Ухвала
Іменем України
01 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 235/6422/19
провадження № 61-11356ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2023 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Барильської А. П., Зайцевої С. А., за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. звернулася з заявою про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2023 року в задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду доказів сплати судового збору. Роз'яснено, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде визнана не поданою та повернута особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, оскільки до неї не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
апеляційний суд зазначив, що у апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. заявляє клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у зв'язку із відсутністю доходу протягом 2022 року. На підтвердження зазначеного приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. надала податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 року;
при відмові у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового апеляційний суд виходив з того, що порядок відстрочення, розстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору закріплений у статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір». Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. У частині третій статті 136 ЦПК України закріплено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Суд зробив висновок, що до клопотання не додано документів, які б у розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір» давали підстави для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору. Крім того зі змісту зазначених статей вбачається, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, яке вирішується виходячи із майнового стану сторони;
приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. в зазначеній справі не є позивачем-фізичною особою, а виступає як суб'єкт незалежної професійної діяльності та у цій справі діє, як особа, яка здійснює професійну діяльність у статусі приватного виконавця. За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю виплачується винагорода. Угодою між приватним виконавцем та стягувачем може бути передбачено додаткове авансування витрат виконавчого провадження та додаткова винагорода приватного виконавця (стаття 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»);
при визначенні розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, апеляційний суд виходив з того, що згідно підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду оплачується фізичною особою виходячи з 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскарженою ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2023 року повернуто.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
особа, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений строк не виконала вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, зокрема, щодо надання документу про сплату судового збору, тому апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. належить вважати неподаною та повернути заявникові, що не перешкоджає повторному зверненню до апеляційного суду;
апеляційний суд виходив з того, що 27 липня 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є., на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року, подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на те, що на виконавця покладено обов'язок отримувати дублікат виконавчого документу, втраченого не з його вини, тому виконавець і не повинен сплачувати судовий збір за подання такої заяви. Конструкція частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. Колегія суддів, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, повинна встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року). Передбачений законом розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду (536,80 грн. у 2023 році) не є надмірним та не свідчить про наявність перешкод у доступі до правосуддя. Аналогічний правовий висновок закріплений також і в ухвалі Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2023 року у справі № 905/1630/15 провадження № 61-3022ск23, за розглядом касаційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. з аналогічного питання;
апеляційний суд зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору, враховуючи те, що приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. не здійснює захист власних прав та інтересів, а діє в межах своїх повноважень суб'єкту професійної діяльності з примусового виконання рішень в порядку, встановленому законом, який прямо передбачає за подання, хоч би і виконавцем судових рішень, сплату судового збору.
31 липня 2023 року через підсистему Електронний суд приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2023 року, у якій, посилаючись порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу до цього суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
у цій справі стягувач звільнений від обов'язку отримувати дублікат виконавчого документа, пред'явленого на виконання і втраченого не з його вини, і відповідно не повинен сплачувати судовий збір або авансувати витрати виконавчого провадження на його сплату (постанова Верховного Суду від 30 червня 2022 у справі № 5020-1129/2012). Сплачувати судовий збір за рахунок власних коштів приватний виконавець також не зобов'язаний, як не зобов'язаний його сплачувати адвокат, який звертається в інтересах позивача у справі;
у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 у справі № 5020-1129/2012 зроблено висновки про те, що видача дубліката втраченого на окупованій території виконавчого документа є компенсаційною дією Держави з метою виконання судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню;
ухвала Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2023 року перешкоджає доступу до правосуддя, створює перешкоди у примусовому виконанні рішення, створює ситуацію, при якій рішення залишиться невиконаним на шкоду одній зі сторін через неотримання дубліката виконавчого документа;
в ухвалі Верховного Суду від 10 квітня 2023 року у справі № 235/7151/20 зазначено, що оскільки оскаржуване судове рішення у цій справі стосується питання оплати судового збору, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, колегія суддів вважає, що у цьому випадку заявник не повинна оплачувати за скаргу судовий збір.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Тлумачення частини другої статті 121, статті 185, статті 357 ЦПК України свідчить, що якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки скарги в строк, наданий судом, скарга вважається неподаною та повертається.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року справа № 235/1207/20 (провадження № 61-4055св23) зазначено, що:
«згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина третя статті 136 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Тобто, за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону в справі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною другою статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Оскільки в цій справі приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. не діє в особистих інтересах, а є суб'єктом, який здійснює виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що вона не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому підстав для звільнення її від сплати судового збору немає».
Таким чином, оскільки у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу на ухвалу суду, не виконано ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про повернення апеляційної скарги.
Аргумент касаційної скарги про те, що в ухвалі Верховного Суду від 10 квітня 2023 року у справі № 235/7151/20 зазначено про те, що «оскільки оскаржуване судове рішення у цій справі стосується питання оплати судового збору, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, колегія суддів вважає, що у цьому випадку заявник не повинна оплачувати за скаргу судовий збір» касаційний суд відхиляє. Оскільки вказаним судовим рішенням відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на судове рішення у іншій справі і воно не є постановою Верховного Суду у якій викладено висновки щодо застосування відповідних норм права.
Посилання на постанову Верховного Суду від 30 червня 2022 у справі № 5020-1129/2012 необґрунтовані, оскільки вона стосується оскарження дій виконавця, а не сплати чи звільнення від сплати судового збору.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2023 року за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков