09.2021 переведена на посаду асистента вчителя (момент призначення пенсії), що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «є» статті 55 Закону №1788-ХІІ.
Таким чином, усі вищезазначені умови для отримання допомоги позивачем були дотримані: на день призначення пенсії за віком вона досягла необхідного пенсійного віку; раніше будь-яких пенсії не отримувала та має страховий стаж (стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років) понад 30 років.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.17).
Представник відповідача-1 у відзиві на позовну заяву від 29.05.2023 №0300-0902-7/28841 позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю (а.с.21-24).
Вказав, що Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Відповідно до вказаного Переліку посада асистент вчителя не відноситься, тому період роботи з 01.09.2021 на даній посаді не зараховується до стажу роботи, а відтак не дає право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, що не підлягає оподаткуванню, тому ГУ ПФУ у Дніпропетровській області прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Аналогічну позицію висловив відповідач-2 у відзиві на позовну заяву від 05.06.2023 №0400-010902-8/79148 (а.с.28-32).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці, справи вирішується у перший робочий день судді 07.08.2023.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.12.2022 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ у Волинській області від 08.05.2023 №704 (а.с.8).
15.03.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV.
Рішенням ГУ УПФ у Дніпропетровській області від 20.03.2023 № 032850004056 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні такої грошової допомоги у зв'язку тим, що згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 та інших документів позивач з 01.09.2021 працює на посаді асистента вчителя по теперішній час, а саме на день досягнення пенсійного віку. Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, посада асистента вчителя не передбачена (а.с.9).
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача-2 про відмову в призначенні грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких умов: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788-XII; наявність страхового стажу на таких посадах, зокрема, 30 років для жінок; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.
Як слідує з матеріалів справи, підставою для відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, слугувало те, що позивач з 01.09.2021 працює на посаді асистента вчителя по теперішній час, а саме на день досягнення пенсійного віку. Проте Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, посада асистента вчителя не передбачена.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
З трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03.09.1985, слідує, що з 15.08.1985 позивач працювала на посаді вчителя англійської мови Берестецківської середньої школи (запис №1), з 01.09.2004 переведена з посади вчителя англійської мови Берестечківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня на посаду вчителя англійської мови Сенкевичівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня (записи №№1,2,3,4) та з 01.09.2021 по даний час на посаді асистента вчителя (запис №5) (а.с.12).
Дані фактичні обставини також підтверджуються довідками ЗЗСО Берестечківський ліцей від 16.01.2023 №01-29/07 та Сенкевичівського ліцею Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області від 13.02.2023 №01-23/13 (а.с.11-12).
Отже, наявними у справі доказами підтверджується стаж роботи позивача в навчальному закладі освіти на посаді вчителя та асистента вчителя в період з 15.08.1985 по даний час.
Згідно переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, зазначено, зокрема, перелік посад загальноосвітніх навчальних закладів: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Тобто, посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу не значиться у Переліку №909.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14.06.2000 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким посаду асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням віднесено до посад педагогічних працівників.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах визначальною обставиною є, зокрема, робота позивача на момент призначення пенсії за віком саме на посаді педагогічного працівника. При цьому, така посада педагогічного працівника повинна бути передбачена з врахуванням постанов Kабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 та положень постанови Kабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963.
Суд зазначає, що позивачу з 06.12.2022 призначена пенсія за віком, а станом на день досягнення пенсійного віку позивач працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та стаж роботи позивача на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років.
Крім того, позивачу до моменту призначення пенсії за віком, пенсія з інших підстав не призначалась, одноразова грошова допомога не виплачувалась.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позивач має усі необхідні умови для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п. 7-1 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка на момент призначення пенсії за віком працювала на посаді педагогічного працівника.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачі належними та допустимими доказами не довели суду правомірність прийняття спірного рішення щодо відмови виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відтак, з наведених вище підстав, позовні вимоги належить задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20.03.2023 № 032850004056 про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити нарахування та виплату позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої п. 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2986170681.1 від 09.05.2023 (а.с.5).
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 1 073,60 грн. При цьому, на думку суду, судові витрати необхідно стягнути саме з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, позаяк судом задоволена самостійна позовна вимога немайнового характеру, та саме внаслідок прийняття відповідачем-2 спірного рішення були порушені права позивача, а звернена до ГУ ПФУ у Волинській області позовна вимога про зобов'язання вчинити дії є похідною.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (04001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.03.2023 № 032850004056 про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський