Постанова
Іменем України
28 липня 2023 року
м. Київ
справа № 755/20634/21
провадження № 61-4150св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 120 міста Києва з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу, керівник Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 120 міста Києва з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу Почтар Валентина Леонтіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану її представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року у складі судді Чех Н. А. та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року
у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 120 міста Києва з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу, керівника Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів
№ 120 міста Києва з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення і поновлення допуску до роботи та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У матеріалах справи містяться відомості щодо повідомлення позивача про судові засідання, які були призначені на 04 серпня 2022 року та 26 вересня 2022 року.
У ці судові засідання ні позивач, ні її представник двічі поспіль не з'явились.
Крім того, до суду не надходили заяви / клопотання позивача про розгляд справи без її участі чи про відкладення розгляду справи.
Також суд врахував, що справа тривалий час перебуває в провадженні суду,
а розгляд справи по суті спору не розпочинався. Між сторонами існує спір, суд вважав, що розгляд справи по суті без участі позивача чи її представника не
є можливим, оскільки це суперечитиме рівності сторін та порушуватиме права сторін, а також позбавить суд можливості повно та всебічно розглянути справу.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, виходив
з того, що 29 червня 2022 року позивач та її представник до суду не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Крім того, 04 серпня 2022 року позивач та її представник повторно не з'явились, про день, час та місце розгляду справи сповіщались відповідно до норм процесуального законодавства. У судове засідання, призначене на 26 вересня 2022 року, позивач не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин або про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Ураховуючи обставини справи, повторну неявку позивача та її представника у судове засідання, належність повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви позивача про розгляд справи без її участі, апеляційний суд зробив висновок, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов без розгляду.
Аргументи учасників справи
У березні 2023 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
позивач не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим у суду не було підстав вважати, що ОСОБА_1 не з'явилася до суду повторно без поважних причин. Тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, безпідставно застосував до пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України;
неявка позивача у судове засідання жодним чином не перешкоджає розгляду справи, оскільки у її матеріалах наявні усі необхідні докази для вирішення спору. Таким чином, суд міг та був зобов'язаний розглянути справу без участі позивача.
У квітні 2023 року від Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 120 міста Києва з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
у матеріалах справи містяться відомості щодо повідомлення позивача про судові засідання, які були призначені на 04 серпня 2022 року та на 26 вересня 2022 року. Суд першої інстанції згідно з нормами процесуального законодавства повідомляв позивача про дати судових засідань, а відповідні повідомлення були отримані нею;
матеріали справи не містять жодних заяв / клопотань про причини неявки позивача у судові засідання, які були призначені на 04 серпня 2022 року та на 26 вересня 2022 року, або про проведення розгляду справи за її відсутності;
встановивши, що позивач була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилася в чергове судове засідання, призначене на 26, вересня 2022 року, причин неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
У травні 2023 року від представника ОСОБА_1 надійшли пояснення на відзив на касаційну скаргу, в яких він просить оскаржені судові рішення скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
У статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що:
«учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що:
«залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача
є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки
в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема
у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року в справі № 201/13532/15-ц (провадження № 61-17821св21) зазначено, що:
«причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом
3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій встановивши, що позивач будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в суді першої інстанції не з'явився у судові засідання, призначені на 27 листопада 2017 року та 05 лютого 2018 року, і не надіслав заяву до суду про розгляд справи за його відсутності, дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України».
У справі, що переглядається:
04 серпня 2022 року позивач та її представник у судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись відповідно до норм процесуального законодавства. Про причини неявки до суду позивач не повідомляла (а. с. 121);
у судове засідання 26 вересня 2022 року позивач повторно не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. При цьому, ОСОБА_1 заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин чи про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала (а. с. 132).
Встановивши, що ОСОБА_1 належним чином повідомлено про місце, дату і час судового розгляду справи, проте позивач або її представник в судове засідання двічі поспіль не з'явились, заяви про розгляд справи за її відсутності не подали, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано залишив позов без розгляду.
Аргументи ОСОБА_1 про те, що її не було належним чином повідомлено про судове засідання, призначене на 04 серпня 2022 року, оскільки у матеріалах справи наявний акт про те, що станом на 04 серпня 2022 року відправлення поштової кореспонденції не здійснювалось у зв'язку з відсутністю фінансування та забезпечення поштовими марками, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, зокрема повідомленням про вручення поштового відправлення(а. с. 121). Більш того, вказаний акт стосувався неможливості відправлення повідомлення про судове засідання, яке було призначене після 04 серпня 2022 року, а саме на 26 вересня 2022 року. Проте надалі таке повідомлення було направлене та вручене позивачу, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 132).
Інші доводи касаційної скарги щодо порушення права позивача на доступ до правосуддя та на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, спростовуються встановленими судом фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті без додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану її представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар