ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.08.2023Справа № 910/6366/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Токарчука Віктора Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 18А; ідентифікаційний код 41530051)
про стягнення 444 702, 60 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець Токарчук Віктор Сергійович з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" про стягнення заборгованості з розмірі 444 702, 60 грн, яка утворилась у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 26/11/21 від 26.11.2021 в частинні здійснення оплати за переданий позивачем товар.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання договірних зобов'язань ним було передано, а відповідачем було прийнято у власність щебеневу продукцію, загальна вартість якої становить 444 702, 60 грн. згідно видатковими накладними № 2941 від 27.11.2021 на суму 379 623, 60 грн., № 2942 від 28.11.2021 на суму 65 079, 00 грн.
В той час, на неодноразові звернення позивача до відповідача щодо здійснення оплати за отриманий товар 444 702, 60 грн, оплату товару відповідачем так і не було проведено.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Токарчука Віктора Сергійовича залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: попереднього (орієнтовний) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; докази направлення цієї заяви відповідачу; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, або відомості, що такі заходи не вчинялися.
15.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Токарчука Віктора Сергійовича про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї доказами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд вказує, що ухвала суду від 17.05.2023 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105494413180, однак, конверт повернувся на адресу суду 01.06.2023 неврученим із зазначенням причин "не знаходиться".
Приписами ст. 10 України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у справі № 910/6366/23 встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
26.11.2021 між Фізичною особою-підприємцем Токарчуком Віктором Сергійовичем (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 26/11/21 за умовами якого постачальник зобов'язується продати та передати у власність в погоджені строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених у п. 3, викладених у даному договорі, щебеневу продукцію в асортименті (далі - товар), найменування, кількість, ціна якої встановлюються сторонами за взаємною згодою на основі заявки покупця (заявка може подаватися як в письмовій, так і в усній формі) й зазначається в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, які оформляються при продажі кожної окремої партії товару.
За умовами п. 2.2. договору, товар вважається переданий продавцем і прийнятий покупцем по якості та по кількості відповідно до підписаних обома сторонами накладних документів на товар.
Відповідно до п. 3.3. договору покупець зобов'язується здійснити оплату вартості товару, відображеному в рахунках на товар протягом 1 (одного) календарного місяця від моменту отримання товару. Платіжні документи за цим договором оформляються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів.
На виконання договірних зобов'язань позивачем було передано, а відповідачем було прийнято у власність щебеневу продукцію, загальна вартість якої становить 444 702, 60 грн.
Факт передачі щебеневої продукції підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 2941 від 27.11.2021 на суму 379 623, 60 грн., № 2942 від 28.11.2021 на суму 65 079, 00 грн.
Відпуск товару відповідачу було здійснено 27.11.2021 та 28.11.2021 за адресою:
1) 27.11.2021 - згідно видаткової накладної № 2941 від 27.11.2021 за адресою Волинська обл., Луцький р-н, с.Рованці, вул. Промислова. 3. Цс виробнича територія ФОП Токарчук B.C., яку він орендує в ПрАТ "Гнідавський цукровий завод";
2) 28.11.2021 - згідно видаткової накладної № 2942 від 28.11.2021 за адресою Рівненська область, Володимирецький район, с.Полиці, вул. Ковельська, 4. Це виробнича територія Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" (ЄДРПОУ 31691895), з яким ФОП Токарчук Віктор Сергійович має укладений договір зберігання щебеневої продукції, що дозволяє ФОП Токарчуку Віктору Сергійовичу здійснювати відпуск щебеневої продукції своїм контрагентам із площадки ДП "Регіон-Інвесг".
Видаткова накладна № 2941 датована 27.11.2021, видаткова накладна № 2942 датована 28.11.2021, то з врахуванням 1 (одного) календарного місяця, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату товару по першій накладній до 27.10.2021, по другій - 28.11.2021.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою здійснити оплату отриманого товару, зокрема, 08.11.2022 ФОП Токарчук B.C. направив ТОВ "Авест Буд" лист-нагадування (за вих. № 181 від 08.11.2022) про сплату заборгованості, в якому пропонувалось розглянути варіанти оплати частинами або інші варіанти вирішення ситуації із наявною заборгованістю. Однак, ТОВ "Авест Буд" не відреагувало на даний лист-нагадування.
26.12.2022 ФОП Токарчук B.C. направив ТОВ "Авест Буд" претензію про сплату боргу (вих. № 203 від 23.12.2022) на адресу знаходження офісу відповідача (адресу, яку неодноразово вказували представники ТОВ "Авест Буд" та групи пов'язаних з ТОВ "Авест Буд" юридичних осіб, з якими працював ФОП Токарчук B.C., для обміну кореспонденцією).
10.01.2023 після чергового спілкування з керівниками підрозділів, претензію продубльовано на електронну адресу: snab2@danko.in. (в матеріалах справи наявна скрін екрану на підтвердження повторного направлення претензії 10.01.2023 на електронну адресу відповідача). Втім, відповіді на претензію отримано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 26/11/21 від 26.11.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором купівлі-продажу з елементами поставки.
Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як про це вказувалося вище та що у свою чергу встановлено судом, продавцем було поставлено покупцю товар, а саме, щебеневу продукцію, загальна вартість якої становить 444 702, 60 грн, згідно видаткових накладних № 2941 від 27.11.2021 на суму 379 623, 60 грн., № 2942 від 28.11.2021 на суму 65 079, 00 грн.
Означеного факту відповідачем не спростовується та не заперечується.
Судом встановлено, що видаткові накладні № 2941 від 27.11.2021 та № 2942 від 28.11.2021 підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток товариств без будь яких зауважень до кількості, якості та ціни товару, що тим самим підтверджує факт поставки позивачем товару та відповідно його прийняття відповідачем.
Оскільки, видаткова накладна № 2941 датована 27.11.2021, видаткова накладна № 2942 датована 28.11.2021, то з врахуванням 1 (одного) календарного місяця, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату товару по першій накладній до 27.10.2021, по другій - 28.11.2021.
Водночас, суд вказує, що оплату товару відповідачем у передбачений в п. 3.3. договору місячний строк здійснено не було.
Крім того, докази здійснення такої оплати відсутні як й станом на час звернення позивача з даним позовом, так й станом на час розгляду даної справи.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати поставленого товару та відповідно не надав суду доказів здійснення такої оплати, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 26/11/21 від 26.11.2021 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення оплати поставленого позивачем товару, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позов Фізичної особи-підприємця Токарчука Віктора Сергійовича підлягає задоволенню та відповідно стягненню з відповідача на користь позивача належить заборгованість в сумі 444 702, 60 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Фізичної особи-підприємця Токарчука Віктора Сергійовича - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест Буд" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 18А; ідентифікаційний код 41530051) на користь Фізичної особи-підприємця Токарчука Віктора Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 444 702 (чотириста сорок чотири тисячі сімсот два) грн 60 коп. та судовий збір в сумі 6 670 (шість тисяч шістсот сімдесят) грн 54 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 01.08.2023 (після виходу з відпустки).
Суддя Дмитро БАРАНОВ