м. Вінниця
04 серпня 2023 р. Справа № 120/6240/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період із 09.09.2022 року по 09.01.2023 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період із 09.09.2022 року по 09.01.2023 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за період його перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини.
Ухвалою від 16.05.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує щодо позовних вимог та зокрема зазначає, що позивач не звертався до свого безпосереднього начальника із рапортом про перерахування грошового забезпечення та виплату додаткової грошової винагороди у порядку передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 за №168. Крім того зазначає, що травма отримана військовослужбовцем ОСОБА_1 не підпадає під критерій травм пов'язаних із захистом Батьківщини, за які передбачені виплати у сумі 100000 грн щомісячно відповідно до вимог Постанови КМУ №168 від 28.02.2022.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач був мобілізований до Збройних Сил України на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022 та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно довідки від 13.01.2023 №45 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА_1 у період з 01.08.2022 по 09.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації.
09.09.2022 за обставин безпосередньої участі ОСОБА_1 я у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту Гороховатка Борівського району Харківської області, на території України, в результаті обстрілу противника, перебуваючи у засобах індивідуального захисту (бронежилет, кевларова каска), одержав відкритий 1-А уламковий перелом обох кісток с,н/3 правої гомілки зі зміщенням уламків, в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння не перебував (довідка Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №23 від 12.02.2023).
У зв'язку з вищевказаним пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в наступних закладах охорони здоров'я:
- з 09.09.2022 по 13.09.2022 у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (вул. Культурна, 5, м. Харків) відповідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №10436;
- з 13.09.2022 по 18.11.2022 у Державній установі «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка Національної Академії Медичних наук України» відповідно виписки №100886;
- з 23.12.2022 по 09.01.2023 у Чернівецькому обласному госпіталі для ветеранів війни відповідно виписки №2975.
Відповідно довідок ВЛК №1856 від 18.10.2022 та №1598 від 18.11.2022 ОСОБА_1 мав відпустку по 30 (тридцять) днів.
09.03.2023 представник позивача звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови КМУ №168 від 28.02.2022.
Листом Військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2023 №693/1068 повідомлено, що додаткова щомісячна доплата y вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року була нарахована та виплачена ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з сумою виплаченої додаткової винагороди за період з 09.09.2022 по 09.01.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів Українивід28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
В даному ж випадку, вищевказані умови, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди позивачем дотримані та підтверджуються довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12.02.2023 №23 та наявними в матеріалах справи виписками із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №10436, №100886 та №2975, а також довідками ВЛК №1856 від 18.10.2022 та №1598 від 18.11.2022.
Також слід зазначити, що 09.03.2023 представник позивача звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, до якої було долучено довідку Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12.02.2023 №23.
Разом із тим, листом Військової частини НОМЕР_1 від 05.04.2023 №693/1068 повідомлено, що додаткова щомісячна доплата y вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року була нарахована та виплачена ОСОБА_1 .
Втім суд оцінює такі посилання відповідача у листі від 05.04.2023 №693/1068 критично, адже відповідно довідки про доходи ОСОБА_1 наданої відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 16.05.2023, останньому було нараховано та виплачено винагороду у розмірі 30000 грн, у загальній сумі за період з 09.09.2022 по 09.01.2023 123043 грн.
При цьому також посилання відповідача на те, що травма отримана військовослужбовцем ОСОБА_1 не підпадає під критерій травм пов'язаних із захистом Батьківщини суд не приймаються до уваги, адже відсутність слів (фрази) «ТАК. Поранення, пов'язане із захистом Батьківщини» у довідках військово-лікарської комісії №1856 від 18.10.2022 та №1598 від 18.11.2022 не спростовує той факт, що позивач отримав травму у період дії воєнного стану при виконанні бойового завдання командира.
Більше того, відповідач своєю ж довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12.02.2023 №23 підтвердив, що ОСОБА_1 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань, одержав відкритий 1-А уламковий перелом обох кісток с,н/3 правої гомілки зі зміщенням уламків.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Щодо виплати позивачу винагороди за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-XII, у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно пунктом 9 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від07.06.2018 №260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Відповідно, перебування особи у відпустці за станом здоров'я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі абз.4 п.1 Постанови №168.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться довідки військово-лікарської комісії №1856 від 18.10.2022 та №1598 від 18.11.2022, відповідно яких ОСОБА_1 потребував відпустки за станом здоров'я по 30 календарних днів. У даних довідках також зазначено, що травма позивача «ТАК, пов'язана із проходженням військової служби», за ступенем тяжкості, травма позивача визначена як «тяжка».
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 не виплачено позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за весь період його відпустки для лікування після тяжкого поранення.
Крім того, посилання відповідача на те, що позивач що позивач повинне був звернутися до свого безпосереднього начальника із рапортом про перерахування йому грошового забезпечення та виплату додаткової грошової винагороди у порядку передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 за №168, суд розцінює як безпідставні, адже як було зазначено вище, підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
Крім того, представник позивача 09.03.2023 звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, до якої долучила всі необхідні докази для здійснення її виплати, в тому числі довідку Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №23 від 12.02.2023.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період із 09.09.2022 року по 09.01.2023 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період із 09.09.2022 року по 09.01.2023 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Суддя Мультян Марина Бондівна