ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2023Справа № 910/7822/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Штилик Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод підйомно-транспортного устаткування «Віра-Сервіс Інтермаш» (пр. Степана Бандери, 23, м. Київ, 04076; ідентифікаційний код 38216314)
про стягнення 147 131,07 грн,
Представник сторін: не викликались
1. Стислий виклад позиції Позивача.
До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа - підприємець Штилик Олександр Миколайович (далі за текстом - ФОП Штилик О.М., Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод підйомно-транспортного устаткування «Віра-Сервіс Інтермаш» (далі за текстом - ТОВ «ЗПТУ «Віра-Сервіс Інтермаш», Відповідач) про стягнення 3 % річних - 17 410 грн та інфляційних втрат - 129 721,07 грн, нарахованих на суму основного боргу - 426 195 грн, стягнутого з Відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/3091/23.
Так, Позивачем здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на існуючу суму заборгованості за період з 31.12.2021 - 12.05.2023 у вказаних вище розмірах.
Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 5 250 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Стислий виклад позиції Відповідача.
Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення вимог, оскільки Позивач посилається на встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/3091/23 обставини, яке не набрало законної сили, оскільки оскаржено до суду апеляційної інстанції.
Відповідач зазначає, що між сторонами досягнута домовленість про зменшення ціни виконаних робіт за договором підряду № 17/05 від 17.05.2021 на суму 426 195 грн, однак такі домовленості не вдалося оформити письмово у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України.
Відтак, Відповідач стверджує, що він не має заборгованості перед Позивачем в розмірі 426 195 грн, на яку Позивачем здійснення нарахування, суми яких є предметом спору у даній справі.
Окрім того, згідно доводів Відповідача, він не повинен нести відповідальність за порушення зобов'язання в частині нарахування 3 % річних та інфляційних втрат в силу існування обставин непереборної сили - запровадження на території України воєнного стану.
Відповідачем також заперечуються заявлені до стягнення витрати Позивача на професійну правничу допомогу, оскільки адвокатом Позивача вже надавалась аналогічна правова допомога в межах розгляду справи № 910/3091/23.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 позовну заяву залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення копії позовної заяви з додатками (фіскальний чек та опис вкладення) на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача.
29.05.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
22.06.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Як вбачається з матеріалів справи, за неналежне виконання умов договору підряду № 17/05 від 17.05.2021 (далі за текстом - Договір), а саме з огляду на існування у Відповідача заборгованості в розмірі 426 195 грн за виконані Позивачем роботи здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
Так, Позивач зазначає, що залишок суми за Договором в розмірі 426 195 грн Відповідач повинен був сплатити у строк до 31.12.2021.
При обґрунтуванні існування у Відповідача заборгованості в розмірі 426 195 грн за Договором та виникнення у останнього зобов'язання з її оплати, Позивач посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/3091/23.
Враховуючи заперечення Відповідача, судом встановлено, що згідно відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/3091/23, яким задоволено позов ФОП Штилик О.М. до ТОВ «ЗПТУ «Віра-Сервіс Інтермаш» про стягнення 426 195 грн заборгованості, залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у зв'язку з чим рішення суду набрало законної сили 26.07.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/3091/23 встановлено наступне:
- ФОП Штилик О.М. виконав умови Договору, а ТОВ «ЗПТУ «Віра-Сервіс Інтермаш» прийняв роботи за Договором на загальну суму 2 998 085,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі конструкторської документації від 24.06.2021 № б/н та актом здачі-приймання робіт від 25.06.2021 № 1, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток;
- прийняті роботи за Договором ТОВ «ЗПТУ «Віра-Сервіс Інтермаш» оплачені частково в сумі 2 571 890,00 грн., що призвело до утворення у вказаного товариства заборгованості в розмірі 426 195 грн, при тому, що кінцевий розрахунок згідно пункту 3.2. Договору встановлено - до 31.12.2021;
- наявність заборгованості у ТОВ «ЗПТУ «Віра-Сервіс Інтермаш» перед ФОП Штилик О.М. належним чином доведена, документально підтверджена та товариством не спростована, відтак, позовна вимога про стягнення з ТОВ «ЗПТУ «Віра-Сервіс Інтермаш» заборгованості є обґрунтованою та такою, що задоволена судом в сумі 426 195 грн.
Суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем на користь Позивача заборгованості і розмірі 426 195 грн, а заперечення Відповідача ґрунтуються на тому, що вказане вище рішення суду першої інстанції у справі № 910/3091/23 не набрало законної сили, між сторонами досягнуто усних домовленостей щодо зменшення ціни Договору в частині 426 195 грн, а не виконання Відповідачем умов Договору зумовлено форс-мажорними обставинами.
При суд вказує, що на підтвердження вказаних вище аргументів Відповідачем не надано відповідних доказів, окрім копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у справі №910/3091/23 про відкриття апеляційного провадження.
На підтвердження факту понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано наступні докази:
- договір № АОП 23-02/23 від 23.02.2023 про надання правової допомоги, пунктом 4.1. якого закріплено, що сума гонорару становить 5 000 грн, а згідно пункту 4.1.1. надання послуг оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4089 від 08.01.2019;
- ордер серії АЕ № 1102365 від 15.05.2023;
- Акт приймання-передачі наданих послуг від 12.05.2023 на суму 5 250 грн, підписаний представниками сторін;
- платіжна інструкція № 20 від 15.05.2023 на суму 5 250 грн.
Відповідач, заперечуючи щодо заявленої до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу стверджує, що такі витрати в розмірі 5000 грн за договором про надання правової допомоги № АОП 23-02/23 від 23.02.2023 за актом від 24.02.2023 № б/н вже стягувалися з Відповідача в межах розгляду справи № 910/3091/23, що відповідно свідчить, що адвокати двічі вивчали матеріали справи та консультували Позивача з питань подачі позову, а відтак у випадку задоволення таких витрат відбудеться повторне стягнення останніх.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором підряду.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на зазначені вище норми та встановлені судом обставини, суд вказує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/3091/23, яке набрало законної сили 26.07.2023, встановлено факт неналежного виконання Відповідачем умов Договору в частині виконання грошового зобов'язання - сплати на користь Позивача коштів 426 195 грн у строк до 31.12.2021.
Відтак, суд вказує, що обставини встановлені судом в межах розгляду справи № 910/3091/23 є преюдиціальними для даного складу суду, а заперечення Відповідача в цій частині є такими, що спростовані та не беруться судом до уваги при вирішенні спору по суті.
Також суд вказує, що доводи Відповідача щодо досягнення між сторонами усних домовленостей щодо зміни ціни Договору не підтверджені доказами та не входять до предмету доказування в межах даної справи, при тому що наразі вже існує рішення суду зі спірних правовідносин.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Доводи Відповідача щодо існування форс-мажорних обставин є безпідставними та не підтверджені належними та допустими доказами, оскільки зобов'язання у Відповідача з оплати суми в розмірі 426 195 грн виникло до введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану на території України, а посилання Відповідача виключно на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.7-7.1. є недостатнім, оскільки Відповідачем не доведено, що такі форс-мажорні обставини (на які сторона посилається) дійсно унеможливили здійснити перерахування коштів за Договором, як станом на 31.12.2021 та і станом на дату подання позову.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що правомірним здійснювати такі нарахування буде починаючи з 01.01.2022, оскільки згідно пункту 3.2. Договору Відповідач мав право здійснити розрахунок до 31.12.2021 включно, у зв'язку з чим стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають інфляційні втрати - 129 721, 07 грн та 3 % річних - 17 409, 77 грн.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 250 грн суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як встановлено судом вище, розмір гонорару адвоката є фіксованим згідно пункту 4.1. Договору та відповідно становить 5 000 грн, в той час як актом від 12.05.2023 Позивачем та адвокатом вартість наданих послуг оцінено в 5 250 грн.
Суд частково погоджується із запереченнями Відповідача стосовно того, що адвокатами АО «Перман» за договором №АОП 23-02/2023 про надання правової допомоги від 23.02.2023 в межах справи № 910/3091/23 та № 910/7822/23 фактично вивчалась одна й та сама доказова база щодо неналежного виконання Відповідачем умов Договору.
При цьому, Відповідачем не доведено, що такі послуги надавалися одним і тим самим адвокатом АО «Перман».
Так, враховуючи фактичне складання адвокатом позову у справі № 910/7822/23 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, фактичне понесення Позивачем таким витрат (двічі), а також з огляду на фіксований розмір гонорару та часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що відшкодуванню Відповідачем підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 999, 99 грн.
При цьому суд вказує, що на його власне переконання, присуджені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є повністю співмірними із заявленим позовом, вчиненими адвокатом діями та фактично зумовлені не належним виконанням Відповідачем умов Договору та рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/3091/23.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Підсумовуючи викладене вище, з огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що здійснені Позивачем нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання умов Договору є правомірними, а відтак позовом підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати у вигляді витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розмірам задоволених вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Фізичної особи - підприємця Штилик Олександр Миколайович - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод підйомно-транспортного устаткування «Віра-Сервіс Інтермаш» (пр. Степана Бандери, 23, м. Київ, 04076; ідентифікаційний код 38216314) на користь Фізичної особи - підприємця Штилик Олександр Миколайович ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 3 % річних - 17 409 (сімнадцять тисяч чотириста дев'ять) грн 77 коп, інфляційні втрати - 129 721 (сто двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять одна) грн 07 коп, витрати на професійну правничу допомогу - 4 999 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 99 коп та судовий збір - 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 99 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. У задоволенні іншої частини судових витрат Фізичної особи - підприємця Штилик Олександр Миколайович - відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 07.08.2023
Суддя Антон ПУКАС