07 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 565/1154/21
провадження № 51 - 3449 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 04 травня 2023 року,
встановив:
За вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2022 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 71 КК до покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року, за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року вирок місцевого суду змінено в частині призначеного покарання.
Засуджено ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 186 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року за ч. 1 ст. 308, ч. 1 ст. 309 КК виконувати самостійно. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2023 року скасовано ухвалу Рівненського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 лютого 2023 року задоволено подання Рівненського апеляційного суду, а матеріали кримінального провадження направлено до Волинського апеляційного суду, для розгляду по суті.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 04 травня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі захисникОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону захисником не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, захисник у касаційній скарзі не навів обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу.
При цьому, ОСОБА_4 обмежившись загальними фразами, не навела доводів на обґрунтування явної несправедливості призначеного покарання її підзахисному, з огляду на тяжкість вчиненого злочину, обставинами його скоєння та даними про особу засудженого внаслідок суворості, з урахуванням положень ст. 414 КПК та приписів статей 50, 65 КК у їх взаємозв'язку.
Крім того, касаційна скарга захисника не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених у ухвалі цього суду на спростування доводів її апеляційної скарги.
Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3