Ухвала
07 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 759/18294/21
провадження № 61-5200св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство «Антонов»,
третя особа - Незалежна профспілка авіапрацівників Державного підприємства «Антонов»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М., та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Кулікової С. В.,
Сушко Л. П.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Антонов» (далі - ДП «Антонов»), третя особа - Незалежна профспілка авіапрацівників Державного підприємства «Антонов», про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач незаконно звільнив його із посади заступника начальника комерційного відділу - начальника бюро ДП «Антонов».
Як на підставу незаконності посилався на те, що у порушення вимог частини другої статті 49-4 КЗпП України відповідачем не було проведено консультацій із профспілкою перед звільненням працівників у зв'язку з реорганізацією підприємства.
Вказує, що відповідачем було звільнено позивача всупереч запереченням профспілки, яка не надала згоду на звільнення. Відповідачу належним чином не було надано можливість скористатися переважним правом на зайняття іншої посади. Підписання наказу про звільнення позивача здійснено неналежною особою.
Зазначає, що звільнення було здійснено з особистих мотивів.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просив визнати неправомірним та скасувати наказ директора з управління персоналом ДП «Антонов» від 29 червня 2021 року № 4323ку «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника комерційного відділу - начальника бюро ДП «Антонов», стягнути з ДП «Антонов» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 30 червня 2021 року до 22 липня 2022 року у розмірі 1 304 580,00 грн, стягнути з ДП «Антонов» на користь
ОСОБА_1 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано наказ директора з управління персоналом ДП «Антонов» від 29 червня 2021 року № 4323ку «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника комерційного відділу - начальника бюро
ДП «Антонов». Стягнуто з ДП «Антонов» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 30 червня 2021 року до 22 липня 2022 року у розмірі 1 304 580,00 грн. Допущено негайне виконання рішення суду
в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника начальника комерційного відділу - начальника бюро ДП «Антонов» та виплатити йому суму середньомісячної заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць. Стягнуто з ДП «Антонов» на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що позивач не відмовлявся від запропонованих вакансій та йому не було повідомлено, які з переліченого списку посад відповідають його кваліфікації, що значно ускладнювало здійснення вибору, а отже, такі дії роботодавця оцінено як свідоме ускладнення реалізації прав працівника, оскільки останній не зміг реалізувати своє право у трудових відносинах, а отже
є неналежним виконанням вимог статті 49-2 КЗпП України. Крім того, відповідачем пропонувались позивачу для обрання посади, на які він не може бути працевлаштований за кваліфікаційними вимогами. Також відповідач фактично проігнорував обґрунтоване рішення профспілки про відмову у звільненні позивача.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу задоволено. Рішення Святошинського районного суду міста Києва
від 25 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову
у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Апеляційний суд мотивував рішення тим, що роботодавцем дотримано порядок звільнення позивача з роботи, зокрема, виконано вимоги статті 49-2 КЗпП України щодо попередження позивача про наступне вивільнення і про наявність усіх вакантних посад на підприємстві, від переведення на будь-яку з яких позивач не погодився, а тому підстав для скасування оспорюваного позивачем наказу та, відповідно, підстав для визнання звільнення позивача незаконним і поновлення його на роботі, немає. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо застосування статті 49-4 КЗпП України до цих правовідносин, тому твердження про обґрунтованість рішення профспілки також є помилковим. Рішення профспілки щодо відмови у наданні згоди на звільнення позивача не містить належного правового обґрунтування такої відмови, тому відповідачем правомірно звільнено позивача без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року клопотання ДП «Антонов» задоволено. Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «Антонов» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 18 607,50 грн.
Апеляційний суд прийняв у справі додаткову постанову та розподілив судові витрати понесені відповідачем при розгляді апеляційної скарги.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 577/256/18, від 09 квітня 2020 року у справі № 760/21020/15, від 16 квітня 2020 року у справі № 760/25127/18, від 12 серпня 2020 року у справі № 753/3889/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19, від 27 липня
2021 року у справі № 756/7222/18, Верховного Суду України від 27 червня
2012 року у справі № 6-65цс12, від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15,
від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15, від 25 травня 2016 року у справі
№ 6-3048цс15, від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17.
У травні 2023 року ДП «Антонов» подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги
є необґрунтованими, свідчать про довільне трактування позивачем норм чинного законодавства та суперечать положенням КЗпП України, висновкам Верховного Суду та не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо підстав відмови у задоволенні позову.
У червні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 08 лютого 2022 рок у справі № 755/12623/19, Верховного Суду України
від 31 травня 2017 року у справі № 504/2418/14.
У липні 2023 року ДП «Антонов» подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а додаткову постанову апеляційного суду - без змін, оскільки додаткова постанова є законною та обґрунтованою.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Антонов», третя особа - Незалежна профспілка авіапрацівників Державного підприємства «Антонов», про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року призначити до судового розгляду на 09 серпня 2023 року колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний