07 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 161/10061/22
провадження № 51 - 4665 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Волинського апеляційного суду від 10 травня 2023 року,
встановив:
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього певні обов'язки передбачені ст. 76 КК.
Стягнуто з ОСОБА_5 в користь потерпілого ОСОБА_6 5796 грн завданої матеріальної шкоди та 1 000 грн завданої моральної шкоди.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 10 травня 2023 року вирок місцевого суду змінено в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди.
Збільшено розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 до 20 000 грн.
В решті вирок суду залишено без змін.
За вироком суду, ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що він 13 листопада 2021, близько 11 години 12 хвилин, перебуваючи поблизу житлового будинку АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, умисно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя потерпілого, в результаті чого потерпілий втратив рівновагу та впав на землю. У подальшому, коли ОСОБА_6 підвівся, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний кримінально-протиправний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, умисно наніс останньому ряд ударів кулаком правої руки в ділянку голови останнього.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 935 від 16.12.2021 зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 21-ї доби.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про зміну ухвали апеляційного суду в частині збільшення розміру стягнутої моральної шкоди. На обґрунтування своїх вимог, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції не навів докладних мотивів прийнятого рішення та безпідставно збільшив розмір відшкодування цієї шкоди. Також посилається на те, що суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок місцевого суду в частині цивільного позову, не врахував те, що ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою вину у вчиненому, розкаявся, а неправомірні дії засудженого стали наслідком віктимної поведінки потерпілого, який спровокував бійку. Як стверджує захисник, моральні страждання потерпілого пов'язані виключно із діями самого потерпілого. Просить змінити ухвалу Волинського апеляційного суду від 10 травня 2023 року та зменшити розмір моральної шкоди до 1 000 грн.
Перевіривши касаційну скаргу та копії доданих до неї судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, правильність застосування кримінального закону при кваліфікації дій засудженого, призначеного йому покарання, в касаційній скарзі не оскаржуються.
Також сторона захисту не оскаржує законність рішення суду в частині стягнення коштів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_6 .
Посилання адвоката ОСОБА_4 на неправильне вирішення апеляційним судом цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілого і невмотивованість рішення в цій частині є безпідставними.
Згідно з ч. 1 ст. 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Відповідно до ст. 129 КПК ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. На вимогу ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом і при цьому застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Як передбачено ч. 2 ст. 23 ЦК, моральна шкода, окрім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
При цьому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви.
Таким чином, законодавець визначив загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції дійшов неспростовного висновку, що заподіяна моральна шкода ОСОБА_6 є очевидною, чого не заперечує захисник у касаційній скарзі.
Визначаючи суму відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому, в розмірі 1 000 грн, суд першої інстанції вказав, що останній внаслідок злочинних дій обвинуваченого переніс фізичний біль та страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд врахував, що потерпілий ОСОБА_6 в результаті злочинних дій ОСОБА_5 заподіяна шкода, яка полягала у моральних та фізичних стражданнях, вимушеності змін у звичайному способі життя, що в сукупності позначилось на звичайному способі життя потерпілого. Зважив суд і на фізичний біль, який ОСОБА_6 переніс через спричинені йому тілесні ушкодження середньої тяжкості, тривалість лікування, дискомфортні умови існування й життєдіяльності.
Врахувавши глибину і тривалість моральних страждань позивача, апеляційний суд обґрунтовано визначив розмір відшкодування моральної шкоди у 20 000 грн, що відповідає вимогам розумності та справедливості з огляду на обставини цього провадження.
Твердження сторони захисту, про безпідставне збільшення розміру стягнення моральної шкоди з засудженого, є неспроможними.
Відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Доводи сторони захисту про те, що в ухвалі апеляційного суду відсутнє обґрунтування збільшення розміру відшкодування моральної шкоди, є безпідставними, оскільки в оскаржуваному судовому рішенні наведені докладні мотиви, з яких суд виходив під час його постановлення.
Ухвалу апеляційного суду постановлено відповідно до положень статей 370, 419 КПК із зазначенням короткого змісту вимог апеляційної скарги представника потерпілого, рішення суду першої інстанції, узагальнених доводів учасників судового провадження, установлених судом першої інстанції обставин, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив, постановляючи ухвалу і положень закону, якими він керувався.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Волинського апеляційного суду від 10 травня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3