про повернення касаційної скарги
03 серпня 2023 року
м. Київ
справа №751/4992/22
провадження № 51-3805ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд):
головуюча ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 травня 2023 року,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій виклав вимогу про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2023 року касаційну скаргу засудженогозалишив без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) і надав строк для усунення недоліків протягом 15 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Також засудженомуроз'яснено, що в разі невиконання цих вимог у встановлений строк, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах встановленого строку ОСОБА_4 знову звернувся до Суду з касаційною скаргою, однак не усунув недоліки, зазначені в ухвалі.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано.
Так, у своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженого через суворість, однак не наводить обґрунтувань, у чому саме полягає явна несправедливість заходу примусу, з урахуванням положень ст. 414 КПКУкраїни, що є підставою для зміни судового рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Також засуджений не обґрунтував свої вимоги про необхідність зміни судових рішень та не зазначив у чому саме полягає неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
З огляду на це колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути засудженому.
Згідно з ч. 4 ст. 429 КПК України, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений має право звернутися через адміністрацію виконавчої установи до відповідного Центру безоплатної правової допомоги з метою отримання кваліфікованої правової допомоги для оскарження судового рішення у касаційному порядку.
Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 травня 2023 рокуразом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3