вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" серпня 2023 р. Справа № 911/2366/23
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенко П.В., перевіривши матеріали позовної заяви Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь святої Параскеви П'ятниці Переяславсько-Вишневської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Ходосівка Обухівського району Київської області"
до ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити дії
встановив:
02.08.2023 через підсистему "Електронний суд" Релігійна організація "Релігійна громада парафія на честь святої Параскеви П'ятниці Переяславсько-Вишневської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Ходосівка Обухівського району Київської області" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про:
- зобов'язання передати належне релігійній громаді майно, а саме: печатку Релігійної громади Парафії на честь святої Параскеви П'ятниці Київської Єпархії Української православної церкви с. Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області; статут в редакції 1991 року; статут в редакції 2013 року; статут в редакції 2014 року; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; акт від 31.01.1993 року; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; парафіяльну книгу; протоколи зборів Парафіяльної ради та Парафіяльних (загальних) зборів; богослужбовий журнал та парафіяльний архів; церковну переписку; документи з фінансово-господарської діяльності; документи з відділу кадрів; договори та первинні документи; податкову та статистичну звітність; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ№151500 від 07.09.2011 року; рішення № 4 сесії 6 скликання від 21.02.2011 року, видавник Ходосівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області;
- зобов'язання передати належне релігійній громаді майно, а саме: будівлі храму та недільної школи за адресою Київська область, Обухівській район, село Ходосівка, вулиця Соборна, будинок 27-А , включаючи внутрішнє майно: престол 1 шт.; аналойчики 2 шт.; ослони 2 шт.; підсвічники 2 шт.; чаша 1 шт.; кадильниця 1 шт.; хрест срібний 1 шт.; хрест настільний 2 шт.; дарохранительниця 1 шт.; дароносіца 1 шт.; ящик хрестильний 1 шт.; миска хрестильна 1 шт.; лампада 1 шт.; хрест проводнік 1 шт.; корогви 2 шт.; плащаниця 1 шт.; ризи жовтні 1 шт.; мінея за січень 2 шт.; мінея за лютий 1 шт.; мінея за березень 2 шт.; мінея за квітень 2 шт.; мінея за травень 3 шт.; мінея за червень 2 шт.; мінея за липень 3 шт.; мінея за вересень 1 шт.; мінея за жовтень 1 шт.; мінея за листопад 2 шт.; мінея за грудень 2 шт.; служба великого поста 2 шт.; апостол 1 шт.; канонік 1 шт.; псалтир 1 шт.; требник 3 шт.; служебник 1 шт.; Євангелія 1 шт.; ікони різні 19 шт.; полотенця 68 шт.; покривала-скатерті 42 шт.; платки різні 14 шт.; технічний паспорт б/н інвентаризаційної справи 1107/08/18 від 31.08.2018 року; довідка 287 від 13.06.208 року Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; витяг з ДРРПННМ номер 131944989 від 24.07.2018 року, виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Семчук М.А.
В обґрунтування означеного позову, позивач зауважив, що указом Митрополита Переяславського і Вишневського Олександра № 175 від 07.09.2022 настоятелем Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь святої Параскеви П'ятниці Переяславсько-Вишневської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Ходосівка Обухівського району Київської області" призначено ієромонаха Вікентія (Козака Ігоря Петровича).
Поряд з тим, указом Митрополита Переяславського і Вишневського Олександра № 206 від 03.10.2022 ОСОБА_1 було звільнено з посади настоятеля та керівника Релігійної громади на честь святої Параскеви П'ятниці Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Ходосівка Обухівського району Київської області.
З огляду викладеного, позивач, вважаючи себе володільцем означеного майна, зазначає, що відповідач самовільно заволодів таким майном, а тому посилаючись, зокрема, на ст. 387, 1212 Цивільного кодексу України, просить суд зобов'язати ОСОБА_1 повернути означене майно релігійній громаді.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до пп. 3, 4, 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Однак позовна заява Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь святої Параскеви П'ятниці Переяславсько-Вишневської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Ходосівка Обухівського району Київської області" не містить відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідають заявлені позовні вимоги у відповідно викладеній в прохальній частині редакції, зокрема щодо зобов'язання відповідача передати не ідентифіковані ані за датою, ані за номером документи, не ідентифіковані речі та предмети.
В розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на те, що:
- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі;
- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;
- для зобов'язання повернути майно має бути: встановлено та ідентифіковано чіткі об'єкти спірного майна; підтверджено існування в натурі цих об'єктів, як предметів матеріального світу, на момент подачі позову; підтверджено, що відповідач саме на момент подачі позову та прийняття рішення фактично тримає його у себе, внаслідок чого власник чи титульний володілець не має можливості здійснювати фактичне володіння над річчю;
- чітка ідентифікація позивачем заявлених ним вимог та надання чіткого пояснення щодо того, який спосіб захисту прав ним обрано сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції.
Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ч. 2 ст. ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Однак, в порушення вказаних приписів процесуального законодавства, позивачем не зазначено доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин здійснення ОСОБА_1 перешкод у користуванні позивачем вказаним майном.
Водночас позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, як-то актів не допуску та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
В розрізі вказаного судом враховано, що:
- згідно приписів ст. 14, 74, 164 ГПК України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;
- приписи ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов'язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1, 2 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Приписами ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2023 року в розмірі 2684,00 гривень.
З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставок судового збору, за подання у 2023 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 684,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 939 400,00 грн; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 684,00 гривень.
В розрізі викладеного, позивач зазначив, що вимога про зобов'язання повернути документи є вимогою немайнового характеру, оскільки таке майно не має номінальної вартості, а вимога про зобов'язання повернути будівлі храму та школи є вимогою майнового характеру.
Відповідно до змісту заявленого позову заступником позивачем розраховано судовий збір, виходячи з ціни позову, яка визначена сумою вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру, з урахуванням вказаної позивачем грошової оцінки вартості спірних будівель - 1 039 502, 24 грн.
Поряд з тим, як слідує зі змісту позову позивач також просить суд зобов'язати відповідача повернути, зокрема: престол 1 шт.; аналойчики 2 шт.; ослони 2 шт.; підсвічники 2 шт.; чаша 1 шт.; кадильниця 1 шт.; хрест срібний 1 шт.; хрест настільний 2 шт.; дарохранительниця 1 шт.; дароносіца 1 шт.; ящик хрестильний 1 шт.; миска хрестильна 1 шт.; лампада 1 шт.; хрест проводнік 1 шт.; корогви 2 шт.; плащаниця 1 шт.; ризи жовтні 1 шт.; мінея за січень 2 шт.; мінея за лютий 1 шт.; мінея за березень 2 шт.; мінея за квітень 2 шт.; мінея за травень 3 шт.; мінея за червень 2 шт.; мінея за липень 3 шт.; мінея за вересень 1 шт.; мінея за жовтень 1 шт.; мінея за листопад 2 шт.; мінея за грудень 2 шт.; служба великого поста 2 шт.; апостол 1 шт.; канонік 1 шт.; псалтир 1 шт.; требник 3 шт.; служебник 1 шт.; Євангелія 1 шт.; ікони різні 19 шт.; полотенця 68 шт.; покривала-скатерті 42 шт.; платки різні 14 шт.
Водночас вартості вказаного майна позивачем не вказано, а також не надано жодних документів, з яких можливо було б встановити дійсну вартість такого майна.
Приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За результатом перевірки стану оплати судового збору за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено відсутність відомостей щодо підтвердження зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України за доданою позивачем квитанцією № 32528798800007446979 від 01.08.2023 на суму 14 621,33 грн.
В розрізі вказаного, суд вважає за необхідне зазначити, що:
- судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (зокрема в зв'язку з вимогами, заснованими на положеннях ст. 387 чи 1212 ЦК України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру;
- від конкретизації позивачем заявлених ним позовних вимог в частині обраного способу захисту (зобов'язально-правового засобу захисту порушеного права або речово-правового засобу захисту порушеного права), а також від зазначення у позові його ціни залежить можливість визначення правильної суми необхідного до сплати судового збору;
- реалізація особою права на подання, зокрема, позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;
- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду.
Згідно приписів ч. 1 ст. 164, ст. 172 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з пунктами 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Пунктом 73 вказаних Правил встановлено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.
За змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Тобто, належними доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу відповідача.
Так, до позовної заяви долучено опис вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку, на якому вказана дата « 31.07.23», поряд з тим накладна № 0504593407924 на поштове відправлення видана 01.08.2023 о 17:43, фіскальний чек про сплату поштових послуг сформований 01.08.2023 о 17:43.
З огляду викладеного, суд дійшов висновку, про відсутність доказів направлення позивачем саме 31.07.2023 на адресу відповідача позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, як наслідок позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь святої Параскеви П'ятниці Переяславсько-Вишневської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Ходосівка Обухівського району Київської області" без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
В розрізі зазначеного вище суд звертає увагу позивача на те, що:
- позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази або вказує на такі докази та зазначає про неможливість їх подання;
- приписи ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов'язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання;
- саме лише небажання позивача або його суб'єктивні міркування про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин не є підставою від звільнення позивача від обов'язку виконати покладені на нього процесуальні обов'язки передбачені наведеними вище приписами ГПК України;
- доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, відтак кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу;
- усунення недоліків позовної заяви спрямовано як на виключення неточностей заявлених вимог та можливості подвійного тлумачення волі заявника, так і на виключення необхідності у додатковій затраті часу на вчинення відповідних дій під час розгляду справи, у тому числі на стадії підготовчого провадження, відтак ухилення позивача від вчинення дій по усуненню усіх виявлених недоліків позовної заяви перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та ускладнить вирішення спору і розгляд справи загалом;
- відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватися судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
- обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів;
- усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Крім того, суд звертає увагу, що офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Поряд з цим відповідно до рішення Ради Суддів України від 05.08.2022, з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів, рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі:
- вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі;
- здійснювати виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (зокрема й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання).
Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Поряд з тим пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Суд пропонує учасникам справи подавати письмові пояснення та всі наявні документи на підтвердження їх правової позиції з метою розгляду справи в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв'язку.
Керуючись ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь святої Параскеви П'ятниці Переяславсько-Вишневської єпархії Української православної церкви (православної церкви України) села Ходосівка Обухівського району Київської області" без руху.
2. Усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали через подання до суду:
- письмових пояснень із зазначенням:
1) відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідають заявлені позовні вимоги у відповідно викладеній в прохальній частині редакції, зокрема щодо зобов'язання відповідача передати не ідентифіковані ані за датою, ані за номером документи, не ідентифіковані речі та предмети;
2) відомостей щодо того, яке саме право (корпоративні права, право власності, інше речове право) чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено в розрізі заявлених вимог, тобто на захист яких прав чи інтересу позивача спрямовано відповідно поданий позов;
3) ціни позову та/або вартості майна, яке позивач просить зобов'язати відповідача передати;
- пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставини не допуску (перешкоджання) відповідачем до означеного майна або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;
- доказів зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за доданою до позовної заяви квитанцією № 32528798800007446979 від 01.08.2023 на суму 14 621, 33 грн;
- доказів надіслання відповідачу копії поданої до суду позовної заяви від 01.08.2023.
3. Рекомендувати учасникам справи, які відповідно до вимог частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку або мають можливість зробити це в добровільному порядку, використовувати функціонал системи "Електронний суд" для надсилання в електронному вигляді процесуальних чи інших документів до суду, а також отримання інформації про стан і результати їх розгляду.
4. Повідомити учасників справи про можливість:
- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв'язку;
- отримати інформацію щодо справи, що розглядається за вебадресою ko.arbitr.gov.ua/sud5012/ на офіційному вебпорталі Судової влади України в Інтернет.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя П.В.Горбасенко