Житомирський апеляційний суд
Справа №295/6178/22 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І.Г.
Категорія 66 Доповідач Талько О. Б.
18 липня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Кравчук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/6178/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 3 березня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Перекупки І.Г.,
У липні 2022 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що на підставі свідоцтва про право власності, яке видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. 12 квітня 2019 року, він є власником будинку АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване належним чином в передбаченому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Будинок був придбаний на аукціоні, де проводилась його реалізація в межах виконавчого провадження як іпотечне майно банку. В даному будинку зареєстрований він, його неповнолітні діти, а також син колишньої власниці будинку ОСОБА_2 , який не проживає у вказаному будинку та не є його родичем.
Внаслідок того, що відповідач зареєстрований, але фактично не мешкає в будинку, він позбавлений можливості належним чином розпоряджатись своїм майном, вимушений самостійно нести витрати на комунальні платежі, які нараховуються по кількості зареєстрованих осіб.
Неодноразові прохання та вимоги щодо зняття з реєстрації відповідач ігнорує.
Вказав, що оскільки в добровільному порядку ОСОБА_2 з реєстраційного обліку зніматись не бажає, він вимушений звернутися до суду з метою визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням з подальшим його зняттям з реєстраційного обліку.
Таким чином, просив суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 3 березня 2023 року позов задоволено.
Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, зазначає, що по справі було постановлено декілька ухвал, які не оскаржуються окремо від рішення. Так, ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18 січня 2023 року у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справ № 295/12753/20, 295/8595/21, 295/4931/21, 295/15733/14 відмовлено. Окрім того, ним подавалося клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду цивільної справи № 295/7216/22 за його позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» про визнання частково недійсним договору факторингу. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20 грудня 2022 року у задоволенні клопотання також було відмовлено.
Вказує, що на даний час у провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа № 295/8595/21 за його позовом до ОСОБА_1 , неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_5 , треті особи на стороні відповідача - приватний нотаріус Сєтак В.Я., Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення в житловий будинок. Вважає, що розгляд справи № 295/6178/22 є неможливим до вирішення вищевказаної справи, оскільки вимога про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є похідною від вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення у житловий будинок.
Зауважує, що житловий будинок не було придбано за кредитні кошти. У даному випадку кредит оформлено під заставу вже існуючого будинку та земельної ділянки. Тому іпотечний договір було укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме фактично замість договору застави було укладено два договори іпотеки, предметом яких є нерухомість, що перебувала у власності його матері ще до отримання кредитних коштів. У договорах іпотеки відсутні правильні та актуальні відомості про основне зобов'язання (зміст та розмір), які становлять одну із істотних умов іпотечного договору, що може вказувати про його недійсність, оскільки договір іпотеки має похідний характер від основного зобов'язання, однак повинен бути викладений з урахуванням всіх істотних умов іпотечного договору та вимог Закону України «Про іпотеку». Вважає, що фактично судом узаконюються вочевидь неправомірні дії позивача щодо його виселення.
Стверджує, що ним неодноразово направлялися скарги на бездіяльність слідчих до ГУНП в Житомирській області, проте вони були залишені без належного реагування.
Зазначає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Проте жодної вимоги про виселення вони не отримували.
Посилається на ст. 109 Житлового кодексу України, згідно з якою виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Окрім того, позивачем не доведено факт його відсутності у спірному житлі понад рік без поважних причин. Відомості про втрату ним правового інтересу до спірного житла та правові підстави для позбавлення його права на житло відсутні. Підстави для визнання його таким, що втратив право користування цим житлом, а також необхідність і пропорційність такого заходу позивачем не доведені, зокрема, і через те, що він в установленому законом порядку зареєстрував у спірному житлі своє місце проживання.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 16 квітня 2007 року та 10 січня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_6 укладено кредитні договори.
З метою забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_6 18 квітня 2007 року передала в іпотеку ЗАТ « ОТП Банк» житловий будинок та земельну ділянку, площею 220 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні також встановлено, що відповідач з 25 січня 2013 року зареєстрований у вказаному житловому будинку.
Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 червня 2015 року стягнуто із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CNL/010/028/2007 від 16 квітня 2007 року, визначену станом на 9 жовтня 2014 року, у сумі 1994227,28 грн., із яких: 134620,66 доларів США, що еквівалентно 1743 365,14 грн. заборгованість за кредитом; 17826,91 доларів США, що еквівалентно 230863,14 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 20000 грн. пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; кредитним договором №МL-010/158/2008 від 10 січня 2008 року, визначену станом на 9 жовтня 2014 року, у сумі 229583,87 грн., із яких: 14 780,65 доларів США, що еквівалентно 191408,56 грн. заборгованість за кредитом; 2561,76 доларів США, що еквівалентно 33175,32 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом; 5000 грн. пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків.
На підставі вказаного судового рішення 7 липня 2017 року видано виконавчий лист.
Постановою приватного виконавця Ковальського М.Р. від 5 січня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 58014137.
Постановою приватного виконавця Ковальського М.Р. від 5 січня 2019 року вирішено питання про арешт майна боржника.
8 січня 2019 року приватним виконавцем Ковальським М.Р. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, яке є предметом іпотеки.
На підставі постанови приватного виконавця від 28 січня 2019 року призначено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Перша земельна агенція».
18 лютого 2019 року приватним виконавцем на адресу ДП «Сетам» направлено заявку на публікацію в системі СЕТАМ описаного та арештованого майна боржника. 19 лютого 2019 року інформацію про проведення електронних торгів внесено до системи.
Листом від 25 лютого 2019 року ДП «Сетам» повідомило учасників виконавчого провадження про заплановану реалізацію предмета іпотеки.
За наслідком проведення торгів приватним виконавцем Ковальським М.Р. 26 березня 2019 року складено акт про реалізацію предмета іпотеки.
12 квітня 2019 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. на ім'я позивача видане свідоцтво про право власності, здійснено реєстрацію права за № 46454360.
У травні 2019 року ОСОБА_6 звернулася до державного підприємства «СЕТАМ» (далі ДП «СЕТАМ»), приватного виконавця Ковальського М.Р., приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я., ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», з позовом, у якому просила визнати незаконним рішення приватного виконавця Ковальського М. Р. про передачу майна на реалізацію у виконавчому провадженні № 58014137; визнати недійсними електронні торги із реалізації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 220 кв. м. за цією ж адресою, що оформлені протоколом від 21 березня 2019 року; визнати недійсним акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 9 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_6 .
Визнано недійсними електронні торги, проведені ДП «Сетам», із реалізації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 220 кв. м за цією ж адресою, оформлені протоколом від 21 березня 2019 року № 394056.
Визнано недійсним акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки ВП № 58014137 від 26 березня 2019 року.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, видане приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. на ім'я ОСОБА_1 , про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,022 га за цією ж адресою, зареєстроване в реєстрі за № 2151.
Скасовано запис № 31163768 від 12 квітня 2019 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на житловий будинок АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Житомирського апеляційного суду від 9 вересня 2020 року, ОСОБА_1 , ДП «СЕТАМ», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», приватний виконавець Ковальський М.Р. звернулися до Верховного Суду про скасування постанови Житомирського апеляційного суду від 9 вересня 2020 року та залишення в силі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2020 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_5 до ДП «СЕТАМ», приватного виконавця Ковальського М.Р., приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я., ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», про визнання недійсними електронних торгів, скасування свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі залишено без задоволення. Касаційні скарги ОСОБА_1 , ДП «СЕТАМ», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», приватного виконавця Ковальського М.Р. задоволені. Постанову Житомирського апеляційного суду від 9 вересня 2020 року скасовано, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2020 року залишено в силі.
В судовому засіданні також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, будучи членом родини попереднього власника цього житлового приміщення - ОСОБА_6 , втратив право користування цим житлом у зв'язку з набуттям позивачем права власності на спірний житловий будинок.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном ( статті 391 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Як встановлено судом, місце проживання відповідача у спірному житловому будинку зареєстроване 25 січня 2013 року, без згоди іпотекодержателя. Отже, він набув право користування вказаним житловим будинком, який був переданий в іпотеку, після укладення договору іпотеки.
При цьому, у договорі іпотеки передбачено, що іпотекодавець зобов'язаний не прописувати ( не реєструвати) право проживання будь-яких третіх осіб на площі предмета іпотеки без попереднього отримання на те письмової згоди іпотекодержателя.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №361/4481/19 було встановлено, що особа вселилася до житлового будинку, який є предметом іпотеки, після укладення договору іпотеки без дозволу іпотекодержателя. За вказаних підстав Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: « Згідно з вимогами частини третьої статті 9 Закону України №898-IV іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати, предмет іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Тобто вселення особи у спірний житловий будинок відбулося всупереч вимогам договору іпотеки та прямій забороні, що міститься у Законі №898-IV. Реєстрація місця проживання особи у житловому будинку, який є предметом іпотеки, з порушеннями вимог закону та договору іпотеки, не може використовуватися учасниками цивільного обороту з метою уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки та подальшого його продажу для погашення боргу».
У справі, яка переглядається, інтереси позивача як власника спірного житлового будинку, перевищують інтереси відповідача, в якого припинилися правові підстави користування чужим майном.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 3 березня 2023 року,- без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: