79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.07.2023 Справа № 914/2381/22
за позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, м. Львів в інтересах держати в особі
позивача: Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут”, м. Львів
про визнання недійсними додаткових угод №2, №3, №4, №5, №6 до договору постачання природного газу №41АВ797-6829-21 від 11.05.2021 та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 47385,79грн.
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут”, м. Львів
до відповідача: Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів
про стягнення 46 723,43грн.
суддя Коссак С.
секретар Полюхович Х.
Представники:
від прокуратури: Букаловська Любов Євгенівна - прокурор;
від позивача, відповідача за зустрічним позовом: не з'явився;
від відповідача, позивача за зустрічним позовом: Стернюк Володимир Андрійович - представник
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, м. Львів в інтересах держати в особі позивача: Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут”, м. Львів про визнання недійсними додаткових угод №2, №3, №4, №5, №6 до договору постачання природного газу №41АВ797-6829-21 від 11.05.2021 та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 47385,79грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд підготовчого засідання призначено на 27.10.2022 року на 10год. 00хв.
Хід розгляду справи викладений в попередніх ухвалах суду.
Ухвалою суду від 31.10.2022 року поновлено строк Товариству з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” строк для подання зустрічного позову у справі №914/2381/22, прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут”, м. Львів до відповідача Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів про стягнення 46 723,43грн. заборгованості. Об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №914/2381/22 та здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні разом з первісним позовом 10.11.2022.
Ухвалою суду від 02.02.2023 року у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» (вх.№135/23) про призначення судової експертизи відмовлено.
Судове засідання 16.03.2023 року о 09:40год. не відбулося, у зв'язку з загальнонаціональною тривогою, відтак ухвалою суду від 16.03.2023 року призначено судове засідання на 30.03.2023 року о 11:30 год.
У судове засідання 30.03.2023 року прокурор явку представника забезпечив та не заперечив щодо закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті. Позивач явку представника не забезпечив.
В судове засідання 30.03.2023 року відповідач явку забезпечив, надав пояснення по суті позовних вимог та не заперечив щодо закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.
У судове засідання 27.07.2023 сторони з'явилися, підтримали свої вимоги та заперечення. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції учасників справи
Аргументи прокуратури
Просить визнати недійсними додаткових угод №2, №3, №4, №5, №6 до договору постачання природного газу №41АВ797-6829-21 від 11.05.2021 та повернути безпідставно сплачені бюджетних коштів у сумі 47385,79грн. Підставою позову зазначає порушення вимог Закону України «"Про публічні закупівлі" і нанесення шкоди державі в особі Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради внаслідок укладення спірних додаткових угод, внаслідок чого позивачем безпідставно сплачено завищену ціну за газ.
Зустрічний позов заперечує з підстав, зазначених у відзиві (вх.№25920/22).
Аргументи позивача
Підтримує позовні вимоги прокурора.
Щодо зустрічного позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві (вх.№23862/22). Зазначає, що у зв'язку із запровадженням карантину відбулось зменшення обсягів споживання природного газу. Крім цього, просить застосувати строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій.
Аргументи відповідача.
Первісний позов заперечує. Вважає, що додаткові угоди до договору постачання природного газу №41АВ797-6829-21 від 11.05.2021 укладені правомірно, відповідно до вимог законодавства, відтак відсутні правові підстави для визнання їх недійсними.
Зустрічний позов підтримує. Просить стягнути з позивача- Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 43 379,92 грн. грошових коштів за недотримання цілодобового споживання планового обсягу природного газу; 1 537,55 грн. штрафу за недотримання щомісячного споживання планового обсягу природного газу; 1 805,96 грн. компенсації вартості послуги доступу до потужностей, що загально складає 46 723,43 грн. відповідно до Розділу 6»Відповідальність сторін» договору постачання природного газу №41АВ797-6829-21 від 11.05.2021.
Обставини, встановлені судом
Відділом освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради проводилась процедура відкритих торгів через електронну систему публічних закупівель «Прозорро» за UA-2021-04-19-006923-a про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:091200006 - Газове паливо (природний газ) на 2021 рік в кількості 219 254 кубічних метрів.
На веб-порталі публічних закупівель «Прозорро» розміщено оголошення за UA-2021-04-19-006923-a про намір здійснити закупівлю газового палива обсягом 219 254 куб. м. за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі.
Рішенням тендерного комітету відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ». Також 19.04.2021 оприлюднено рішення про намір укласти договір з переможцем торгів.
11.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» (Постачальник) та відділом освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 41АВ797-6829-21, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році «природний газ» (код ДК 021:2015-09120000-6 3 Газове паливо), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором. Річний плановий обсяг постачання газу становить до 219 254 тис. куб. м. Ціна одного кубічного метру природного газу за договором (пункт 3.2 договору) без ПДВ, компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 7 грн. 48009067 коп. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 7 грн. 61666667 коп. Податок на додану вартість становить 1 грн. 52333333 коп. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 9 грн. 14 коп. Гранична ціна даного договору становить 2 003 981 грн. 17.05.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» надіслано лист на адресу відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за №797-Сл-3737-0521, у якому зазначено, що у зв'язку з коливанням ціни на ринку природного газу України, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» має намір з 01.05.2021 підвищити ціну за 1 м.куб. природного газу пропорційно відсотку коливання ціни на ринку України.
До зазначеного листа постачальник додав цінову довідку Львівської торгово-промислової палати №19-09/415 від 14.05.2021, яка містить інформацію щодо динаміки цін на природний газ у відсотковому відношенні на європейському хабі між 01.04.2021 та 30.04.2021, а також довідку ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №122/321 від 14.05.2021, яка містить інформацію щодо приведеної розрахункової вартості природного газу на європейських хабах до кордону України та її коливання станом на 30.04.2021 в порівнянні з 01.04.2021. Вони є фактографічними та не містять узагальненої інформації щодо рівня цін товару на внутрішньому ринку України.
26.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» та відділом освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради було укладено додаткову угоду № 1, якою збільшено ціну природнього газу за одиницю товару до 10 053,09 грн. за 1000 м.куб. з ПДВ та зменшено об'єм газу, який Постачальник зобов'язується поставити на протязі 2021 року до 201 488,45 м.куб. Тобто ціна природнього газу збільшилась на 10 відсотків, порівняно з початковою визначеною ціною у договорі № 41АВ797-6829-21 від 11.05.2021. До зазначеного листа постачальник додав цінову довідку Львівської торгово-промислової палати №19-09/438 від 20.05.2021, яка містить інформацію щодо динаміки цін на природний газ у відсотковому відношенні на європейському хабі між 01.05.2021 та 17.05.2021, а також довідку ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №122/335 від 20.05.2021, яка містить інформацію щодо приведеної розрахункової вартості природного газу на європейських хабах до кордону України та її коливання станом на 17.05.2021 в порівнянні з 01.05.2021. Вони є фактографічними та не містять узагальненої інформації щодо рівня цін товару на внутрішньому ринку України.
31.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» та відділом освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради було укладено додаткову угоду №2, якою збільшено ціну природнього газу за одиницю товару до 11 057,39 грн за 1000 м.куб. з ПДВ та зменшено об'єм газу, який Постачальник зобов'язується поставити на протязі 2021 року до 185 366,60 м.куб. Тобто ціна природнього газу збільшилась на 10 відсотків, порівняно з ціною, визначеною в додатковій угоді №1 від 26.05.2021. 14.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» надіслано лист на адресу відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за №797-Сл-4419-0521, у якому зазначено, що у зв'язку з коливанням ціни на ринку природного газу України, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» має намір з 01.05.2021 підвищити ціну за 1 м.куб. природного газу пропорційно відсотку коливання ціни на ринку України. До зазначеного листа постачальник додав довідку ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №122/368 від 10.06.2021, який містить інформацію щодо приведеної розрахункової вартості природного газу на європейських хабах до кордону України та її коливання станом на 17.05.2021 в порівнянні з 01.05.2021. Вони є фактографічними та не містять узагальненої інформації щодо рівня цін товару на внутрішньому ринку України.
22.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» та відділом освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради було укладено додаткову угоду № 3, якою збільшено ціну природнього газу за одиницю товару до 12 162,02 грн за 1000 м.куб. з ПДВ та зменшено об'єм газу, який Постачальник зобов'язується поставити на протязі 2021 року до 171 092,76 м.куб. Тобто ціна природнього газу збільшилась на 10 відсотків, порівняно з ціною, визначеною в додатковій угоді №2 від 31.05.2021. 24.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» надіслано лист на адресу відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за №797-Сл-4653-0521, у якому зазначено, що у зв'язку з коливанням ціни на ринку природного газу України, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» має намір з 01.06.2021 підвищити ціну за 1 м.куб. природного газу пропорційно відсотку коливання ціни на ринку України. До зазначеного листа постачальник додав цінову довідку Львівської торгово-промислової палати №19-09/537 від 23.06.2021, яка містить інформацію щодо динаміки цін на природний газ у відсотковому відношенні на європейському хабі між 01.06.2021 та 15.06.2021, а також висновок експерта №2206/2 від 22.06.2021 ТзОВ «Незалежний центр судових експертиз» щодо коливання цін на природний газ на європейському хабі між 15.06.2021 і 01.06.0221. Вони є фактографічними та не містять узагальненої інформації щодо рівня цін товару на внутрішньому ринку України.
29.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» та відділом освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради було укладено додаткову угоду № 4, якою збільшено ціну природнього газу за одиницю товару до 13 377,01 грн за 1000 м.куб. з ПДВ та зменшено об'єм газу, який Постачальник зобов'язується поставити на протязі 2021 року до 158 142,55 м.куб. Тобто ціна природнього газу збільшилась на 14,8 відсотків, порівняно з ціною, визначеною в додатковій угоді №3 від 22.06.2021. 12.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» надіслано лист на адресу відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за №797-Сл-5262-0721, у якому зазначено, що у зв'язку з коливанням ціни на ринку природного газу України, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» має намір з 01.07.2021 підвищити ціну за 1 м.куб. природного газу пропорційно відсотку коливання ціни на ринку України. До зазначеного листа постачальник додав цінову довідку Львівської торгово-промислової палати №19-09/563 від 02.07.2021, яка містить інформацію щодо динаміки цін на природний газ у відсотковому відношенні на європейському хабі між 16.06.2021 та 24.06.2021, а також висновок експерта №0207/2 від 02.07.2021 ТзОВ «Незалежний центр судових експертиз» щодо коливання цін на природний газ на європейському хабі між 24.06.2021 і 16.06.0221. Вони є фактографічними та не містять узагальненої інформації щодо рівня цін товару на внутрішньому ринку України.
20.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» та відділом освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради було укладено додаткову угоду № 5, якою збільшено ціну природнього газу за одиницю товару до 14 713,37 грн за 1000 м.куб. з ПДВ та зменшено об'єм газу, який Постачальник зобов'язується поставити на протязі 2021 року до 146 591,78 м.куб. Тобто ціна природнього газу збільшилась на 17,8 відсотків, порівняно з ціною, визначеною в додатковій угоді №4 від 29.06.2021. 16.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» надіслано лист на адресу відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за №797-Сл-5408-0721, у якому зазначено, що у зв'язку з коливанням ціни на ринку природного газу України, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» має намір з 01.07.2021 підвищити ціну за 1 м.куб. природного газу пропорційно відсотку коливання ціни на ринку України. До зазначеного листа постачальник додав цінову довідку Львівської торгово-промислової палати №19-09/614 від 15.07.2021, яка містить інформацію щодо динаміки цін на природний газ у відсотковому відношенні на європейському хабі між 24.06.2021 та 12.07.2021. Вона є фактографічною та не містить узагальненої інформації щодо рівня цін товару на внутрішньому ринку України.
29.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» та відділом освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради було укладено додаткову угоду № 6, якою збільшено ціну природнього газу за одиницю товару до 16 183,24 грн за 1000 м.куб. з ПДВ та зменшено об'єм газу, який Постачальник зобов'язується поставити на протязі 2021 року до 136 090,08 м.куб. Тобто ціна природнього газу збільшилась на 21,6 відсотків, порівняно з ціною, визначеною в додатковій угоді №5 від 20.07.2021.
Внаслідок укладення додаткових угод № 2, 3, 4, 5 та 6 загалом ціна природнього газу збільшилась на 74,2 відсотків порівняно з максимально допустимою ціною, яка могла бути встановлена договором.
На виконання Договору постачання природного газу № 41АВ797-6829-21 від 11.05.2021 та укладених додаткових угод, як зазначено у актах передачі - приймання природного газу та платіжних дорученнях, постачальник поставив, а споживач отримав та відповідно оплатив наступний об'єм природного газу: - згідно рахунку-акту №61055785 від 11.05.2021 в кількості 90 830,663 куб.м. по ціні за 1 куб. м. - 7,616666666 грн. без ПДВ, на загальну суму без ПДВ 691 826,88 грн. та на загальну суму 830 192,26 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями від 19.05.2021 №983 на суму 140 308,08 грн., від 20.05.2021 №244 на суму 689 884,18 грн; - згідно акту приймання-передачі №ЗЛВ81037499 від 11.06.2021 в кількості 4 855,43 куб.м. по ціні за 1 куб. м. - 9,21449166 грн. без ПДВ, на загальну суму без ПДВ 44 740,32 грн. та на загальну суму 53688,38 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.06.2021 №1202 на суму 1 190,28 грн., від 15.06.2021 №343 на суму 20 025,48 грн.; від 17.06.2021 №1232 на суму 25 000 грн; від 22.06.2021 №1271 на суму 7 472,62 грн; - згідно акту приймання-передачі №ЗЛВ81044594 від 13.07.2021 в кількості 2 456,9 куб.м. по ціні за 1 куб. м. - 11,147508333 грн. без ПДВ, на загальну суму без ПДВ 27 388,31 грн. та на загальну суму 32 865,97 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.07.2021 №423 на суму 902,81 грн.; від 20.07.2021 №1472 на суму 31 963,16 грн.; - згідно акту приймання-передачі №ЗЛВ81051412 від 11.08.2021 в кількості 1 859,11 куб.м. по ціні за 1 куб. м. - 13,486033333 грн. без ПДВ, на
загальну суму без ПДВ 25 072,02 грн. та на загальну суму 30 086,42 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.08.2021 №470 на суму 1 128,62 грн; від 13.08.2021 №1623 на суму 28 967,80 грн.; - згідно акту приймання-передачі №ЗЛВ81057858 від 27.09.2021 в кількості 2 068,93 куб.м. по ціні за 1 куб. м. - 13, 48603333 грн. без ПДВ, на
загальну суму без ПДВ 27901,66 грн. та на загальну суму 33 481,99 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.09.2021 №545 на суму 1 073,27 грн., від 30.09.2021 №1939 на суму 32 408,72 грн.
Як вбачається із розрахунку відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за період з травня 2021 по вересень 2021 з урахуванням змін, внесених додатковими угодами №1, №2, №3, №4, №5, №6 до Договору постачання природного газу №41АВ797-6829-21 від 11.05.2021 проведено оплату за поставлений природний газ в об'ємі 102 071,033 куб.м. в сумі 986 609,45 гривень з урахуванням ПДВ. При виконанні умов зазначеного договору при закупівлі природного газу по ціні 9,14 грн. за 1 куб. м. та 10,05309 за 1 куб.м. (допустима максимальна вартість газу згідно додаткової угоди №1 від 26.05.2021) сплаті підлягало 939 223,66 грн., що свідчить про переплату споживачем 47 385,79 грн.
Щодо зустрічного позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” подало на розгляд Господарського суду Львівської області зустрічну позовну заяву від 25.10.2022 року за вх.№2909 до Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів про стягнення 46 723,43грн. заборгованості, з якої: 43379,92грн. - грошові кошти за недоотримання щодобового споживання планового обсягу природного газу; 1537,55грн. - штрафу за недотримання щомісячного споживання планового обсягу природного газу, 1805,96грн. - компенсації вартості послуги доступу до потужності. Також просить поновити строк для подання зустрічного позову.
У пункті 6.2.2. Розділу 6 «Відповідальність» договір постачання природного газу № 41АВ797-6829-21 від 11.05.2021 якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:
В = (Уф - Vn) х Ц,х К де:
Уф - обсяг фактично поставленого газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;
Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;
Ц - вартість газу за Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0.1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об'єкта Споживача, у результаті чого Постачальник не. здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах Споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) Щ розподілу/тпранспортушння природного газу Споживачу, або коли Споживач не обмежив (припинив): споживання газу на письмову вимогу Постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).
Пунктом 6.2.3. договору у випадку недотримання Споживачем щодобового споживання планового обсягу газу у місяці постачання, тобто у разі виникнення добового небалансу, Споживач зобов'язаний не рівніше 18 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі відповідного рахунку відшкодувати Постачальнику:
- у разі позитивного небалансу суму різниці між вартістю природного газу без урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності, визначеною за ціною згідно з пунктом 3.2. цього Договору та вартістю природного газу за маржинальною ціною продажу природного газу, зазначеною на сайті Оператора ГТС за посиланням: https://tsoua.com/kliveiitam/tarvfv/;
- у разі негативного небалансу - суму різниці між вартістю природного газу без урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності, визначеною за ціною згідно з пунктом 3.2. цього Договору та вартістю природного газу за маржинальною ціною придбання природного газу, зазначеною на сайті Оператора ГТС за посиланням: https://tsoua,com/kliventam/tarvfv/.
У разі відхилення в сторону збільшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання. Постачальник має право вимагати від Споживач сплати компенсації вартості послуги доступу до потужності у вигляді різниш між замовленим та спожитим обсягом, виходячи з подвійного розміру послуги доступу до потужності п.6.2.4. договру).
Пунктом 6.2.5. договору передбачено, що у разі відхилення в сторону зменшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з , підтвердженим обсягом споживання, Споживач сплачує компенсацію вартості послуги доступу до потужності, виходячи з вартості замовленого обсягу природного газу на відповідну добу, незалежно від того, чи було повністю спожито заявлений обсяг природного газу.
Норми права та мотиви суду
Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та не заперечено сторонами, позивачем, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою відвернення особливих економічних і соціальних наслідків.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є очевидне порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди у вигляді незаконних витрат місцевого бюджету що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі позивача.
При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, а також після подання прокурором позову, позивач не звертався до суду з позовом про повернення зайво сплачених сум за спірним договором.
Таким чином, дії відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради свідчать саме про пасивність його поведінки, який, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звернувся.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
За висновками КГС ВС, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами в частині визнання недійсними спірних додаткових угод та повернення коштів.
Щодо визнання недійсними додаткових угод, суд зазначає наступне.
Так, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Як встановлено судом у цій справі, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Положеннями статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Таким чином, Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону.
Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).
Судом встановлено, що станом на момент підписання договору договір постачання природного газу № 41АВ797-6829-21 від 11.05.2021 сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до обставин справи, необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни товару (природного газу) на європейському хабі, у зв'язку із збільшенням ціни ринку в Україні, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано інформаційні довідки Львівської торгово-промислової палати.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що надані відповідачем довідки не підтверджують коливання цін на природній газ до укладення додаткових угод до договору, оскільки такі довідки лише констатують рівень цін станом певні дати. Надані довідки не містять інформації саме щодо коливання ціни на товар. Довідка не містить інформації про коливання цін на ринку (не наведено розрахунок вартості газу станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення). Матеріали справи не містять доказів на підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни.
Таким чином, самі по собі дані, викладені у цінових довідках, не можуть підтверджувати наявність/відсутність коливання ціни станом на дату укладення спірних додаткових угод до договору.
Також слід зазначити, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.
Крім того, суд вважає, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.
Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Позивач, який мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 куб. м газу збільшилась, а обсяг поставки газу за Договором зменшився, в порушення ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» .
Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Відповідно до приписів частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 названого Кодексу встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Враховуючи відсутність документального підтвердження підвищення ціни на природній газ станом на дату укладення спірних додаткових угод до договору; встановивши факт укладення оспорюваних додаткових угод до договору на порушення приписів пункту 2 частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод №2, №3, №4, №5, №6 до договору постачання природного газу №41АВ797-6829-21 від 11.05.2021
Також слід зазначити про незначний проміжок між датою укладення договору на закупівлю та датою укладення додаткових угод до договору на закупівлю: договір про закупівлю укладений 11.05..2021, додаткова угода № 1 до нього - 26.05.21, №2 - 31.05.2021, №3 - 22.06.2021, №4 - 29.06.2021, № 5 - 20.07.2021, №6 - 29.07.2021.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Щодо стягнення зайво сплачених коштів.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669, 670 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Обов'язок повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу «Купівля-продаж».
Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка газу, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції укладеного Договору.
Відповідно до п.3.2 договору на постачання природного газу № 41АВ797-6829-21 від 11.05..2021 сторони визначили, що вартість 1 куб. м. газу складає 7 грн.48009067 без ПДВ.
Додатковою угодою №1 до договору на постачання природного газу № 41АВ797-6829-21 від 11.05..2021, яка не є предметом спору, сторони доповнили п.3.2. основного договору, де визначили ціну газу за 1 тис. куб.м. у розмірі 10 053,09 грн.
Матеріалами справи підтверджується поставку позивачу природного газу у встановленій кількості та їх оплату у повному обсязі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про визнання недійсними додаткових угод №2, №3, №4, №5, №6 до договору постачання природного газу №41АВ797-6829-21 від 11.05.2021 та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів у сумі 47 385,79грн.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Щодо зустрічного позову
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
Згідно зі ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України)
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не кається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Специфіка правового оформлення господарських відносин з приводу аспектів функціонування ринку природного газу, а також підстав виникнення та змісту господарських зобов'язань, які виникають на ринку природного газу, полягає у тому, що в окресленій сфері відносин застосовуються приписи спеціального законодавства, умови типових договорів. Відповідно сторони у договорі не можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати на власний розсуд відносини, щодо яких існують нормативна заборона такого відступу, а також умови, передбачені типовим договором.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2497 затверджено Типовий договір транспортування природного газу та встановлено обов'язок відповідних суб'єктів господарювання привести свої договірні відносини у відповідність із положеннями Типового договору.
Отже, основою правового регулювання відносин з транспортування природного газу є передусім положення Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГТС, у тому числі щодо питань ціноутворення, яким має відповідати також договірне регулювання.
Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” подало на розгляд Господарського суду Львівської області зустрічну позовну заяву від 25.10.2022 року за вх.№2909 до Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів про стягнення 46 723,43грн. заборгованості, з якої: 43379,92грн. - грошові кошти за недоотримання щодобового споживання планового обсягу природного газу; 1537,55грн. - штрафу за недотримання щомісячного споживання планового обсягу природного газу, 1805,96грн. - компенсації вартості послуги доступу до потужності. Також просить поновити строк для подання зустрічного позову.
У пункті 6.2.2. Розділу 6 «Відповідальність» договір постачання природного газу № 41АВ797-6829-21 від 11.05.2021 якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:
В = (Уф - Vn) х Ц,х К де:
Уф - обсяг фактично поставленого газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;
Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;
Ц - вартість газу за Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0.1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об'єкта Споживача, у результаті чого Постачальник не. здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах Споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) Щ розподілу/тпранспортушння природного газу Споживачу, або коли Споживач не обмежив (припинив)
: споживання газу на письмову вимогу Постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).
Пунктом 6.2.3. договору у випадку недотримання Споживачем щодобового споживання планового обсягу газу у місяці постачання, тобто у разі виникнення добового небалансу, Споживач зобов'язаний не рівніше 18 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі відповідного рахунку відшкодувати Постачальнику:
- у разі позитивного небалансу суму різниці між вартістю природного газу без урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності, визначеною за ціною згідно з пунктом 3.2. цього Договору та вартістю природного газу за маржинальною ціною продажу природного газу, зазначеною на сайті Оператора ГТС за посиланням: https://tsoua.com/kliveiitam/tarvfv/;
- у разі негативного небалансу - суму різниці між вартістю природного газу без урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності, визначеною за ціною згідно з пунктом 3.2. цього Договору та вартістю природного газу за маржинальною ціною придбання природного газу, зазначеною на сайті Оператора ГТС за посиланням: https://tsoua,com/kliventam/tarvfv/.
У разі відхилення в сторону збільшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання. Постачальник має право вимагати від Споживач сплати компенсації вартості послуги доступу до потужності у вигляді різниш між замовленим та спожитим обсягом, виходячи з подвійного розміру послуги доступу до потужності п.6.2.4. договру).
Пунктом 6.2.5. договору передбачено, що у разі відхилення в сторону зменшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з , підтвердженим обсягом споживання, Споживач сплачує компенсацію вартості послуги доступу до потужності, виходячи з вартості замовленого обсягу природного газу на відповідну добу, незалежно від того, чи було повністю спожито заявлений обсяг природного газу.
Розділ XIV Кодексу ГТС регулює питання комерційного балансування. При цьому порядок визначення плати за добові небаланси за договором транспортування природного газу регулюється главою 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.
Пунктом 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС унормовано, що у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС «плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу».
За пунктом 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином:
- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;
- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Отже, добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки).
У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, а сторони не оспорюють, що у січні 2020 року у позивача виник позитивний добовий небаланс.
Пункт 7 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС установлює, що для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.
Пункт 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачає, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (для позитивного небалансу, тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (для негативного небалансу, тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).
Пункт 10 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС установлює, що з метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.
Якщо така торгова платформа не погоджена, визначення маржинальної ціни здійснюється відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС:
- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (для позитивного небалансу);
- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (для негативного небалансу).
З огляду на положення пункту 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС величина коригування становить 10 %.
Отже, розділ ХІV Кодексу ГТС детально регулює порядок визначення маржинальної ціни продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним або негативним.
Положення Кодексу ГТС як підзаконного нормативного акта мають відповідати нормам Закону України «Про ринок природного газу» і тлумачитися в його контексті. Відповідно, визначені Кодексом ГТС правила розрахунку маржинальної ціни для цілей визначення плати за небаланси мають відповідати засадам розрахунку плати за небаланси замовників, визначеним законом.
Згідно із частиною другою статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» «розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування».
Системний аналіз приписів пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС разом із приписами частини другої статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» приводить до висновку, що маржинальна ціна придбання / продажу і відповідний розмір плати за небаланси напряму залежать від фактичної вартості придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, оскільки саме ця вартість (реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, як зазначено у вказаному Законі) є базою для їх розрахунку. Іншої бази для розрахунку маржинальної ціни та відповідної плати за небаланси законодавство не встановлює.
Таким чином, у разі застосування пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, основою для розрахунку маржинальної ціни продажу / придбання у всіх випадках є вартість природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи.
Частина третя статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» визначає, що оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
Положення статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» узгоджуються з приписами пункту 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, за яким оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.
Частина третя статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» і пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у своїй сукупності зобов'язують оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників саме попередню вартість природного газу в обсязі добового небалансу. Використання законодавцем у вказаній нормі терміну «попередня вартість» вказує на подальше визначення оператором ГТС остаточної вартості та їх можливу відмінність між собою, тобто передбачає можливість зміни маржинальної ціни та приведення її у відповідність із «обґрунтованими та реальними витратами» оператора газотранспортної системи на закупівлю природного газу, необхідного для вчинення балансуючих дій.
Остаточна плата за добовий небаланс розраховується так:
- відповідно до пункту 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС «на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць»;- згідно з пунктом 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
У п.105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/11273/20 зазначено, що системний аналіз статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС дає підстави для таких висновків: - оператор газотранспортної системи доводить до відома замовника інформацію про його попередній добовий небаланс та вартість природного газу в обсязі добового небалансу (пункт 3 Глави 6 Кодексу ГТС); - добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки). У випадку позитивного небалансу вважається, що замовник продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і має право на отримання грошових коштів від оператора. У випадку негативного небалансу вважається, що замовник придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункти 6, 11 глави 6 Кодексу ГТС); - вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного/ проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 Кодексу ГТС).
Позивачем за зустрічним позовом надано докази в обгрунтування позовних вимог в частині стягнення штрафу за перевищення підтверджених обсягів природного газу за договором, в частині стягнення коштів за недотримання споживачем цілодобового споживання планових обсягів природного газу за договором, в частині компенсації вартості послуги доступу до потужності за договором. Подані розрахунки сум на підставі актів приймання-передачі природного газу за договором на постачання природного газу № 41АВ797-6829-21 від 11.05..2021 за ціною, встановленою Додатковою угодою №1 до договору на постачання природного газу № 41АВ797-6829-21 від 11.05..2021, яка не є предметом спору, у розмірі.за 1 тис. куб.м. 10 053,09 грн. З метою проведення належних розрахунків, ТОВ «Львівгаз Збут» подало роздруківку з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00158XIY00T у період з 01.04.21 по 31.08.21, отриманої від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Відповідач за зустрічним позовом просить суд застосувати строки позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій. Суд ці доводи відхиляє, та приймає аргументи позива за зустрічним позовом, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Відповідно до п.7 Прикінцевих положень ГК України Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Судом також встановлено, що відповідачу за зустрічним позовом на порушення п.6.2.3. Договору надсилалася вимога №797-Сл-6618-1022 від 20.10.2022 з рахунком на оплату у розмірі 46 723,43грн.(докази відправлення 20.10.22 в матеріалах справи цінного листа з описом).
Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про задоволення зустрічного позову та стягнення з позивача 43 379,92 грн. грошових коштів за недотримання цілодобового споживання планового обсягу природного газу; 1 537,55 грн. штрафу за недотримання щомісячного споживання планового обсягу природного газу; 1 805,96 грн. компенсації вартості послуги доступу до потужностей, що загально складає 46 723,43 грн.
За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову.
Судовий збір
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке. Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” на користь Львівської обласної прокуратури 11 908, 80 грн. судового збору. Стягнути з Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” 2 481,00грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд
1. Первісний позов задоволити.
2. Визнати недійсними додаткові угоди №2, №3, №4, №5, №6 до договору постачання природного газу №41АВ797-6829-21 від 11.05.2021.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 111А, код ЄДРПОУ 39594527) на користь Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, вул. Виговського, 34, код ЄДРПОУ 41321682) 47 385,79 грн. безпідставно сплачених бюджетних коштів.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 111А, код ЄДРПОУ 39594527) на користь Львівської обласної прокуратури ( 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) 11 908, 80 грн. судового збору.
5. Зустрічний позов задоволити.
6. Стягнути з Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, вул. Виговського, 34, код ЄДРПОУ 41321682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 111А, код ЄДРПОУ 39594527) 46 723, 43 грн. грошових коштів.
7. Стягнути з Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, вул. Виговського, 34, код ЄДРПОУ 41321682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 111А, код ЄДРПОУ 39594527) 2 481,00грн судового збору.
8. Провести зустрічне зарахування та стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 111А, код ЄДРПОУ 39594527) на користь Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, вул. Виговського, 34, код ЄДРПОУ 41321682) різницю грошових сум у розмірі 662,36грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua
Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2023 року.
Суддя Коссак С.М.