ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.03.2023Справа № 910/6009/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Генерала Наумова»
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішина Олександра Миколаївна
про визнання незаконним рішення правління, скасування реєстраційної дії та поновлення на посаді,
Представники:
від позивача Счастлівцева А.Л.
від відповідача Машков К.Є.
від третьої особи не прибули
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) «Генерала Наумова» про:
- визнання незаконним рішення правління ОСББ «Генерала Наумова» щодо припинення повноважень та відкликання з посади голови правління ОСОБА_1 , оформленого протоколом № 16/06/2022 від 16.06.2022;
- скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 21.06.2022 № 100072107000303132, вчиненої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мішиною О.М.;
- поновлення на посаді голови правління ОСББ «Генерала Наумова» ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.
ОСОБА_1 був головою правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Генерала Наумова» з 22.11.2014.
16 червня 2022 року члени правління ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ініціювали проведення засідання правління ОСББ «Генерала Наумова», на якому прийняли рішення про припинення повноважень голови правління ОСОБА_1 та призначили на посаду нового голову правління ОСОБА_3 (протокол засідання правління ОСББ «Генерала Наумова» №16/06/2022 від 16.06.2022).
За твердженням позивача, порушено порядок інформування членів правління, осіб присутність яких передбачена договорами та іншими документами.
На цьому засіданні голова правління ОСОБА_1 та член правління ОСОБА_6 були відсутні, про проведення цього засідання та порядок денний проінформовані не були.
Позивача не повідомили про прийняте рішення.
Оскільки голова правління несе відповідальність за діяльність ОСББ, його документи щодо фінансово-господарської діяльності, печатки, майно повинно бути передано новому голові та бути оформлено відповідним актом, жодного акту щодо такої передачі складено не було та у вищезазначеному протоколі правління цю процедуру не визначено. Ревізійна комісія перевірку діяльності не проводила, голові правління можливість звітувати про результати діяльності та виконання кошторису за 2021 рік, як це передбачено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», надано не було.
Суд своєю ухвалою від 05.09.2022 відкрив провадження у справі № 910/6009/22, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.
Відповідач у поданому суду відзиві (а.с. 78-87) відхилив позовні вимоги у повному обсязі.
30 травня 2022 року всім членам правління рекомендованим листом були надіслані письмові повідомлення (запрошення) про проведення засідання правління ОСББ «Генерала Наумова» 16.06.2022.
При відправці повідомлення на ім'я позивача на конверті було зазначено мобільний телефон ОСОБА_1 , що свідчить про те, що ОСОБА_1 міг отримати повідомлення про надходження на його ім'я листа. Так само було направлено листа на ім'я ОСОБА_6 . На підтвердження відправки відповідних повідомлень відповідач подав фіскальні чеки від 30.05.2022.
За твердженням відповідача, були дотримані процедури скликання та проведення зборів.
18 червня 2022 року новообраний голова ОСББ та інші члени правління прибули за зареєстрованою адресою проживання позивача з метою вручення йому прийнятого оскаржуваного рішення під розписку, однак ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися з оскаржуваним рішенням та проставити підпис про ознайомлення, про що складено відповідний акт.
Відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи диску з відеозаписом, який підтверджує, що позивач відмовився від ознайомлення з оскаржуваним рішенням.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішина Олександра Миколаївна у своїх поясненнях (а.с. 88-91) зазначила таке.
21 червня 2022 року за № 100072107000303132 на підставі заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади), тип реєстраційної дії: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, подану 20.06.2022 ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішина Олександра Миколаївна провела реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Генерала Наумова» в Єдиному державному реєстрі стосовно: зміни керівника; зміни фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; зміни інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою.
ОСОБА_3 подав всі необхідні для вказаної реєстраційної дії документи, визначені в ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Генерала Наумова» (далі - Об'єднання) створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у 2014 році. Рішення про створення Об'єднання прийнято 22 листопада 2014 року установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Також 22 листопада 2014 року сформовано правління Об'єднання у складі п'яти осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ), яке на своєму засіданні цього ж дня обрали ОСОБА_1 головою правління (протокол № 1 від 22.11.2014).
03 грудня 2014 року проведено державну реєстрацію Об'єднання, запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внесено за № 10721020000031327. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців відображені відомості про ОСОБА_1 як керівника Об'єднання.
З 2016 року Об'єднання здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого загальними зборами Об'єднання 06 вересня 2016 року.
16 червня 2022 року відбулось засідання правління Об'єднання, за результатами якого складено протоколом № 16/06/2022 від 16.06.2022. У засіданні прийняли участь три члени правління: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У протоколі зазначено, що засідання скликано членами правління, які присутні на засіданні. Протокол містить інформацію про спосіб повідомлення членів правління про засідання, яким є рекомендовані листи. Зокрема, ОСОБА_1 , за даними протоколу, повідомлений рекомендованим листом 0316411992133 від 30.05.2022, а ОСОБА_6 рекомендованим листом 0316411992117 від 30.05.2022.
На засіданні правління Об'єднання 16.06.2022 предметом розгляду були питання щодо зміни керівництва правління та вчинення дій щодо такої зміни. Правління Об'єднання вирішило припинити повноваження голови правління ОСОБА_1. з 17 червня 2022 року, обрати голову правління ОСОБА_3 з 18 червня 2022 року.
21.06.2022 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мішина Олександра Миколаївна за номером 100072107000303132 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців провела реєстраційну дію змін до відомостей про юридичну особу - зміна керівника Об'єднання.
Вирішуючи спір суд виходить за такого.
Згідно із статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно із частиною четвертою статті 4 Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є особою, яка здійснює свою діяльність на підставі статуту, вимоги до змісту якого наведені у ст. 7 Закону. Цією нормою передбачено, що статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання та не суперечать вимогам законодавства.
Статут як регулятивний акт визначає обсяг правил, що регулюють правовий стан об'єднання, відносини, пов'язані з внутрішнім управлінням, стосунки з третіми особами та інше. З огляду на це дотримання статутних процедур та правил є обов'язковим для об'єднання, його органів управління та співвласників.
До статутних органів управління, тобто тих, діяльність та компетенція яких повинна бути врегульована статутом об'єднання, Закон відносить загальні збори співвласників, правління, ревізійну комісію об'єднання (ст. 10 Закону). Вищим органом управління об'єднання є загальні збори (абз. 2 ст. 10 Закону). Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом (абз. 28 ст. 10 Закону). Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам (абз. 29 ст. 10 Закону). Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами (абз. 30 ст. 10 Закону).
Отже, кількісний склад, строки обрання, порядок діяльності правління, як статутного органу, є предметом регулювання статуту об'єднання, який затверджують загальні збори, до положень якого (статуту) відсилає Закон.
Відповідно до п. 15 статуту Об'єднання засідання правління проводяться не менше як один раз на три місяці, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів. Кожен член правління має на засіданні правління один голос та не має передоручати своє право брати участь у засіданнях та голосувати іншим особам. Засідання правління скликається його головою або не мнеш як третиною правління. Веде засідання правління голова правління, а вразі відсутності голови - заступник. У разі відсутності голови правління та його заступника, засідання правління веде один із членів правління, обраний головуючим простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів правління. Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування («за» або «проти») засвідченого власноручним підписом.
З огляду на це суд констатує, що участь члена правління в засіданні правління пов'язана з інформуванням останнього (в залежності від процедури скликання головою або не мнеш як третиною правління) про таке засідання. Обізнаність члена правління про засідання правління одночасно створює як передумови для виконання ним свого обов'язку щодо участі у засіданні, так і передумови для реалізації своїх прав щодо формування порядку засідання, висловлювання з приводу обговорюваних питань та голосування.
А тому неповідомлення члена правління про засідання правління, внаслідок якого він не зміг взяти участь у засіданні, належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, навести свої аргументи, свідчить як про порушення прав такого члена правління, а також визначеного статутом обов'язку організатора скликати засідання, що полягає в доведені до всіх членів правління інформації про дату, час, місце засідання, його порядок денний. Натомість, своєчасне і належне повідомлення учасника правління про скликання засідання правління, що містить вичерпну інформацію щодо такого засідання, є важливим для формування волі при прийнятті ним рішень, забезпечує кожному з членів правління належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на засіданні, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Виходячи з приписів ст. 74 ГПК України обов'язок доказування належного повідомлення члена правління Об'єднання про дату, час та місце проведення засідання правління та їх порядок денний покладається саме на Об'єднання як на особу, яка посилається на існування такої обставини.
Статут Об'єднання та Закон окремо не врегульовують способу повідомлення члена правління про засідання. З огляду на це надані докази такого повідомлення перш за все слід оцінювати за критерієм вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись цим принципом суд вважає, що надані відповідачем фіскальні чеки від 30.05.2022 як докази повідомлення позивача при скликання засідання правління на 16 червня 2022 року свідчать тільки про надсилання якоїсь кореспонденції, однак не дають можливість ідентифікувати предмет поштового відправлення.
Підтвердження отримання рекомендованого листа, яким, відповідно до протоколу від 16.06.2022, було повідомлено позивача, повинно відповідати Правилам надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009.
Відповідно до пункту 59 цих Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Враховуючи наведене, належним доказом поштового відправлення є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Крім того, відповідачем на надано самого тексту такого повідомлення, у якому зазначається з чиєї ініціативи скликалися збори, місце і час їх проведення, проект порядку денного.
Тому виключно фіскальний чек не є тим доказом, що з високою вірогідністю давав би можливість суду стверджувати про повідомлення відповідачем позивача про скликання зборів правління 16.06.2022 і про його порядок денний.
За таких обставин суд дійшов висновку про недотримання відповідачем порядку скликання зборів правління Об'єднання на 16.06.2022, внаслідок чого не було забезпечено той порядок діяльності правління Об'єднання, як статутного органу, що є предметом регулювання статуту об'єднання, до положень якого відсилає Закон.
Суд вважає, що достатність голосів на засіданні правління Об'єднання для кворуму та прийняття рішень не нівелює наведені вище порушення, оскільки було позбавлено члена правління права належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на засіданні, повноцінно взяти участь у їх обговоренні та у процедурний спосіб впливати на прийняті рішення.
З огляду на викладене, вимога про визнання недійсними рішень правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Генерала Наумова» від 16.06.2022 в частині припинення повноважень та відкликання з посади голови правління ОСОБА_1 , що оформлене протоколом № 16/06/2022 від 16.06.2022, підлягає задоволенню.
Вимога про скасування в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 21.06.2022 № 100072107000303132, вчиненої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мішиною О.М., задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (ст. 1 цього Закону).
Проведення реєстраційних дій Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» віднесено до повноважень державних реєстраторів (ст. 6) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру. Підстави проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дії врегульовано ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», однією з яких є подання заявником документів для державної реєстрації.
Наведене свідчить про те, що скасування реєстраційної дії може мати місце у випадку невідповідності вчиненої дії законодавству у сфері державної реєстрації. Доведення цих обставин покладається на позивача.
Позивач не навів обставин щодо недодержання приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мішиною О.М. порядку вчинення реєстраційної дії від 21.06.2022 № 100072107000303132. За відсутності обставин невідповідності вчиненої дії законодавству у сфері державної реєстрації вимога про скасування такої дії задоволенню не підлягає.
Вимога про поновлення на посаді голови правління ОСББ «Генерала Наумова» ОСОБА_1 пов'язана з відновленням трудових прав останнього. Водночас, п. 5 ч. 1 ст. 20 ГПК України, відносячи до юрисдикції господарських судів спори, що виникають з корпоративних відносин, виокремлює з цієї категорії трудові спори. В даному випадку має місце порушення прав ОСОБА_1 щодо управління Об'єднанням, і ці права не є трудовими, а тому не можуть бути захищені шляхом поновлення позивача на посаді, що є підставою для відмови у задоволенні цієї вимоги.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається 2481,00 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Генерала Наумова».
Визнати недійсними рішення правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Генерала Наумова» від 16.06.2022 в частині припинення повноважень та відкликання з посади голови правління ОСОБА_1 , що оформлене протоколом № 16/06/2022 від 16.06.2022.
Відмовити в іншій частині позову.
Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Генерала Наумова» (вул. Генерала Наумова, 66, м. Київ, 03164, код 39526120) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2481,00 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 06.06.2023.
Суддя С.А. Ковтун