Житомирський апеляційний суд
Справа №278/1904/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
02 серпня 2023 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12017060170000543 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_11 та прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_12 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 27 вересня 2021 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з середньою освітою, працюючого водієм в БПП «Фаворит Люкс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого за ст.115 ч. 2 п. 14, ч.1 ст.125 КК України, -
В провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває на розгляді кримінальне провадження №12017060170000543 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_12 на вирок Корольовського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2021 року щодо ОСОБА_8 .
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23.06.2023 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 21 серпня 2023 року без визначення розміру застави.
25.07.2023 року на електронну адресу Житомирського апеляційного суду надійшло клопотання від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що на даний час відсутні ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а підозра у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення є необгрунтованою. Зауважила, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв'язки, має дружину, дітей та батьків похилого віку, батька інваліда 3 групи. Вважає, що на даний час обвинувачений ОСОБА_8 фактично відбув покарання призначене йому вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 27 вересня 2021 року, а тому підстав для тримання його під вартою не має.
Заслухавши доводи захисника та обвинуваченого в підтримання клопотання, думку прокурора, потерпілої та її представника в заперечення клопотання захисника, перевіривши доводи клопотання та матеріали провадження в межах заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права і законність (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при застосуванні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути змінений на інший - більш або менш суворий.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого п.14 ч.2 ст.115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 років до довічного позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо, працював та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Крім того, апеляційним судом враховано, що обвинувачений залишав місце вчинення можливого злочину, та під тяжкістю можливого покарання може переховуватися від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. А враховуючи, що йому відомо місце проживання потерпілої та її сина, який є свідком в даному кримінальному провадженні та потерпіла висловлює побоювання за своє життя та здоров'я, колегія суддів вважає наявним ризик можливого незаконного впливу на потерпілу та свідка, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Вказані ризики на даний час не зменшилися, тому колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
З огляду на наведене, доводи захисника про те, що наразі відсутні ризики передбачені ст.177 КПК України, а також про те, що обвинувачений ОСОБА_8 на даний час фактично відбув покарання призначене йому вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 27 вересня 2021 року, є безпідставними.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Також, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Посилання захисника на те, що обвинувачений ОСОБА_8 має батьків - пенсіонерів, які потребують його допомоги та двох неповнолітніх дітей, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані обставини існували на час застосування та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та були враховані судом.
За таких обставин, доводи захисника про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується (п.14 ч.2 ст.115 КК України) та відсутність достатніх стримуючих факторів від порушень обвинуваченим своїх зобов'язань в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.405 КПК України, апеляційний суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт або інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :