про повернення позовної заяви
м. Вінниця
07 серпня 2023 р. Справа № 120/8546/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В поданому адміністративному позові позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".
Ухвалою від 20.06.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав того, що позивачем пропущено 6-ти місячний строк звернення до суду за період з 01.07.2021 по 12.12.2022. Відтак, оскільки позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду, судом надано строк для усунення недоліків шляхом подання такої заяви разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.
11.07.2023 на адресу суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування даної заяви позивач вказує, що з огляду на те, що жодного повідомлення про припинення виплати щомісячної доплати від відповідача не надходило, а про порушене право на пенсійне забезпечення дізнався з листа відповідача від 18.05.2023.
Крім того зазначає, що з 24.02.2022 на території України запроваджено воєнний стан, що позбавило його можливості вчасно звернутись за захистом прав та інтересів.
Також позивач покликається на положення ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" якою передбачено, що перерахунок пенсії не проведений з вини органів Пенсійного фонду проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Серед іншого, позивач покликається на постанови Верховного Суду щодо застосування строків звернення.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав та інтересів, при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав та інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
З приводу того, що позивач вважає, що перерахунок пенсії не проведений з вини органів Пенсійного фонду проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, що передбачено ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", то суд вважає такі доводи помилковими, оскільки виплата, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 не є пенсією у розумінні вказаного Закону, а є щомісячною доплатою до розмірів пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам.
Натомість положення ст. 51 Закону №2262 пов'язують перерахунок пенсії з обставиною, а саме у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, що в даному випадку не відбулось, а відтак підстави для застосування строків відповідно до положень цієї статті відсутні.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
З приводу покликання на постанови Верховного Суду, то суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Окрім того, Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 08 серпня 2019 року у справі №127/13736/16-а, зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами".
Щодо запровадження воєнного стану, на обставину якої покликається позивач, то це є безумовною підставою, яка відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 29.09.2022р. у справі № 500/1912/22 вказав, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням наведеного вище, суд доходить висновку, що з 24.02.2022 діють обставини, які є поважними, та не залежали від дійсної волі заявника, а відтак позивачу слід поновити строк звернення до суду з вимогами за період з 24.02.2022 по 12.12.2022.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що інші докази, які б вказували на об'єктивну неможливість позивача звернутися до суду, щоби не залежали від дійсної його волі суду не надано, тому причини пропуску строку судом визнаються не поважними, що є підставою для залишення без розгляду позовних вимог в частині періоду з 01.07.2021 по 23.02.2022.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з вимогами ОСОБА_1 щодо виплати йому щомісячної доплати згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" за період з 01.07.2021 по 23.02.2022.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині виплати щомісячної доплати згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" за період з 01.07.2021 по 23.02.2022 - повернути без розгляду.
3. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк на звернення з вимогами щодо виплати його щомісячної доплати, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, за період з 24.02.2022 по 12.12.2022.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала в частині відмови в понолені або продовжені пропущеного процесуального строку, повернені позовної заяви може бути оскаржена.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна